Справа №  2-397/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28.03.2011                                                                               смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд  Автономної  Республіки  Крим у складі: головуючого –судді Проскурні С.М.,

при секретарі –Грабовенко К.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 у лютому 2011 року звернулася до суду з позовом до                      ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу в розмірі 9442,40 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 404,25 грн.

Вимоги мотивовано тим, що у жовтні 2008 року відповідачка шляхом обману та зловживання довірою позичила у позивачки 1000,00 доларів США, що дорівнювало                  4920,00 гривням, які ОСОБА_2 зобов’язалась повернути через шість місяців у квітні 2009 року, однак до даного часу грошовий борг не повернуто. Від позики грошей відповідачка не відмовляється, однак повернути борг не може, оскільки ніде не працює.

          В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, про що надала відповідну письмову заяву. Не заперечувала в разі неявки до суду відповідачки проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

          Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляла, заперечень стосовно позовних вимог не надавала.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.  

          Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.  

          Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини,              на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Судом встановлено, що за усною домовленістю сторін у жовтні 2008 року                   ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 грошову суму, еквівалентну 1000,00 доларам США, які остання зобов’язалась повернути через шість місяців.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно з ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Закон не встановлює недійсність договору позики в разі недодержання вимоги щодо письмової форми правочину.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на письмові докази, зокрема постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.190 КК України відносно ОСОБА_2 від 05.08.2010 р. (матеріали справи № 1609/2010) де під час перевірки заяви ОСОБА_1 про вчинення щодо неї шахрайства було встановлено факт отримання від неї ОСОБА_2 1000,00 доларів США.

Підтвердила факт отримання у жовтні 2008 року від ОСОБА_1 грошей у сумі 1000,00 доларів США і ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях 22 липня 2010 року дільничному інспектору міліції Красногвардійського РВ ГУ МВС України                  в АР Крим Котлярову В.І.

В обумовлений між сторонами строк ОСОБА_2 не повернула позивачці позичені гроші у сумі, еквівалентній 1000,00 доларам США, і до даного часу ухиляється від її повернення. На пропозицію позивачки повернути борг позичальниця належним чином не реагує.

          Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

          Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          На підставі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачкою ОСОБА_2 не виконане взяте на себе зобов'язання по поверненню одержаної від ОСОБА_1 суми грошей.

З урахуванням наведеного суд вважає, що право позивачки на отримання                         від відповідачки позиченої суми грошей порушено.

Згідно зі ст. 533 ЦК грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

          Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності              за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З урахуванням заявлених позивачкою позовних вимог, розмір заборгованості відповідачки відповідно до положень ст.625 ЦК України, становить 9523 грн. 98 коп., де: 7700,00 грн. –основний борг, визначений за офіційним курсом української гривні до долару США станом на 15 квітня 2009 року (770,0000 грн. за 100 доларів);              1297 грн. 45 коп. –індекс  інфляції за весь час прострочення, визначений шляхом перемноження між собою помісячних індексів, що складають відповідний період, після кожного множення поділених на 100. Таким чином, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період з квітня 2009 р. по березень 2011 р. склав 116,85%. З урахуванням індексу споживчих цін величина 7700,00 грн. станом на березень 2011 року відповідає сумі 8997,45 грн. (7700,00 грн. х 116,85% : 100). 8997,45 грн. –7700,00 грн. =         1297,45 грн.; 526 грн. 53 коп. –три проценти річних від простроченої суми (269,92 грн. на рік, строк прострочення виконання зобов’язання з 16.04.2009 р. по день постановлення рішення суду становить 712 днів).

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

          Оскільки відповідачкою не виконане взяте на себе зобов'язання по поверненню одержаної від ОСОБА_1 грошової суми, суд дійшов висновку про порушення прав позивачки, у зв’язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість                         в загальній сумі 9523,98 грн.

          Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 215,24 грн., які складаються з судового збору в розмірі 1% ціни позову, що становить 95,24 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.  

          На підставі викладеного, керуючись статтями 218, 509, 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування боргу 8997 грн. 45 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 526 грн. 53 коп., та понесені у справі судові витрати в сумі 215 грн. 24 коп., всього 9739 грн. 22 коп. (Дев’ять тисяч сімсот тридцять дев’ять гривень 22 коп.).  

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду                  АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги                в десятиденний строк з дня отримання копії цього рішення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя