Справа №  1-382/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 травня 2011 року                                             Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                                                                                                    Ясельського А.М.,

при секретарі                                                                                                                Годинській К.Л.,

з участю прокурора                                                                         Амельченка В.В., Заріцької О.А.,

адвокатів                                                                                         ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

                                                                            ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

                                                                            року народження, уродженця м. Києва,

                                                                            українця, громадянина Україна, освіта

                                                                            неповна середня, не одруженого, студента

                                                                            3 курсу відокремленого структурного

                                                                            підрозділу Національного педагогічного

                                                                            університету імені  М.П. Драгоманова

                                                                            «Вище професійне училище», зареєстрованого

                                                                            та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

                                                                            раніше не засудженого, -

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 189 ч.2, 296 ч.2, 186 ч.2 КК України,          

                                                                          ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

                                                                                   року народження, уродженця м. Києва,

                                                                                   українця, громадянина України, освіта

                                                                                   середня-спеціальна, не одруженого,

                                                                                   не працюючого, зареєстрованого та

                                                                                   проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше

                                                                                   не засудженого, -

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 304 ч.1, 198 КК України,

                                                       В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

Неповнолітній ОСОБА_3 26.10.2010 року, на протязі дня, зберігаючи при собі невстановлений слідством предмет схожий на пістолет, знаходився в м. Києві разом з ОСОБА_7 В подальшому   ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7.  трамваєм маршруту № 1 направились до житлового масиву «Борщагівка», розташованого в Святошинському районі м. Києва. Знаходячись в салоні трамваю, ОСОБА_7., 26.10.2011 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, на зупинці громадського транспорту «бульвар Івана Лепсе», розташованій по бул. Івана Лепсе, 18 в м. Києві, побачив свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_10 і вийшов разом з ОСОБА_3 до нього.

В цей час ОСОБА_3 побачив у правій руці неповнолітнього ОСОБА_10 мобільний телефон «НОКІА 6233І»та  вирішив заволодіти майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном неповнолітній  ОСОБА_3, не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_7,   підійшов до   неповнолітнього ОСОБА_10, і застосовуючи фізичне насильство, правою рукою стиснутою в кулак наніс удар по голові останньому, заподіявши фізичний біль. Продовжуючи далі свої злочинні дії ,ОСОБА_3 дістав із за пояса своїх штанів, невстановлений слідством предмет схожий на пістолет та, утримуючи його у правій руці, приставив його до тулуба неповнолітнього ОСОБА_10, погрожуючи при цьому, застосуванням вказаного предмета, наказав віддати йому цінні речі. Сприймаючи погрозу ОСОБА_3, як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, неповнолітній ОСОБА_10 передав  ОСОБА_3 мобільний телефон «НОКІА 6233І», ціною 1000 гривень, в якому знаходилась флеш карта об’ємом 128 мгб, ціною 100 гривень та сім-картка оператора мобільного зв’язку «ЛАЙФ», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 6 гривень, а всього майна на загальну суму 1131 гривню, завдавши громадянину ОСОБА_10, батьку неповнолітнього ОСОБА_11., матеріальну шкоду.   

В подальшому неповнолітній ОСОБА_3 розпорядився даним майном на власний розсуд.

Крім цього неповнолітній ОСОБА_3 04.11.2010 року, приблизно в 18 годині 30 хвилин, знаходячись на подвір’ї будинку № 3 по вул. Григоровича-Барського в м. Києві, зберігаючи при собі невстановлений слідством предмет схожий на ніж, зустрів неповнолітнього ОСОБА_10та  вирішив заволодіти чужим майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння  чужим майном, з метою оберненням його на свою користь та особистого збагачення неповнолітній  ОСОБА_3,  підійшов до  неповнолітнього ОСОБА_10, та діставши невстановлений слідством предмет схожий на ніж, утримуючи його в правій руці, лезо ножа приставив до тулуба неповнолітнього ОСОБА_10 Погрожуючи застосуванням вказаного предмета, неповнолітній ОСОБА_3 наказав неповнолітньому ОСОБА_10 віддати йому цінні речі. Сприймаючи погрозу ОСОБА_3 як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, неповнолітній ОСОБА_10 передав  ОСОБА_3 мобільний телефон «НОКІА 6233І», ціною 1000 гривень, в якому знаходилась флеш карта об’ємом 128 мгб, ціною 100 гривень та сім-картка оператора мобільного зв’язку «ЛАЙФ», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 4 гривні, а всього майна на загальну суму 1129 гривню, завдавши громадянину ОСОБА_11.,  батьку неповнолітнього ОСОБА_10, матеріальну шкоду.   

