Справа № 2-35/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

                    головуючого судді                              Клімченка М.І.

                    при секретарі                                        Березюк О.С.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною  –

В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2008 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що між нею та відповідачем була укладена домовленість про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 у вигляді розписки. Під час оформлення договору відповідач отримав від позивачки гроші та зобов’язався до лютого 2006 року оформити нотаріально договір купівлі-продажу, таким чином сторонами були виконані всі істотні умови договору купівлі-продажу. В той же час відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу чим створює перешкоди у належному оформлені права власності. Просить суд  визнати дійсним укладений в жовтні 2005 року договір купівлі-продажу жилого будинку  АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, просили його задовольнити.

Відповідач  в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у розписці підпис йому не належить, оскільки на той час він здійснював рейсовий маршрут.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач, згідно договору дарування житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 від 10.08.1998 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, є власником – житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1.

15.10.2005 року між відповідачем та позивачкою укладено договір купівлі-продажу у вигляді розписки у письмовій формі без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

В роз’ясненнях, даних у абзаці 3 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вказано, що «при розгляді таких справ суди повинні з’ясувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину».

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Підставою для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, позивачка визначила ч.2 ст.220 ЦК України, відповідно до якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В роз’ясненнях, даних у абзаці 2 пункту 13 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, зазначено, що «вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов’язується з  державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін»

На думку суду, відповідно до ст.ст.16,182,640 ЦК України визначена ч.2ст.220 ЦК України можливість визнання договору дійсним поширюється лише на ті договори, які підлягають тільки нотаріальному посвідченню, від якого сторона ухиляється, й не підлягають державній реєстрації, а тому суперечить законодавству визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки такий правочин у обов’язковому порядку має пройти державну реєстрацію.

          Враховуючи викладене, суд вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

          На підставі вищевикладеного, ст. 210, 640, 657 ЦК України, керуючись ст. 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд-.

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

          Суддя:                                                                                                  Клімченко М.І.