Судове рішення #15683280


Категорія №6.3


ПОСТАНОВА

Іменем України


17 травня 2011 року Справа № 2а-2191/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

       

       Головуючого судді:                     Кисельової Є.О.,

       при секретарі:                           Гришиній О.Ю.,

       в присутності сторін:

       позивача:                                   Головінського М.П.

       представника відповідача:       Черненко Н.В.,

       

       розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Лутугинського районного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» про зобов’язання вчинити певні дії,-

                                                    ВСТАНОВИВ:   

 14 березня 2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, позовною заявою, в якому послався на те, що рішенням третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг-Груп» від 09.04.2008 року по справі № 73/06-2008 договір купівлі-продажу нерухомого майна здійснений між ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 є дійсним та визнано за ОСОБА_1 право власності на  нерухоме майно – будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1.

Лутугинським районним судом Луганської області 24.07.2008 року  винесено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду.

Із вказаними правовстановлюючими документами  позивач звернувся із заявою про реєстрацію  права власності  на нерухоме майно до Лутугинської РКП «БТІ».

Згідно поданої  заяви  відповідачем  була надана відповідь за № 868 від 20.09.2010 року щодо неможливості  зареєструвати  право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення третейського суду. Вказану відмову відповідача в реєстрації права власності позивач вважає безпідставною.

На підставі викладеного, позивач просить  визнати неправомірною відмову Лутугинського РКП «БТІ»  щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об'єкт  нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення третейського суду від 09.04.2008 року по справі № 73/06-2008. Також, просить зобов'язати Лутугинське РКП «БТІ»  зареєструвати за ним право власності на об'єкт  нерухомого майна, розташований за вказаною адресою, на підставі рішення третейського суду від 09.04.2008 р.

У  судовому засіданні позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг-Груп» від 09.04.2008 року по справі № 73/06-2008 договір купівлі-продажу нерухомого майна здійснений між ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 визнано дійсним та за ОСОБА_1 визнано право власності на  нерухоме майно – будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1.

Лутугинським районним судом Луганської області 24.07.2008 року  винесено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду.

На звернення до Лутугинського РКП «БТІ» з приводу реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості позивач отримав відповідь, у якій зазначено, що Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів від 05.03.2009 року, № 1076-VІ, яким внесено зміни та доповнення до Господарсько-процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про третейські суди».

Так, третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема : справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

           Суд вважає дану відмову такою, що не відповідає чинному законодавству з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права власності на нерухоме  майно.

   Відповідно до ст. 24 вказаного Закону, у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:

заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває  в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

із заявою  про  державну  реєстрацію  звернулася  особа,  яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права  власності на   даний   об'єкт  нерухомого  майна  або  представником  такого суб'єкта;

подані документи не відповідають  вимогам,  установленим  цим Законом та іншими нормативно-правовими актами,  або не дають змоги установити  відповідність  заявлених  прав   документам,   що   їх посвідчують;

заяву про  державну  реєстрацію права власності відповідно до правочину  про  відчуження  нерухомого  майна  було  подано  після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

заявлене право   власності   або   інше   речове   право  вже зареєстроване.

Відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав  для відмови у державній реєстрації прав.

У п. 3.3. Тимчасового положення визначено, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;  право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлюючий документ попереднього власника.

Таким чином, відсутні підстави для відмови  в проведенні реєстрації права власності  відповідно до вимог діючого законодавства, що регламентує  порядок  проведення реєстрації права власності  на об'єкти  нерухомого майна.

В відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як зазначено в ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Третейський суд при визнанні права власності на майно за ОСОБА_1 належним чином застосував норми діючого законодавства, що також підтверджується ухвалою від 24.07.2008 року Лутугинського районного суду Луганської області про видачу виконавчого листа.

У відповідності до п. 10 додатку 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, до  правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносяться рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Таким чином, позовні вимоги знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.п. 3.1, 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 159, 161, 163, 167 КАС України,-

 

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лутугинського районного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" про зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобовязати Лутугинське районне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1., на підставі рішення третейського суду від 09.04.08р. по справі №73/06-2008.

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 травня 2011 року.


           СуддяЄ.О. Кисельова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація