Справа №22Ц-4082/2007р. Головуючий у 1 інстанції Білик Г.О.
Категорія 01,44 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Хопта С.Ф.,
при секретарі Колесник Н.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2007 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановила:
у березні 2007 року позивачка звернулася до суду із позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 березня 2005 року вона купила у ОСОБА_3., земельну ділянку площею 0,0828 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
09 лютого 2006 року вона отримала державний акт на право власності а земельну ділянку серії ЯБ №771666. В плані меж земельної ділянки та їх опису, який міститься в державному акті вказані розмірі та сусідні землевласники, межі яких є спільними з її земельною ділянкою. Згідно зазначеного опису меж земельна ділянка з боку межі зазначеної на плані під літерами «В» та «Е», межує з ділянкою відповідача.
У травні 2006 року позивач провела заміри належно їй земельної ділянки при цьому встановила, що з боку земельної ділянки належної відповідачу межі не відповідають державному акту на право приватної власності. Позивачка посилається на протокол депутатської постійної комісії з питань агропромислового комплексу земельних ресурсів та соціального розвитку при Княжицькій сільраді від 17 травня 2006 року згідно якого відповідач здійснив самозахват належної позивачі земельної ділянки площею 101 кв.м. Підтверджуючи даний факт позивачка посилається також на узгоджувальну комісію Княжицької сільської ради від 03 лютого 2007 року.
Враховуючи викладене позивачка просила суд зобов'язати відповідача перенести межу з боку земельної ділянки у відповідності з виданим їй державним актом серії ЯБ №771666 від 09 лютого 2006 року.
Рішенням суду від 24 жовтня 2007 року у задоволені позову, відмовлено.
Позивачкою подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вона просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги посилаючись на те, що рішення суду постановлене на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 березня 2005 року посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу продавець ОСОБА_3. продала, а ОСОБА_1, позивачка, купила земельну ділянку площею 0,0828 га, що знаходиться на території села Княжичі, Княжицької сільської ради, садового товариства «Осинка» Броварського району, Київської області.
09 лютого 2006 року позивачка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0828 га серії ЯБ №771666 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15 березня 2005 року за №1577.
Свідок ОСОБА_4 показав, що між сусідами земельних ділянок суміжних з земельною ділянкою, яка належить позивачці, з 1988 року склався порядок користування земельними ділянками, які належали їм як членам СТ «Осинка», та відповідно правлінням СТ «Осинка» з допомогою відповідних фахівців встановлені межові знаки (залізні стовпчики) між виділеними ділянками. Після встановлення межових знаків між сусідами суперечок не виникало, тому вони межі залишилися незмінними. Таким чином ще до 2005 року був встановлений порядок розмежування земельних ділянок.
Позивачка не заперечувала, той факт, що при огляді у 2005 році спірної земельної ділянки вже стояли стовпчики, які вона сприйняла як межу із сусідньою земельною ділянкою, яка належить відповідачу.
Згідно ч.1 ст.106 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Позивачка не надала належних доказів, що підтверджували б її вимоги про порушення межі суміжних ділянок саме з вини відповідача.
Під час судового розгляду справи судом не встановлено будь - яких порушень використання земельної ділянки, що стосується межі яка знаходиться між земельною ділянки позивачки зі сторони відповідача.
При укладенні угоди купівлі - продажу земельної ділянки межі купленої земельної ділянки були визначені і вони не змінювалися ким-небудь і на цих умовах був укладений договір.
Суд першої інстанції правильно дав критичну оцінку доказам наданими позивачкою на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: протоколу постійної комісії з питань агропромислового комплексу земельних ресурсів та соціального захисту від 17 травня 2006 року, оскільки відповідно даного акту комісією були проведені обміри тільки земельної ділянки позивачки, а тому встановити порушення меж земельної ділянки позивачки саме відповідачем, не можливо.
Посилання скаржниці на те, що рішення суду постановлене на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2007 року відхилити, рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -