Справа № 11-56 / 2008 р. Головуючий у 1 інстанції: Жовток Є.А.
Категорія: ст. 121 ч.2 КК Укр. Доповідач: Кузюра М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М.
суддів: Білоброва В.Д., Демченка О.В.
за участю прокурора Томилка М.П.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Переділ Ріпкинського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, освіта професійно-технічна, розлучений, не працюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -
засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України до 7-ми років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
ОСОБА_1 визнаний судом винним та засуджений за те, що 05 червня 2007 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 близько 10 ударів руками в область голови, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене покарання, вважаючи вирок суду щодо нього занадто суворим, та вказує, що суд не взяв до уваги обставини, які пом'якшують покарання, а саме: явку з повинною, всебічну допомогу слідству та наявність у нього неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновок суду про винність ОСОБА_1в умисному заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3, що спричинили її смерть, при обставинах, викладених у вироку, відповідає матеріалам справи і обґрунтований доказами, дослідженими в судовому засіданні. Суд дав вірну юридичну оцінку цим доказам та правильно кваліфікував дії засудженого за ст. 121 ч. 2 КК України.
Сам засуджений не заперечує, що наносив тілесні ушкодження потерпілій, в тому числі і в область голови, але вважає, що наніс меншу кількість ударів, ніж визначено експертизою. При цьому погоджується, що окрім нього ніхто більше тілесних ушкоджень потерпілій не наносив, однак зазначає, що потерпіла раніше часто жалілася на головні болі, що можливо вплинуло на такі фатальні наслідки.
На думку колегії суддів, такі доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються об'єктивними даними. Матеріалами справи, зокрема, висновками судово-медичних експертиз, не підтверджено, що потерпіла перебувала на лікуванні чи потребувала такого лікування з приводу захворювання голови. Отже, вирок суду щодо доведеності вини засудженого в скоєнні інкримінованого йому діяння ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.
Обираючи вид та міру покарання, суд врахував усі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання засудженого, і, зважаючи на тяжкість скоєного злочину та його наслідки - смерть потерпілої, дійшов правильного висновку, що виправлення засудженого неможливе без ізоляції його від суспільства, тому обґрунтовано призначив покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.
Колегія суддів не вважає призначене засудженому ОСОБА_1покарання занадто суворим і не знаходить підстав до його пом'якшення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
СУДДІ:
БІЛОБРОВ В.Д. КУЗЮРАМ.М. ДЕМЧЕНКО О.В.