Заволодівши чужим майном, неповнолітній ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись даним майном  на власний розсуд.

Також, неповнолітній ОСОБА_3, 27.10.2010 року, приблизно в 14 годин 50 хвилин, знаходячись біля супермаркету «Край», розташованого по вул. Григоровича-Барського, 1 в м. Києві, переслідуючи мету незаконного отримання чужого майна, вирішив шляхом вимагання заволодіти  майном неповнолітнього ОСОБА_10, відносно якого раніше скоїв злочини.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння  чужим майном, шляхом вимагання грошей, з метою обернення їх на свою користь та особистого збагачення, неповнолітній  ОСОБА_3, зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон неповнолітнього ОСОБА_10, і погрожуючи застосуванням насильства та вбивством став вимагати в останнього передачі йому грошових коштів в сумі 100 гривень,  27.10.2010 року, в 15 годин біля супермаркету «Край», розташованого  по вул. Григоровича-Барського, 1 в м. Києві. Сприймаючи дані погрози як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, а також остерігаючись  за своє життя неповнолітній ОСОБА_10, взяв у свого батька  ОСОБА_11. гроші в сумі 100 гривень і зустрівшись в обумовленому місці передав їх неповнолітньому  ОСОБА_3

Крім цього неповнолітній ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 20.11.2011 року, приблизно о  01 год. 45 хв., на автомобілі таксі приїхали до станції метро «Житомирська», розташованої по пр. Перемоги,  136 в м. Києві, де зустрілись з неповнолітньою ОСОБА_12. Разом з останньою через підземний перехід станції метро «Житомирська»в м. Києві пішли в напрямку до вул. Ф. Кричевського в м. Києві. Знаходячись у вищевказаному підземному переході,  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 помітили раніше незнайомих їм громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14, і з метою провокації конфлікту з вищевказаними особами, і з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, стали виражатись на адресу громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14 нецензурною лексикою та образливими словами, чим принизили честь та гідність останніх.

З метою уникнення конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_6, громадяни ОСОБА_13 та ОСОБА_14 стали швидко вибігати з вищевказаного підземного переходу та бігти в напрямку до вул. Ф. Кричевського в м. Києві. В цей час ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вказав неповнолітньому ОСОБА_3 на громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14, з метою скоєння відносно останніх хуліганських дій. Після цього ОСОБА_6,  демонструючи неповнолітньому ОСОБА_3 свої наміри, на пр. Перемоги, 117 в м. Києві  наздогнав гр. ОСОБА_13 і з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю,  і застосовуючи фізичне насильство, ногою збив останнього з ніг, внаслідок чого той впав на асфальтове покриття. Потім ОСОБА_6 виражаючись на адресу  гр. ОСОБА_13 нецензурною лексикою та образливими словами, принижуючи тим самим честь та гідність останнього,  безпричинно руками та ногами став наносити громадянину ОСОБА_13 удари по голові та тулуб, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: садна на правому крилі носа, яке  згідно висновку судово-медичної експертизи №622/і від 15.12.2010 року відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров’я).

Тим часом неповнолітній ОСОБА_3,   беручи приклад з ОСОБА_6, діючи погоджено з останнім,  наздогнав  громадянина ОСОБА_14 і з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, застосовуючи фізичне насильство, ногою збив останнього з ніг, внаслідок чого той впав на асфальтове покриття. Потім неповнолітній ОСОБА_3, виражаючись на адресу  громадянина ОСОБА_14 нецензурною лексикою та образливими словами, принижуючи тим самим його честь та гідність,  безпричинно руками та ногами став наносити громадянину ОСОБА_14 удари по голові та тулубу,  чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді:

·          двох забійних ран в проекції лівого тім’яного бугра та в лівій тім’яній ділянці, які  згідно висновку судово-медичної експертизи №2119/Е від 21.01.2011 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (за критерієм тривалості розладу здоров’я);

·          двох синців на повіках обох очей з переходом на скати та спинку носа у верхній третині, на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині; сукон’юнктивальтного крововиливу в ділянці зовнішнього кута правого очного яблука, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2119/Е від 21.01.2011 року відноситься до легких тілесних ушкоджень(за критерієм тривалості розладу здоров’я).

