Справа № 22ц - 446/07 Головуючий у 1 інстанції Гапончук В.В..
Категорія - 24 Доповідач - Расевич C.I.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
іменем України
7 червня 2007 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Расевича С.І.,
суддів Киці С.І., Свистун О.В.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Любе-шівського району в інтересах Любешівського міжгосподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства до ОСОБА_1та ОСОБА_2про стягнення заподіяної шкоди в сумі 983,43 грн. за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 28 березня 2007 року.
Особи, які беруть участь у справі: прокурор - ОСОБА_3, ОСОБА_4;
позивач - Любешівське міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство; представник позивача - ОСОБА_5; відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Колегія суддів
встановила:
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 28 березня 2007 року задоволено позов прокурора Любешівського району в інтересах Любешівського міжгосподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства (далі - Любешівське МСЛП) і постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. 983,43грн. заподіяної шкоди та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2. просить скасувати вказане судове рішення і постановити нове про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що він не вчиняв самовільної порубки дерев породи сосна і тому не повинен нести ніякої відповідальності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_1та ОСОБА_2. 1 листопада 2006 року вчинили самовільну порубку дерев породи сосна об'ємом 1,3 м3 в кварталі № 22 виділу № 4 Залізницького лісництва, внаслідок чого своїми спільними діями заподіяли лісовому господарству матеріальну шкоду в розмірі 983,43 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Любешівського районного суду від 28 березня 2007 року залишенню без змін виходячи з наступних підстав.
Зі змісту ст. 105 Лісового Кодексу України вбачається, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкоджені дерев і чагарників несуть, зокрема, цивільно-правову відповідальність.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної лісопорушенням, суд виходив з презумпції вини правопорушника, що передбачено статтею 1166 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 2 зазначеної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, позивач не повинен доводити наявність вини відповідачів у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідачі повинні довести, що у їх діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, Любешівським МСЛП зафіксоване вчинення відповідачами 1 листопада 2006 року у 22 кварталі 4 виділу Залізницького лісництва лісопо-рушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, в результаті чого були незаконно зрубані дерева сосни сироростучої в кількості 6 штук об'ємом 1,3 м3. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства.
Відповідач ОСОБА_2. не надав суду жодного належного, достовірного і допустимого доказу на підтвердження своїх заперечень.
Відповідно до ст. 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Вартість завданої діями відповідачів шкоди становить 983,43 грн., який визначений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 року № 1464 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству".
Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Враховуючи наведене, Любешівський районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про вчинення відповідачами лісопорушення та стягнув солідарно з відповідачів завдану ними лісовому господарству матеріальну шкоду в сумі 983,43 грн.
Не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду показання свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_7. про те, що відповідач ОСОБА_2. 1 листопада 2006 року весь вечір перебував вдома, оскільки вони є суперечливими і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рішенні.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2відхилити, а рішення Любешівського районного суду Волинської області від 28 березня 2007 року в даній справі залишити без змін, замінивши в резолютивній частині рішення цифри „30" словами „по п'ятнадцять".
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.