Справа №2-296/07р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 червня 2007 року                                                                            м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді         Суркової В.П.,

при секретарі                    Владиченко І.В.,

за участю представника

відповідачки                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, вказуючи на те, що 04.10.2004 року він позичив ОСОБА_2. 6000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України дорівнює 30 300 грн. на строк до 08 березня 2005 року. У встановлений термін відповідачка гроші не повернула.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2. борг за договором позики у сумі 30 300 грн., а також пеню із урахуванням встановленої облікової ставки Національного банку України в сумі 8227 грн. 29 коп., всього 38 527 грн. 25 коп.

8  судовому засіданні позивач уточнив позов: просить стягнути з відповідачки борг в

сумі 30 300 грн., неустойку (пеню) за один рік прострочення виконання зобов'язань з ураху

ванням встановленої облікової ставки НБУ України в сумі 5142 грн. 66 коп., всього 35442

грн. 65 коп., а також судові витрати в сумі 334 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду справи - ЗО грн., всього 35806 грн. 93 коп.

Представник відповідачки позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_2. гроші від ОСОБА_1 не отримувала, розписку написала під впливом фізичного тиску.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідачки, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2004 року відповідачка позичила у позивача 6000 доларів США, що було еквівалентно 30 300 грн., які зобов'язалась повернути до 08 березня 2005 року. Догові позики був оформлений розпискою.

Свої зобов'язання відповідачка не виконала, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. А згідно зі ст. ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій

2

самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважає, що вимоги позивача законні, обґрунтовані, підтверджені документально.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу явоїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідачка не надала суду докази, які підтверджують факт неотримання нею грошей від позивача та написання розписки під фізичним тиском.

Як вбачається із розписки від 04.10.2004 року, яку ОСОБА_2. написала власноручно, вона написана без примушення, за згодою.

Таким чином, ствердження представника відповідачки про неотримання ОСОБА_2. грошей за договором позики та тиск зі сторони ОСОБА_1 безпідставні і судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за неообхідне стягнути з відповідачки судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 364 грн. 27 коп.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1046, 1047-1049 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 35442 грн. 66 коп., судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 364 грн. 27 коп., а всього 35806 грн. 93 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя  В-П- Суркова