АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Бартащук Л. В.
суддів Мороза І.М. , Єфімової О.І.
прокурора Гуменюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16.12.2010 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоолександрівка, Запорізької області, українця, громадянина України, працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановила:
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.12.2010 року відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Відповідно до зазначеної постанови суд, враховуючи обставини вчиненого діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1 та відсутність даних про те, що він може ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання. Також судом зазначено, що лише обвинувачення у вчиненні злочину, без врахування інших обставин, передбачених ст. 150 КПК України, не є єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що суд не врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, а також те, що останній перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду та перешкодити встановленню істини по справі. Крім того зазначає, що висновки суду про недостатність підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам ст. 155 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа № 01-17072 порушена слідчим відділом Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.12.2010 року відносно ОСОБА_1, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
09.12.2010 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України та цього ж числа пред’явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10 грудня 2010 року ст. слідчий СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Ромодіна О.В., за погодженням з прокурором Голосіївського району м. Києва, звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з поданням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що останній вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також те, що він може перешкоджати встановленню істини по справі, займатись злочинною діяльністю, ухилятися від слідства та суду.
10 грудня 2010 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва продовжено ОСОБА_1 строк затримання до 07 діб.
16 грудня 2010 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту.
З протоколу судового засідання та постанови судді вбачається, що вказані доводи слідчого були досліджені при розгляді подання. При цьому, був допитаний ОСОБА_1, вислухана думка прокурора, пояснення слідчого та з'ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що в поданні та матеріалах справи відсутні дані, які б давали достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 намагатиметься ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі чи продовжуватиме злочинну діяльність, та взяв до уваги дані про його особу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце роботи, проживання та реєстрації в м. Києві, позитивно характеризується, мав ряд захворювань, вину визнав повністю.
Достатнього обґрунтування того, що лише тримання ОСОБА_1 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, суду надано не було. Не наведено такого обґрунтування і в апеляції.
З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано, у відповідності із вимогами ст.ст. 148, 150, 155 КПК України відмовив у задоволенні подання слідчого, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16
грудня 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття
під варту ОСОБА_1, залишити без зміни, а апеляцію прокурора — без задоволення.
Судді:
Мороз І.М. Бартащук Л.В. Єфімова О.І.