Справа № 22ц - 446/07                                             Головуючий у 1 інстанції Гапончук В.В..

Категорія - 24                                                           Доповідач - Расевич C.I.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем    України

7 червня 2007 року                                                                           місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Расевича С.І.,

суддів Киці С.І., Свистун О.В.

при секретарі Гордійчук І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Любе-шівського району в інтересах Любешівського міжгосподарського спеціалізованого лісогос­подарського підприємства до ОСОБА_1та ОСОБА_2про стягнення заподіяної шкоди в сумі 983,43 грн. за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 28 березня 2007 року.

Особи, які беруть участь у справі: прокурор - ОСОБА_3, ОСОБА_4;

позивач - Любешівське міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство; представник позивача - ОСОБА_5; відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Колегія суддів

встановила:

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 28 березня 2007 року задоволено позов прокурора Любешівського району в інтересах Любешівського міжго­сподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства (далі - Любешівське МСЛП) і постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. 983,43грн. запо­діяної шкоди та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2. просить скасувати вказане судове рішення і постановити нове про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що він не вчиняв самовільної порубки дерев породи сосна і тому не повинен нести ніякої відповідальності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_1та ОСОБА_2. 1 листопада 2006 року вчинили самовільну порубку дерев породи сосна об'ємом 1,3 м³ в ква­рталі № 22 виділу № 4 Залізницького лісництва, внаслідок чого своїми спільними діями за­подіяли лісовому господарству матеріальну шкоду в розмірі 983,43 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Любешівського районного суду від 28 березня 2007 року залишенню без змін ви­ходячи з наступних підстав.

Зі змісту ст. 105 Лісового Кодексу України вбачається, що особи, винні у незакон­ному вирубуванні та пошкоджені дерев і чагарників несуть, зокрема, цивільно-правову від­повідальність.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної лісопорушенням, суд вихо­див з презумпції вини правопорушника, що передбачено статтею 1166 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 зазначеної статті майнова шкода, завдана непра­вомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодову­ється в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, позивач не повинен доводити наявність вини відповідачів у заподі­янні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідачі повинні довести, що у їх діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Любешівським МСЛП зафіксоване вчинення відповідачами 1 листопада 2006 року у 22 кварталі 4 виділу Залізницького лісництва лісопо-рушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, в результаті чого були незаконно зрубані дерева сос­ни сироростучої в кількості 6 штук об'ємом 1,3 м3. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства.

Відповідач ОСОБА_2. не надав суду жодного належного, достовірного і допус­тимого доказу на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ст. 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організа­ції і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Вартість завданої діями відповідачів шкоди становить 983,43 грн., який визначе­ний згідно постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 року № 1464 „Про за­твердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству".

Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи наведене, Любешівський районний суд обґрунтовано прийшов до ви­сновку про вчинення відповідачами лісопорушення та стягнув солідарно з відповідачів за­вдану ними лісовому господарству матеріальну шкоду в сумі 983,43 грн.

Не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду показання свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_7. про те, що відповідач ОСОБА_2. 1 листопада 2006 року весь вечір перебував вдома, оскільки вони є суперечливими і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рі­шенні.

Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і проце­суального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2відхилити, а рішення Любешівського районного суду Волинської області від 28 березня 2007 року в даній справі залишити без змін, замінивши в резолютивній частині рішення цифри „30" словами „по п'ятнадцять".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Вер­ховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.