Справа № 2-5355/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року  Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                              Дубаса В.А.,

при секретарі                                       Іващенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В позові зазначила, що шлюб, зареєстрований 21.01.2006 року фактично припинився, шлюбно-сімейні відносини з відповідачем ОСОБА_2 у неї припинились, спільне життя не склалось, разом подружжя не проживає з вересня 2008 року, тому вважає, що шлюб зберегти неможливо. Від шлюбу подружжя має малолітнього сина – ОСОБА_3, 2006 року народження.

Також позивач зазначала, що з вересня 2008 року відповідач не брав участі ні у вихованні ні в утриманні спільної дитини. Дитина проживає та зареєстрована разом з ОСОБА_1, тому остання просила суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.

В судове засідання позивач не з'явилась, однак подала до суду заяву, якою свій позов підтримала повністю та просила його задовольнити, а справу просила розглянути у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, за виключенням суми аліментів, не заперечував проти стягнення з нього аліментів у сумі 300 грн. щомісячно. Крім того на адресу суду надіслав письмове заперечення, у якому при призначенні розміру аліментів просив врахувати його незадовільне матеріальне становище та стан здоров’я.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 21 січня 2006 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї (актовий запис №38). Від шлюбу мають малолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Спору між сторонами щодо місця проживання дитини та поділу спільного майна немає, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що примирення сторін не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити як інтересам сторін, так і інтересам малолітньої дитини, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, а місце проживання дитини суд визначає –разом з матір’ю.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов’язок з утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідачем не надано суду доказів стосовно стану здоров’я, про наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших істотних обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” встановлено прожитковий  мінімум на дитину віком до 6 років у розмірі 799 грн.

Виходячи з того, що дитина подружжя проживає разом із позивачем, у зв’язку з чим цілодобовий обов’язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує значно більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, а також те, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід (не має постійного місця роботи), суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, який буде справедливим по відношенню до сторін порівнюючи їх обов’язки по відношенню до дитини.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просила суд залишити їй після розлучення прізвище - ОСОБА_3.          

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 24, 84, 160, 180 –183, 190 СК України, ст. ст. 10,  57-61, 208 - 209, 212-215, 218, 224, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 21 січня 2006 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів      м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї (актовий запис №38) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) в розмірі 600 грн. щомісячно починаючи з 24.03.2011 року та до досягнення повноліття.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище –ОСОБА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи;

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення платежу (аліментів) за один місяць.

Рішення  суду  набирає  законної  сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: