Справа № 2-0-68\07 р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2007 року                                                                                       м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді   Суркової В.П.

при секретарі                Владиченко І.В.,

народних засідателів:  ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4 (заінтересована особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3. і ОСОБА_4. перебували в зареєстрованому шлюбі з 1997 р. по 2000 р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3. звернулась до суду із заявою про визнання відсутнім ії колишнього чоловіка, посилаючись на те, що 21.11.2000 року був розірваний шлюб з ним. У травні 2001 року ОСОБА_4. звільнився з роботи і вибув у невідомому напрямку, до цих пір від нього немає ніяких відомостей.

27.01.2005 року за ії заявою про стягнення аліментів був оголошений його розшук, однак позитивних результатів він не дав, місце перебування чи проживання ії колишнього чоловіка не встановлено.

Визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4 заявниця обґрунтовує тим, що їй необхідно вирішити питання про призначення на сина пенсії у зв"язку з утратою годувальника.

У зв"язку з тим, що вона не має відомостей про місце перебування свого колишнього чоловіка, просить задовольнити ії заяву.

В судовому засіданні заявниця доводи заяви підтримала.

Заінтересована особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації в судове засідання не з"явилась, від ней надішла заява про розгляд справи без їх участі, не заперечує проти задоволення заяви.

Суд вважає доцільним розглянути справу без участі представника заінтересованої особи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення заявниці, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці ії постійного проживання немає відомостей про місце ії перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_4 в місці його постійного проживання протягом більш одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що у 2001 року ОСОБА_4. виїхав робити та жити у Москву і з цих пір вона його не бачила, де він може знаходитися не знає.

Свідок ОСОБА_7. пояснила, що вона є мати заявниці. Не бачила Тихоненка з 2000 року, своїм сином він ніколи не інтересувався, де він може знаходитися не знає.

Свідок ОСОБА_8. пояснив, що у 2001 році він разом з ОСОБА_4. виїхав робити у м. Старий Оскол, він звернувся у м. Запоріжжям ОСОБА_4. - залишився, з того часу не бачив його.

2

Згідно з довідкою Заводського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_4. розшуковується як боржник по аліментам. До наступного часу заходами розшуку місце його проживання не встановлено.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об"єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_4. були у травні 2001 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 травня 2001 року.

Задоволення заяви ОСОБА_3. має для неї та ії дитини юридичне значення. Право на пенсію внаслідок втрати годувальника виникає і у випадку визнання годувальника в установленому порядку безвісно відсутнім згідно зі ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.

Керуючись ст. ст. 248, 249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3. задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_4 вважати 1 травня 2001 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення

Суддя -            В.П. Суркова