ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.09.06р. | Справа № А38/185-06 |
13-03 год.
За позовом: Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "Кремінь" м. Донецьк
до відповідача: Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Келембет М.В. юрисконсульт , дор. № 04/06 від 10.01.06 р.
від відповідача Стрєлюхін Ю.О. дор. № 20818/9/10-016 від 02.11.05 р.
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство Страхова компанія "Кремінь" (далі –ЗАТ СК "Кремінь") звернулось до суду з позовом в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі –ДПІ у Кіровському районі) № 000512307/2 від 22.03.2006 р.
04.07.2006 р. позивач змінив позовні вимоги, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000512307/3 від 16.06.2006 р., яким Дніпропетровському регіональному управлінню ЗАТ СК "Кремінь" (далі –ДРУ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток страхових організацій в сумі 15 538,80 грн., у тому числі за основним платежем 11 778 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) 3 760,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що помилковим є висновок податківців щодо неправомірності зменшення Дніпропетровським регіональним управлінням ЗАТ СК "Кремінь" оподатковуваного доходу на суму страхових платежів, сплачених ЗАТ СК "Кремінь" оподатковуваного доходу на суму страхових платежів, сплачених перестраховикам за договорами перестрахування. Так, в акті перевірки зазначено, що оскільки в платіжних документах, за якими ДРУ перерахувало кошти в головний офіс, в якості призначення платежу вказано на перерахування резервів, то ДРУ не мало право зменшувати оподатковуваний доход на ці суми. Але перевіряючі не врахували, що ДРУ зменшувало доход не тому, що перераховувало вказані суми до головного офісу, а тому що ці суми сплачувались перестраховикам згідно договорів перестрахування.
Відповідач проти позову заперечує, вважає виявлене порушення, допущене ДРУ, обґрунтованим, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнятим у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 160 КАС України за результатами судового розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Кіровському районі проведено комплексну виїзну документальну перевірку ДРУ ЗАТ СК "Кремінь" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за податковий період з 01.01.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої 14.10.2005 р. складений акт № 680/26239313/237/ДСК .
Перевіркою правильності визначення валових доходів страховика від діяльності, пов'язаної зі страхуванням (перестрахуванням) (п.2.1. акту) встановлено заниження валового доходу у сумі 392 600 грн.
"Розбіжності між даними підприємства та даними перевірки виникли внаслідок порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 334/94-ВРм, а саме підприємством на протязі 2004 р. –І півріччя 2005 р. не включено до складу валових доходів страховика частину сум, перерахованих на користь ЗАТ СК "Кремінь" для формування резервів, згідно Положення про Дніпропетровське регіональне управління та Положення про внутрішньосистемні розрахунки".
Відповідно до пояснень посадових осіб підприємства, листів головного підприємства, а також згідно з Деклараціями з податку на доходи (прибуток) страховика за вказаний податковий період, ДРУ ЗАТ СК "Кремінь" стверджує, що кошти в сумі 392 600 грн. були перераховані на адресу ЗАТ СК "Кремінь" для сплати за договорами перестрахування, що укладені з резидентами, але в платіжних документах Дніпровського регіонального управління в графі призначення платежу зазначено наступне: перерахування резервів згідно положення про регіональне управління та положення про внутрішньосистемні розрахунки.
Крім того, ДРУ ЗАТ СК "Кремінь" не надано документального підтвердження зазначених вище операцій перестрахування, що не дає можливості здійснити висновок щодо їх існування".
На підставі акту перевірки від 14.10.2005 р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2005 р. № 0000512307/0 про визначення податкового зобов'язання ДРУ на загальну суму 15 320 грн., у т. ч. за основним платежем 11 778 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 594 грн.
За результатами розгляду скарг позивача в порядку процедури адміністративного оскарження, передбаченого ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 2181-ІІІ) знижено суму штрафних санкцій та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2006 р. № 0000512307/2 з податку на прибуток на загальну суму 15 538,80 грн. (основний платіж - 11 778 грн., штрафні санкції –3 760,80 грн.); 16.06.2006 р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000512307/3, яким також ДРУ визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток страхових організацій в сумі 15 538,80 грн., у тому числі за основним платежем 11 778 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) 3 760,80 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ СК "Кремінь" задоволенню не підлягають з наступного:
Як свідчать матеріали справи і не спростовується сторонами позивачем зменшено валові доходи у 2004 р. –І півріччі 2005 р. на суму 392 600 грн., перераховану ДРУ на користь ЗАТ СК "Кремінь" за платіжними документами, в яких в графі призначення платежу зазначено: перерахування резервів згідно положення регіональне управління та положення про внутрішньосистемні розрахунки.
