УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду  Автономної Республіки  Крим  у складі:                  

                                     Головуючого, судді:               Чистякової Т.І.

                                     Суддів:                                             Любобратцевої Н.І.

                                                                                               Філатової Є.В.                                          

                                    При секретарі:                                  Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення сум за договорами позики. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 08.08.2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, на підставі якого ОСОБА_4 передав в борг ОСОБА_2 10000 доларів США, про що останній написав йому розписку, в якій зобов’язався повернути борг за першою вимогою. 07.09.2008 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 був укладений договір позики, на підставі якого ОСОБА_4 передав в борг ОСОБА_2 20000 доларів США, про що останній написав йому розписку, в якій зобов’язався повернути борг за першою вимогою. 21.10.2009 року ОСОБА_4 передав в борг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 37200 доларів США, про що було написано відповідну розписку. На неодноразові вимоги про повернення сум боржники не реагують, у зв’язку із чим позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 борг у сумі 237000 грн., а з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стягнути 293800 грн., а також судові витрати у розмірі 1950 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року позов задоволено. На користь позивача стягнено: із ОСОБА_2 в рахунок боргу 237000 грн.; а також із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в рахунок боргу 293880 грн. солідарно, а також судові витрати в сумі 1950 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення і ухвалити нове про відмову в позові. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що про розгляд справи їх не було повідомлено належним чином. Крім того, апелянтами зазначено, що суд безпідставно посилається на те, що позивач звертався до них з вимогою про повернення грошей, оскільки доказів цього позивачем не надано. Також  апелянти вважають, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4, поданих його представником ОСОБА_5, ставиться питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, а скарга не містить жодних доводів  про неправильність встановлених судом обставин.

В судове засідання апеляційного суду АР Крим відповідачі не з’явились, про  час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідачів у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суду виходив із його обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки  вони відповідають обставинам справи та законодавству.    

  Відповідно до положень ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші  речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві  таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  На підтвердження  укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

_____________________________________________________________________________

        Справа №22-ц/0190/2477/11                               Головуючий у першій  

                                                                                       інстанції, суддя –  Берещанський Ю.В.

                                                                                       Доповідач, суддя –  Чистякова Т.І.

Із матеріалів справи,  вбачається,  що 08.08.2008 року  ОСОБА_4 передав в борг ОСОБА_2 10000 доларів США, про що останній написав йому розписку, в якій зобов’язався повернути борг за першою вимогою.

07.09.2008 року ОСОБА_4 передав в борг ОСОБА_2 20000 доларів США, про що останній написав йому розписку, в якій зобов’язався повернути борг за першою вимогою.

21.10.2009 року ОСОБА_4 передав в борг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 37200 доларів США, про що було написано відповідну розписку.

Вказані обставини підтверджуються оригіналами розписок, виданих  відповідачами позивачу.

             Офіційний курс  долара США по відношенню до української гривні підтверджується роздруківкою з сайту  НБУ ( а.с.34)

 Відповідачі   в апеляційній скарзі не спростовують факту того, що між ними та позивачем  існували договірні відносини.

             За таких обставин, суд правомірно стягнув з відповідачів на користь позивача суму боргу.

Згідно  з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами 5,6 статті 74 ЦПК України передбачено, що судові повістки надсилаються фізичним особам за адресою їх місця проживання. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Особи, які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Із матеріалів справи вбачається, що суд прийняв всі передбачені законом заходи для належного сповіщення  відповідачів і у відповідності до положень ст. 74 ЦПК України відповідачі були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи. ( а.с.17, 31-33)

Колегія суддів не приймає до уваги ці доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  На думку колегії суддів розгляд справи за  відсутністю відповідачів не призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи відповідачів стосовно того, що позивач не звертався до них з вимогою про повернення боргу спростовуються матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги також не містять підстав для скасування рішення суду

  Відповідно до  ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального  і процесуального права.

  Оскаржуючи висновки суду, апелянти не надали допустимих доказів, які  спростовують   висновки суду. Підстави  до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

 Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 308    Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3  відхилити.

Рішення  Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:  Чистякова Т.І.               Любобратцева Н.І.             Філатова Є.В.