Після цього  ОСОБА_3, 20.11.2010 року, приблизно в 02 годин 05 хвилин, знаходячись по пр-ту Перемоги, 117 в м. Києві, не попереджаючи про свої  злочинні наміри  ОСОБА_6 та усвідомлюючи те, що за його діями спостерігає потерпілий від хуліганських дій  громадянин ОСОБА_14, перевірив вміст кишень  куртки  останнього, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чуже майно, а саме: гаманець, ціною 150 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 190 гривень та 1 долар США , що згідно курсу валют становить 7 гривень 93 копійки, а всього майна на загальну суму 347 гривень 93 копійки.

Відкрито викравши у громадянина ОСОБА_14 чуже майно, неповнолітній ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.          

Дальше ОСОБА_6 20.11.2010 року, приблизно в 02 годині 15 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, після скоєння разом з неповнолітнім ОСОБА_3 хуліганських дій відносно громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14, знаходячись по вул. Ф. Кричевського в м. Києві, дізнався від неповнолітнього ОСОБА_3, про те що той під час скоєння хуліганських дій відкрито викрав гаманець, який належить  громадянину ОСОБА_14 тобто достовірно дізнався про скоєння неповнолітнім ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України. Після скоєння даного злочину неповнолітній ОСОБА_3 з викраденого у громадянина ОСОБА_14 гаманця дістав 1 долар США,  який був ним здобутий злочинним шляхом, та передав його ОСОБА_6, а той, достовірно знаючи, що вказані гроші здобуті злочинним шляхом, взяв вказаний 1 долар США. Отримавши таким чином можливість розпоряджатись грошима, здобутими злочинним шляхом, ОСОБА_6 залишив собі вказаний 1 долар США, який був здобутий злочинним шляхом неповнолітнім ОСОБА_3 під час пограбування громадянина ОСОБА_14, зберігаючи його при собі.

