№1-6 2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 травня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого- судді Рябченко В.В. за участю секретаря Барабан Ю.С.  адвокатів ОСОБА_8,  ОСОБА_9 ,  громадського захисника ОСОБА_10 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Шишаки справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 року народ-ження, українця,  громадянина України, уроженця м.  ОСОБА_4град Дніпропетровської області,  жителя с.  Романки Шишацького району Полтавської області, освіта середня-спеціальна, одру-женого,  має на утриманні неповнолітнього сина, працює механізатором СТОВ " Воскобойники"Шишацького району Полтавської області, раніше не судимого, -У вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України, -

встановив:

Підсудній по справіОСОБА_1,  03.08.2006 року,  приблизно в 22 години 30 хвилин,  в будинку та на подвір'ї біля будинку,  що розташований в с Романки Шишацького району Полтавської області і належить гр. ОСОБА_2,  на грунті особистих неприязнених стосунків спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин грудної клітки,  синців тулуба та кінцівок,  які,  згідно висновку комісійної судово- медичної експертизи № 154 від 24.11.2006 року,  відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого ( а.с.  56-61).

Допитаний в судовому засіданні підсуднійОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України не визнав в суду показав,  що потерпіла по справі була дружиною його брата - ОСОБА_4,  але їх шлюб було розірвано. 03.08.2006 року в вечірній час він допомагав своїм знайомим перевозити сіно. На його мобільний телефон зателефонувала його дружина,  ОСОБА_5 і повідомила,  що до них в будинок прийшла потерпіла ОСОБА_3 і вона її не може вигнати з будинку. Коли він приїхав додому,  то побачив,  що потерпіла знаходиться в його будинку,  він їй три рази сказав,  щоб вона вийшла з хати,  але вона не виходила,  потім він її почав виштовхувати,  вона при цьому хваталась руками за одвірки і впиралась,  але він її взяв за руки і вивів на подвір'я. Потім потерпіла хвилин тридцять його дражнила на подвір'ї. Під час конфлікту з потерпілою він її не бив і тілесних ушкоджень не спричиняв,  тому просив суд його виправдати.

Не дивлячись на те,  що підсудній ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України не визнав,  його вина в скоєнні даного злочину повністю   підтверджується   слідуючими   доказами   по   справі,    які   були   здобуті   та досліджені в ході судового розгляду справи,  а саме:

Показами потерпілої ОСОБА_3,  яка в судовому засіданні пояснила,  що 03.08. 2006 року до 20-00 годин вона була на роботі,  а потім прийшла додому. Так як чоловіка дома не було,  то вона вирішила сходити до його батька,  який проживає разом з підсуднім в одному будинку,  який знаходиться поруч,  в одному дворі. Спочатку вона запитала у дружини підсуднього чи не бачила вона її чоловіка,  на що та відповіла що ні,  потім через деякий час вона знову прийшла і запитувала у свекра - ОСОБА_2 чи не бачив він її чоловіка,  той також відповів,  що не бачив. Через деякий час від сина підсуднього вона дізналась,  що її чоловік знаходиться в будинку,  де проживає підсудній. Зайшовши в будинок вона запитала у дружини підсуднього - ОСОБА_5,  де її чоловік ОСОБА_4,  вона відповіла,  що його немає,  тоді вона зайшла в спальню і виявила там чоловіка,  який заховався від неї під ліжко. Вона почала говорити чоловікові,  щоб він ішов додому,  але він відмовлявся і між ними виникла сварка. ОСОБА_5 почала вигонити її з будинку,  а також зателефонувала по мобільному телефону підсудньомуОСОБА_1 Коли приїхав підсудній,  то почав її виганяти з хати,  а вона почала йому говорити,  що без чоловіка не піде,  при цьому він почав її бити руками в грудну клітку,  плече,  схватив за плечі і штовхав у спину,  а коли виштовхував з хати,  то вдарив головою об стінку,  а потім виштовхував з силою на подвір'я і вона упала з ступеньок.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала повністю свою скаргу,  просила суд притягти підсудньогоОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за  ст.  125 ч.2 КК України і стягнути з нього на її користь матеріальні збитки в сумі 298 грн. 90 коп. моральну шкоду в сумі 2500 грн. та судові витрати в сумі 230 гривень.

Показами свідка ОСОБА_4,  який суду показав,  що потерпіла,  це його бувша дружина,  а підсудній - рідний брат. 03.08.2006 року,  він ідучи на роботу,  сказав потерпілій ОСОБА_3 що він додому не повернеться,  так як не хоче з нею жити. Увечері,  після роботи,  він прийшов у будинок брата і дивився телевізор. Через деякий час він побачив,  що в будинок прийшла його бувша дружина,  і він вирішив сховатися від неї під ліжко,  але вона його там знайшла і почала витягувати з-під ліжка,  між ними виникла сварка,  потерпіла била його,  але тілесних ушкоджень не спричинила,  коли прийшов брат,  то він вигнав ОСОБА_3 з хати,  він бачив,  як брат взяв потерпілу ззаду за плечі і вивів з будинку,  що було на подвір'ї він не бачив,  так як з будинку не виходив і додому не ходив,  а залишився ночувати у брата.

Показами свідка ОСОБА_2,  який в судовому засіданні пояснив,  що 03.08.2006 року до нього прийшла бувша невістка,  потерпіла ОСОБА_3 почала запитувати,  чи не бачив він сина ОСОБА_4,  він відповів,  що не бачив,  але вона почала сама шукати його і виявилось,  що ОСОБА_4 був у будинку. Між ними та другою невісткою виникла сварка,  ОСОБА_3 не хотіла йти з будинку,  а потім прийшов підсуднійОСОБА_1,  взяв потерпілу за плечі і вивів з будинку,  щоб син бив потерпілу він не бачив.

