УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Сімферопольської міської ради, третя особа – Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим, про виділ частки із складу земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим, про виділ частки із складу земельної ділянки. В ході судового розгляду до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_6 і Сімферопольську міську раду. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці на підставі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13.02.1984 року належить 28/100 часток спільного домоволодіння по АДРЕСА_1. 39/100 часток цього домоволодіння належить ОСОБА_4, ОСОБА_5 – 17/100 часток домоволодіння. Земельна ділянка знаходиться у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності, що підтверджується технічним паспортом. 09.10.2009 року державним інспектором по контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції в АР Крим за наслідками проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства складено акт №729, згідно з яким ОСОБА_4, який проживає в будинку під літ. «Б», самовільно зайняв частину земельної ділянки, що відноситься до домоволодіння під літ. «А», і розташована у загальному дворі орієнтовною площею 0,0015 га під розміщення гаражу та інших будівель. Вказана ділянка перебуває у власності Сімферопольської міської ради.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, поданій її представником ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про задоволення позову. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно не застосував ч.ч.1,3,4 ст. 88 ЗК України, на які посилався позивач. Також апелянт вважає, що твердження суду про те, що висновки будівельно-технічної експертизи є обов’язковими для даної категорії справ, суперечать ст. 145 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа №22-ц/0190/2389/11 Головуючий у першій
інстанції, суддя – Шильнов М.О.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив із його недоведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи та законодавству.
Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 13.02.1984року за ОСОБА_2 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1. 21.08.1992року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_2.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №729 від 08.10.2009 року встановлено, що частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 самовільно зайнята ОСОБА_4
Згідно з ч.1, 2, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1, 2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України доказами є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В позові ОСОБА_2 просила суд виділити в її володіння та користування частину земельної ділянки відповідно до 28\100 часток домоволодіння, якою вона користується. Самовільно зайняту земельну ділянку під літерою «А» поділити між суміжними співвласниками домоволодіння літ. «А».
В судовому засіданні апеляційного суду АР Крим позивачка пояснила, що фактично її вимоги зводилися до визначення порядку користування земельною ділянкою.
Згідно з ч.1 ст.143 ЦПК України для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Підтримуючи свої позовні вимоги, позивачка не надала суду жодного документу щодо надання земельної ділянки співвласникам домоволодіння та розміру вказаної ділянки, не надала варіантів порядку користування земельною ділянкою. В суді першої інстанції від проведення експертизи позивачка відмовилась, клопотання про призначення експертизи в суді апеляційної інстанції вона не заявляла.
Без спеціальних знань, суд позбавлений можливості визначити площу земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивачки та відповідачів відповідно до правовстановлюючих документів, визначити межі вказаних ділянок, визначити розмір земельних ділянок, які перебувають під будовами та спорудами, визначити варіанти порядку користування земельною ділянкою.
За таких обставин судом зроблено правильний висновок про відмову в задоволенні позову.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.