В подальшому вказаний 1 долар США, був вилучений у ОСОБА_6 працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 189 ч.2, 296 ч.2, 186 ч.2 КК України визнав частково та суду показав, що 26.10.2010 року ввечері разом зі своїм одногрупником ОСОБА_7. повертався додому на трамваї № 1. Під’їжджаючи до зупинки громадського транспорту «Бульв. І. Лепсе», ОСОБА_7 побачив свого знайомого ОСОБА_10 і вони  вийшли на зупинці. В той час при ньому був іграшковий пістолет, який він приставив до живота ОСОБА_10 і почав вимагати від останнього мобільний телефон. ОСОБА_10 злякавшись, віддав йому телефон «НОКІА 6233 І». Забравши телефон,  хотів залишити його собі, однак ОСОБА_7 почав його заспокоювати та попросив, щоб він повернув викрадений мобільний телефон, що він і зробив. Після чого вони втрьох сіли на трамвай та поїхали додому. Наступного дня, 27.10.2010 року  зателефонував ОСОБА_10 і почав вимагати у останнього 100 гривень. Спочатку потерпілий казав, що в нього немає грошей, але потім виніс йому на вулицю. Потім 04.11.2010 року він зустрів ОСОБА_10 на вулиці і з погрозами забрав у останнього його телефон «НОКІА 6233 І». Також 19.11.2010 року приблизно о 21 годині  зустрівся біля універмагу «Україна»зі своїм знайомим ОСОБА_6 Через деякий час йому на мобільний зателефонувала його дівчина ОСОБА_12 і попросила провести її додому. Вони з ОСОБА_6 взяли таксі і приїхали до ст. м. «Житомирська», розташованої по пр. Перемоги, 136 в м. Києві, де зустрілись з ОСОБА_12 Поки ОСОБА_6 вітався з ОСОБА_12, він пішов до нічного кіоску купити каву. В цей момент ОСОБА_6 сказав йому, що з підземного переходу виходять двоє хлопців і йдуть в їхньому напрямку, при чому один з них надягнув на руку предмет, схожий на кастет. Це були потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_13 Вони вирішили, що їм треба тікати, щоб не було ніяких проблем, а останні побігли за ними. Вони зупинили таксі і попросили допомогти їм. Коли водій таксі вийшов з машини і пішов з ними, підійшла ОСОБА_12 і сказала, що розмовляла з цими хлопцями і що вони їм нічого не зроблять. Тоді вони пішли у підземний перехід ст. м. «Житомирська»в напрямку до вул. Кричевського в м. Києві. Там вони побачили ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які за ними побігли. Вони запитали у них, чому вони так агресивно себе поводять, останні почали ображати їх нецензурною лайкою, після чого між ними виникла словесна сварка. Не витримали образи і побігли за потерпілими. ОСОБА_6 перший наздогнав ОСОБА_13 і між ними зав’язалася бійка. Він побіг далі, наздогнав ОСОБА_14 і між ними також зав’язалася бійка. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_12 пішли вперед в напрямку вул. Кричевського. Він пішов за ними і побачив гаманець на землі. Нікого поруч не було і він підняв гаманець, не сказавши нічого ОСОБА_6 та ОСОБА_12 Перевіривши вміст гаманця, він дав ОСОБА_6 1 долар США, собі залишив 6 гривень, а візитки та картки повикидав. Коли вони вже збиралися провести ОСОБА_12 додому, то до них підійшли працівники міліції, які затримали їх і доставили до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 304 ч.1, 198 КК України визнав частково та суду показав, що 19.11.2010 року приблизно о 21 годині  зустрівся біля універмагу «Україна»зі своїм знайомим ОСОБА_3 Через деякий час йому на мобільний зателефонувала його дівчина ОСОБА_12 і попросила провести її додому. Разом з ОСОБА_3 на таксі приїхали до ст. м. «Житомирська», розташованої по пр. Перемоги,  136 в м. Києві, де зустрілись з ОСОБА_12 Поки він вітався з ОСОБА_12, ОСОБА_3 пішов до нічного кіоску купити каву. В цей момент  побачив, як з підземного переходу виходять двоє хлопців і йдуть в їх напрямку, при чому один з них надягнув на руку предмет, схожий на кастет. Це були потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_13 Сказав ОСОБА_3, що їм треба тікати, щоб не було ніяких проблем. Коли останні до них підійшли, то почали погрожувати та проявляти агресію, тому вони з ОСОБА_3 втекли. Потім ОСОБА_12 їх догнала і сказала, що розмовляла з цими хлопцями і що останні їм нічого не зроблять. Тоді вони пішли у підземний перехід ст.м. «Житомирська»в напрямку до вул. Кричевського в м. Києві. Там вони побачили ОСОБА_13 та ОСОБА_14, з якими у них виникла словесна сварка.Останні агресивно себе поводили та висловлювалися нецензурною лайкою при його дівчині. Не витримав і почав бігти за ОСОБА_13 Коли він  наздогнав останнього то зробив підніжку і став наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла. В цей час ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_14 і між ними також зав’язалася бійка. Після цього  разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_12 пішли в напрямку вул. Кричевського. Потім ОСОБА_3 дав йому 1 долар США, який він, не знаючи, що той був крадений, поклав до кишені. Коли вони збиралися провести ОСОБА_12 додому, то до них підійшли працівники міліції, які затримали їх і доставили до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, де в нього вилучили вказаний 1 долар США.Про те, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, знав.

          Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 свою винність в інкримінованих їм злочинах визнали частково, їх вина в повному обсязі підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_10, який під час судового слідства суду показав, що 26.10.2010 року приблизно о 21 годині 30 хвилин знаходився на зупинці трамваю «Бульв. І. Лепсе» та чекав на трамвай. Коли приїхав трамвай, з вагона  вийшов його знайомий ОСОБА_7 та  раніше незнайомий ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 раптово підбіг до нього та вдарив кулаком по голові. Після цього ОСОБА_3 дістав пістолет, приставив йому до живота і забрав у нього мобільний телефон «НОКІА 6233І». Потім ОСОБА_3 почав йому погрожувати і вимагати гроші в сумі 300 гривень і дав йому тиждень, щоб він дав йому ці гроші. Він сказав ОСОБА_3, що в нього таких грошей немає, тоді останній сказав, щоб він віддав гроші зі стипендії. В цей момент ОСОБА_7, який стояв поряд, став заспокоювати ОСОБА_3 та вмовив його, щоб останній повернув йому мобільний телефон, що той і зробив. Після цього він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7. сіли в трамвай та поїхали додому. Наступного дня,  тобто 27.10.2010 року приблизно о 15 годині йому на мобільний телефон  зателефонував ОСОБА_3, який, погрожуючи фізичною розправою, наказав зустрітись біля супермаркету «Край»і віддати йому гроші в сумі 100 гривень. Злякавшись погроз ОСОБА_3, він взяв гроші у свого батька та передав їх ОСОБА_3  Крім цього, 04.11.2010 року приблизно о 18  годині 30 хвилин, коли він вийшов зі свого будинку, до нього знову підійшов ОСОБА_3, який став вимагати гроші, однак він відмовив. Почувши це, ОСОБА_3 дістав з кишені куртки розкладний ніж, пристав йому до грудей та наказав, щоб він віддав свій телефон. Злякавшись погроз, він дістав з кишені своєї куртки  мобільний телефон «НОКІА 6233І»та передав його ОСОБА_3  Ще через кілька днів ОСОБА_3 зустрів його на вулиці і сказав, що він винен йому вже 500 гривень. Пізніше він розповів про всі події своєму батьку, який звернувся з даного приводу до міліції;

- показаннями потерпілого ОСОБА_11, який під час судового слідства суду показав, що 26.10.2010 року його син ОСОБА_10 прийшов додому з синяком під оком і сказав, що вдарився на тренуванні. Через деякий час він знову прийшов з побитим обличчям і без телефону. На його питання, що сталося, він сказав, що в коледжі з кимось побився, а телефон у нього вкрали в трамваї, коли він їхав додому. Також він помітив, що в нього почали пропадати гроші. Тоді він серйозно поговорив з сином і останній розповів про те, що це ОСОБА_3 його бив, погрожував пістолетом і ножем, забрав телефон і вимагав грошей. Тоді він вирішив звернутися з даного приводу до міліції;

- показаннями потерпілого ОСОБА_14, який під час судового слідства суду показав, що 20.11.2010 року, приблизно о 02 годині, ночі  разом зі своїм братом ОСОБА_13 повертались додому з кафе. Коли вони зайшли в підземний перехід станції метро «Житомирська», розташованої по пр. Перемоги, 117 в м. Києві, то побачили компанію раніше незнайомих їм хлопців, які стали виражатись в нашу адресу нецензурною лайкою та образливими словами. Потім хтось з хлопців розбив пляшку. Тоді з метою уникнення конфлікту  з братом почали швидко вибігати з підземного переходу та бігти в напрямку до вул. Кричевського в м. Києві. Однак підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_3 їх наздогнали, хтось збив його з ніг, від чого він впав на асфальтове покриття. Після цього підсудні, продовжуючи виражатись нецензурною лексикою, стали наносити йому удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши сильний фізичний біль. Після цього підсудний ОСОБА_3 перевірив вміст кишень його куртки, звідки витягнув гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 190 гривень та 1 долар США. Також він бачив і чув, як трохи далі від нього били його брата. Коли підсудні втекли, вони викликали працівників міліції, разом з якими стали об’їжджати прилеглі вулиці. При цьому на вул. Кричевського  помітив і впізнав підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Тоді працівники міліції затримали їх і доставили до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, а його забрали лікарі швидкої медичної допомоги до Київської обласної клінічної лікарні, де йому було надано медичну допомогу;

- показаннями потерпілого ОСОБА_13, який під час судового слідства суду показав, що 20.11.2010 року приблизно о 02 годині ночі він з разом з братом ОСОБА_14 повертались додому з кафе. Коли вони зайшли в підземний перехід станції метро «Житомирська», що по пр. Перемоги, 117 в м. Києві, то побачили компанію з п’яти раніше незнайомих їм хлопців, які стали виражатись на їх адресу нецензурною лайкою та погрожувати. Потім хтось з хлопців розбив пляшку об перила сходів. Тоді з метою уникнення побиття він з братом почали швидко тікати з підземного переходу та бігти в напрямку до вул. Кричевського в м. Києві. Однак хлопці їх наздогнали, спочатку його збили з ніг і почали бити руками і ногами, він намагався закриватися від ударів руками. Також він бачив і чув, як трохи далі від нього били його брата. Коли підсудні втекли, вони попросили таксиста біля дороги викликати працівників міліції, разом з якими стали об’їжджати прилеглі вулиці. При цьому на вул. Кричевського він помітив і впізнав підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Тоді працівники міліції затримали їх і доставили до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, а його брата забрали лікарі швидкої медичної допомоги до Київської обласної клінічної лікарні;