Показами свідка ОСОБА_5,  яка суду пояснила,  що підсудній є її чоловіком,  потерпіла- це бувша дружина чоловікового брата. 03.08.2006 року,  приблизно 05 годин 30 хвилин,  коли вони відпочивали,  в вікно почала стукати потерпіла ОСОБА_3 і почала кричати,  щоб її чоловік ОСОБА_4 йшов додому,  але він додому не пішов,  а її чоловік,  підсудній по справіОСОБА_1 сказав,  що поїде і поскаржиться голові сільської ради,  що потерпіла порушує їх спокій.Ввечері цього ж дня,  в її помешкання прийшла потерпіла і запитала,  чи не бачила вона ОСОБА_4,  вона відповіла,  що його немає,  але ОСОБА_3 почала його шукати по кімнатах і знайшла під ліжком.  Між ними виникла сварка, потерпіла почала витягувати ОСОБА_4 з-під ліжка,  била його. Бачачи це ,  вона зателефонувала на мобільний телефон чоловіку,  через деякий час приїхав чоловік і почав говорити ОСОБА_3,  щоб вона залишила їх помешкання,  але вона не погоджувалась,  тоді він почав виштовхувати її з хати,  вона впиралась руками в одвірки,  але він всетаки виштовхав її на подвір'я,  та сказав,  щоб більше її в двору не було. Потерпілу її чоловік не бив,  але виштовхував,  так як вона впиралась руками в обвірки і не хотіла йти з будинку.

Показами свідка ОСОБА_6,  яка суду показала,  що потерпіла ОСОБА_3 їй розповідала,  що її 03.08.2006 року побивОСОБА_1 і показувала їй синяк на руці та говорила,  що в неї струс головного мозку і що вона проходить лікування в Шишацькій ЦРЛ.

Показами свідка ОСОБА_7,  який в судовому засіданні пояснив,  що про конфлікт між підсуднім та потерпілою він знає,  але з письмовими заявами в сільську раду ніхто з них не звертався,  тому поведінка як підсуднього так і потерпілої на засіданнях органів сільської ради не розглядалась.

Крім цього,  вина підсудньогоОСОБА_1 в скоєнні даного злочину підтверджується висновком комісійної судово- медичної експертизи № 154 від 24.11.2006 року ( а.с.  56-61),  в якому зазначено,  що потерпілій ОСОБА_3 03.08.2006 року були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин грудної клітки,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я,  та синців верхніх та пояса нижніх кінцівок,  які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Механізмом утворення даних тілесних ушкоджень слугувало не менш ніж вісім ударів в указані анатомічні області тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею,  якими мали бути кисті рук,  стиснені в кулаки,  ноги людини у взутті,  інші предмети з подібною характеристикою.

Ушкодження по задній поверхні тулуба знаходились в місцях,  недоступних для нанесення власною рукою,  ушкодження передньої поверхні тулуба,  кінцівок,  локалізуються в місцях,  доступних для нанесення власноручно,  але не є характерними для самозаподіяння.

Оцінюючи покази потерпілої ОСОБА_3 суд вважає ці покази об'єктивними,  поскільки вони є стабільними і підтверджуються в повній мірі висновком комісійної судово- медичної експертизи № 154 від 24.11.2006 року щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень,  строку та обставин їх спричинення.

Стосовно показів підсудньогоОСОБА_1,  то суд оцінює ці покази критично і розцінює їх як метод захисту підсуднього з метою уникнення відповідальності за скоєний ним злочин.

Показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суд також оцінює критично,  так як вони є рідними підсуднього,  проживають однією сім'єю,  а тому не можуть бути об'єктивними в силу даних обставин.

Таким чином,  суд дійшов висновку,  що підсуднійОСОБА_1 повинен нести кримінальну відповідальність за  ст.  125 ч.2 КК України,  за умисне легке тілесне ушкодження,  що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої.

Обставин,  які б обтяжували або пом'якшували покарання підсудньогоОСОБА_1,  згідно  ст.  ст.  66, 67 КК України,  судом не встановлено.

За місцем проживання та роботи підсуднійОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони,  раніше не судимий ( а.с.  20, 21, 25,  26).

При визначенні міри покарання підсудньомуОСОБА_1 суд враховує,  що скоєний ним злочин,  є злочином невеликої тяжкості,  особу винного,  який характеризується позитивно за місцем роботи та проживання,  раніше не судимий,  обставини,  при яких був скоєний цей злочин.

Стосовно заявленого потерпілою ОСОБА_3 до підсудньогоОСОБА_1 цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  а також судових витрат,  то суд вважає,  що дані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення,  позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків на суму 267 грн. 90 коп.,  що підтверджено чеками про придбання ліків,  при цьому суд не приймає до уваги квитків на проїзд в автобусі на суму 31 гривень,  так як на них відсутні дати проїзду та маршрути,  позов про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди - на суму 300( триста) гривень,  витрати за послуги адвоката- на суму 230 гривень,  що підтверджується відповідними квитанціями № 1427 та№ 1428 ( а.с. 7, 9).

Керуючись  ст.  ст.  16-1,  321- 324,  327,  328,  332-335,  339,  341 КПК України,  суд, -

засудив:

ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді шести місяців виправних робіт за місцем роботи з утриманням в дохід держави десяти відсотків заробітку щомісячно.

Позов потерпілої ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3,  267 гривень 90 коп. в порядку відшкодування витрат для придбання ліків на лікування,  230 гривень в порядку відшкодування витрат на допомогу адвоката та 300 гривень в порядку відшкодування моральної( немайнової) шкоди,  а разом стягнути 797 ( сімсот дев'яносто сім ) гривень 90 коп.,  в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.