ДРУ є платником податку на прибуток, як філія, що не має статусу юридичної особи.
Згідно ст.2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" № 2745-III від 04.10.2001 р. (далі –Закон № 2745-ІІІ) страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Відповідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.94 р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 334) (в редакції, що діяла на спірний період) оподатковувані доходи від страхової діяльності ( крім страхування життя страховиків резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою встановленою ст. 10 цього Закону. Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій ( далі сума валових внесків), одержаних ( нарахованих ) страховиками -резидентами протягом звітного періоду за договором страхування і перестрахування ризиків на території України і за її межами ( крім договорів страхування життя ), зменшених на суму страхових платежів ( страхових внесків, страхових премій), сплачених ( нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентами в тому ж податковому періоді або за її межами.
Перевіркою встановлено, що ДРУ не сплачувала (не нараховувала) суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування з резидентом.
Таким чином, відсутнє право на зменшення на підставі п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону №334/94-ВР доходів, які підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ст.12 Закону № 2745-ІІІ перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Так, з аналізу положень п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 334 вбачається, що у платника податку –страховика валовий дохід від страхової діяльності зменшується тільки у разі фактичного перерахування коштів у перестрахування.
Якщо за договорами страхування, укладеними філіями страховика зі страхувальниками, договори перестрахування укладає страховик –юридична особа, яка безпосередньо сплачує перестраховику передбачені договором перестрахування страхові платежі, то такий страховик має право в податковому обліку зменшувати свій валовий дохід від страхової діяльності на суму переданих у перестрахування платежів за вищезазначеними договорами страхування. При цьому, філії страховика за такими договорами страхування не зменшують свої валові доходи від страхової діяльності на суму переданих страховиком платежів у перестрахування. Філії мають сплачувати податок на доходи у розмірі 3 % від усієї суми отриманих (нарахованих) страхових платежів, за винятком випадків, колі філії самостійно укладають договори перестрахування з перестраховиками в межах повноважень, наданих їм головним офісом.
З урахуванням викладеного, якщо страховиком (юридичною особою) укладено договори перестрахування з перестраховиками, але за договорами страхування, укладеними філіями страховика із страхувальниками, при цьому страховик залишається відповідальним перед страхувальниками у повному обсязі згідно з договором страхування за взятими зобов'язаннями (ст.12 Закону № 2745-ІІІ) та безпосередньо сплачує перестраховику передбачені договором перестрахування страхові платежі, такий страховик у цілях оподаткування має право зменшувати свій валовий дохід від страхової діяльності на суму переданих у перестрахування платежів за вказаними вище договорами страхування.
При цьому відокремлені підрозділи (філії) страховика свої валові доходи від страхової діяльності за такими договорами страхування не зменшують на суму переданих страховиком страхових платежів у перестрахування (Лист ДПА України № 20548/7/15-2317 від 28.12.2002 р.).
Перевіркою встановлено, що ДРУ ЗАТ СК "Кремінь" не надано документального підтвердження проведення операцій перестрахування. Тобто ДРУ не виконувало обов'язкової умови для зменшення своїх валових доходів від страхової діяльності.
З наданих позивачем платіжних доручень та ковер-нотів вбачається, що перестрахувальні премії сплачувались перестрахувальникам саме ЗАТ СК "Кремінь" (тобто головним офісом).
Таким чином, у позивача відсутнє право на зменшення на підставі п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону № 334/94-ВР доходів, які підлягають оподаткуванню.
Щодо доводів позивача про фактичну сплату сум перестраховикам згідно договорів перестрахування з формулюванням призначення платежу: "перерахування резервів згідно положення про регіональне управління та положення про внутрішньосистемні розрахунки", то:
Згідно ст.31 Закону № 2745-ІІІ страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вкладення згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування; готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
Отже, здійснення оплати із формулюванням платежу: "перерахування резервів згідно положення про регіональне управління та положення про внутрішньосистемні розрахунки" не означає, що вказані грошові кошти перераховані саме на перестрахування у розумінні ст.12 Закону № 2745-ІІІ, оскільки вказані платежі здійснені не між юридичними особами, а в рамках підрозділів однієї юридичної особи.
Враховуючи викладене, на підставі Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України "Про страхування", керуючись ст.ст.161-163, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Постанова в повному обсязі складена 27.09.06 р.