- показаннями свідка ОСОБА_17, який під час судового слідства суду показав, що 04.11.2010 року ввечері до нього додому у АДРЕСА_3 прийшов його знайомий ОСОБА_3, який запропонував купити у нього мобільний телефон «НОКІА 6233І», пояснивши, що він належить йому. На дану пропозицію він погодився та купив у ОСОБА_3 мобільний телефон за 350 гривень. 19.11.2010 року до нього прийшли працівники Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, які в присутності двох понятих вилучили у нього вищевказаний мобільний телефон. Про те, що даний мобільний телефон був викрадений ОСОБА_3, він не знав і дізнався лише від працівників міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який під час судового слідства суду показав, що 26.10.2010 року  зустрівся з ОСОБА_3 біля універмагу «Україна», що на пл. Перемоги в м. Києві. Коли приблизно о 21 годині він з ОСОБА_3 їхали трамваєм № 1 додому, то на зупинці «Бульв. Івана Лепсе»він побачив свого знайомого ОСОБА_10, з яким вирішив привітатись.  Після цього він з ОСОБА_3 вийшли із трамваю, підійшли до ОСОБА_10 та почали спілкуватись. В цей момент підсудний ОСОБА_3 несподівано вдарив по голові ОСОБА_10, а потім дістав із-за пояса своєї куртки пістолет та приставив його до грудей останнього. Після цього ОСОБА_3 забрав з рук ОСОБА_10 його мобільний телефон «НОКІА 6233І». В цей момент він разом з ОСОБА_10 стали просити ОСОБА_3, щоб той повернув останньому мобільний телефон. Через деякий час ОСОБА_3 погодився і повернув ОСОБА_10 його мобільний телефон. Після цього він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на трамваї поїхали по домівкам. Він з ОСОБА_3 вийшли на зупинці «Вул. Григорович-Барського»в м. Києві. Наступного дня він на вулиці зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_10, підсудний та потерпілий про щось розмовляли між собою. А ще через кілька днів біля арки він бачив, коли ОСОБА_3 бив ОСОБА_10 по обличчю та казав, що той винен йому 500 гривень;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка під час судового слідства суду показала, що 20.11.2010 року приблизно о 02 годині біля станції метро «Житомирська»вона зустрілась зі своїм хлопцем ОСОБА_6 та його другом ОСОБА_3 Вони пішли через підземний перехід станції метро на протилежну сторону. Біля переходу вони побачили двох п’яних потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13, на руці одного з яких був кастет і вони йшли в їх сторону. Побачивши це, вони втрьох втекли від останніх. Коли вони знову повернулися до підземного переходу, то побачили потерпілих в самому переході. Між ними та підсудними виникла словесна сварка, тому що потерпілі її словесно образили. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_3 стали бігти за потерпілими, а вона залишилася стояти. Коли вона вийшла з підземного переходу, до неї підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і вони пішли в сторону її будинку. На вул. Ф. Кричевського в м. Києві до них під’їхали працівники міліції, які затримали ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за підозрою в скоєнні злочину і доставили до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві;

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка під час судового слідства суду показала, що є класним керівником підсудного ОСОБА_3, останній за час навчання зарекомендував себе з позитивної сторони, брав активну участь в навчанні та позашкільній роботі. ОСОБА_3 був спокійною дитиною, ніколи не чинив протиправних дій;

- показаннями свідка ОСОБА_19, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що 19.11.2010 року, в 11 годині 45 хвилин, він був запрошений в якості понятого, де в його присутності та в присутності іншого понятого, у кабінеті № 227 Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого по пр. Перемоги, 109 в м. Києві, працівником міліції в раніше незнайомого громадянина ОСОБА_17 було вилучено мобільний телефон «НОКІА 6233І». При цьому ОСОБА_17 пояснив, що вилучений в нього мобільний телефон він придбав 04.11.2010 року  ОСОБА_3 за 350 гривень. По даному факту вилучення працівником міліції був складений відповідний протокол, зміст якого своїми підписами засвідчив ОСОБА_17, він та ще один понятий;

