Справа № 2-1313/2009 p.

РІШЕННЯ

 Іменем України

м. Донецьк 01 липня 2009 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Чинчин О.В., при секретарі Шевченко О.О., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -

Встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про розподіл майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2002 році сторони зареєстрували шлюб. Від спільного життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 02 квітня 2009 року шлюб було розірвано. У період шлюбу подружжям спільно було придбано житловий будинок АДРЕСА_1. Будинок зареєстровано на ім’я відповідача. На даний час у добровільному порядку вирішити питання щодо розподілу майна, набутого подружжям за час шлюбу, сторони не мають можливості. На підставі цього позивачка і звернулася до суду з позовом, та просить розподілити спільно набуте майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, визнавши за кожним право власності на 1/2 частку будинку.

В судовому засіданні позивачка підтвердила свої позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач з позовом погодився, не заперечує проти його задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами, що з 2002 року ОСОБА_1, та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно зі свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1, від спільного життя мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запис за № 841 (а.с. 6).

Згідно з Договором купівлі-продажу жилого будинку від 26 липня 2004 p., ОСОБА_2 придбано будинок АДРЕСА_1, зареєстровано в реєстрі за № 1-2265 (а.с. 10). Право власності також підтверджується Технічним паспортом на житловий будинок (а.с. 10-15).

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, спірний житловий будинок було придбано у період шлюбу сторін.

У відповідності зі свідоцтвом про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_2, 02 квітня 2009 року шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 7).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, з урахуванням положень ст. 61 ч. 1 Сімейного кодексу України, житловий будинок АДРЕСА_1, який було придбано за час шлюбу сторін - є об’єктом права їх спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, та за змістом ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, законом.

У даному випадку, за відсутності домовленості між сторонами і шлюбного договору щодо визначення часток в спільному майні, у суду є всі підстави вважати спірний будинок об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка на який є рівними.

Отже, суд, оцінивши зібрані докази, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, розподілити спільно набуте майно подружжя, та визнати за кожним право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.