- показаннями свідка ОСОБА_20, які згідно ст. 306  КПК України були оголошені в судовому засіданні, та який дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_19;

          - протоколом огляду і вилучення від 19.11.2010 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_17 було вилучено мобільний телефон «НОКІА 6233і», який останній придбав 04.11.2011 року в ОСОБА_3.(т. 2 а.с. 30);

          - протоколом огляду предметів від 23.11.2010 року, згідно якого було оглянуто мобільний телефон «НОКІА 6233І», вилучений у гр. ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 75);

          - постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 24.11.2010 року (т. 2 а.с. 76);

          - протоколом огляду і вилучення від 20.11.2010 року, згідно якого у ОСОБА_3 було вилучено 3 грошові купюри номіналом 2 гривні кожна, які були викрадені останнім в громадянина ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 37);

           - протоколом огляду і вилучення від 20.11.2010 року, згідно якого у ОСОБА_6 було вилучено 1 долар США, який був викрадений ОСОБА_3 в громадянина ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 41);

         - висновком судово-медичної експертизи № 622/І від 15.12.2010 року, згідно якого у гр. ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна на правому крилі носа, яке  відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров’я) (т. 1 а.с. 152-154);

        - висновком судово-медичної експертизи № 2119/Е від 21.01.2011року, згідно якого у гр. ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: двох забійних ран в проекції лівого тім’яного бугра та в лівій тім’яній ділянці, які  відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (за критерієм тривалості розладу здоров’я); двох синців на повіках обох очей з переходом на скати та спинку носа у верхній третині, на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині; сукон’юнктивальтного крововиливу в ділянці зовнішнього кута правого очного яблука, які відноситься до легких тілесних ушкоджень(за критерієм тривалості розладу здоров’я). (т. 1 а.с. 163-165);

           - протоколом огляду предметів від 22.11.2010 року, згідно якого було оглянуто три грошові купюри номіналом 2 гривні кожна, вилучені у ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 169-170);

           - протоколом огляду предметів від 22.11.2010 року, згідно якого було оглянуто три грошові купюри номіналом 2 гривні кожна, вилучені у ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 171-172);

           - постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 24.11.2010 року (т. 1 а.с. 173-174).

          Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 187 ч.2, 189 ч.2, 296 ч.2, 186 ч.2 КК України вірна, оскільки він будучи особою, яка раніше вчинила розбій, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я та застосуванням такого насильства, скоїв розбійний напад з метою заволодіння чужим майном та заволодів ним, з погрозою вбивства та застосування насильства, повторно, вимагав передачі чужого майна та заволодів ним, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїв хуліганство, яке супроводжувалось особливою зухвалістю  та виразилось у тривалому порушенні громадського порядку, а також у заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень та повторно, відкрито викрав чуже майно.

          Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності,  суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 296 ч.2, 304 ч.1, 198 КК України вірна, оскільки він групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїв хуліганство, яке супроводжувалось особливою зухвалістю та виразилось в тривалому порушенні громадського порядку, а також в заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень, втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність та  заздалегідь обіцяючи придбав і зберігав майно, здобуте злочинним шляхом.

          Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу підсудного, що характеризуються позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_3, є вчинення злочину неповнолітнім. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі, врахувавши вимоги ст.102,69-1 КК.          

Призначаючи підсудному ОСОБА_6 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу підсудного, що характеризуються позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6, є  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_6 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.. 75 КК України.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 189 ч.2, 296 ч.2, 186 ч.2  КК України і призначити покарання:

за ст. 187 ч.2 КК України з урахуванням ст. 69-1 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі;

за ст. 189 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ст. 296 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ст. 186 ч.2 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі .

ОСОБА_6 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 304 ч.1, 198 КК України і призначити покарання:

за ст. 296 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

за ст. 304 ч.1 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ст. 198 КК України у виді 2 (двох ) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_6 призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.  

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_3  залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 22 листопада 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання,негайно звільнивши його з під варти в залі  судового засідання.

Речові докази: грошову купюру номіналом 1 (один) долар США з серійним номером L239576950 та гроші в сумі 6 гривень, грошовими купюрами номіналом 2 (дві) гривні серії відповідно АЩ 1803632, ВЧ 6274009, ВА 2209828, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_14  –залишити у останнього; мобільний телефон «Нокіа 6233 І», який був переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_11. –залишити у останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: