Cправа №2-217/11   

                                                              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м.Ковель                                                                                                            20 квітня  2011 року    

          Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням  

судді                                                                                                      Восковської О.А.,

за участі секретаря                                                                               Канашкової О.М.

представника позивача                                                                        Цвілюк Н.А.                       

представника відповідача                                                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом Підприємства «Сента»до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства  «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

                                                 в с т а н о в и в :

Підприємство «Сента»звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3,  ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.03.2010 року на автодорозі Ковель-Луцьк мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу сідельний тягач Рено-Преміум, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і ОСОБА_3 була визнана винною у скоєнні даної ДТП. Позивач зазначає, що розмір матеріального збитку, заподіяного йому внаслідок пошкодження транспортного засобу становить 19180 гривень 24 копійки, з яких 9590,12 гривень є вартістю відновлювального ремонту і 9590,12 гривень є величиною втрати товарного вигляду. При цьому, відповідачем ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», як страховою компанією, яка страхувала цивільну відповідальність ОСОБА_3 , було відшкодовано частину матеріального збитку в сумі 7931 гривня 77 копійок, решта суми заподіяної шкоди залишилась не відшкодованою, в зв»язку з чим Підприємство «Сента»звернулось до суду. Позивач просить стягнути  з страхової компанії «Інвестсервіс»1148 гривень 35 копійок матеріальної шкоди, вказуючи, що дана сума становить різницю між вартістю відновлювального ремонту –9590,12 грн., - та фактично виплаченою ними сумою –7931,77 грн. - за мінусом франшизи, як зазначено в страховому полісі та просить стягнути  з ОСОБА_3, як з винної особи 10100,12 грн., вказуючи, що дана сума становить розмір втрати товарного вигляду автомобіля після ДТП та 510 грн. франшиза, згідно договору страхування. Також просить стягнути з відповідачів усі понесені  ними судові витрати - 131,98 грн. державного мита, 120 грн. витрат на ІТЗ, 450 грн. витрат на оплату авто товарознавчого дослідження та 1500 грн. витрат на правову допомогу адвоката –пропорційно до сум заподіяних матеріальних збитків.

Представник позивача –Підприємства «Сента»-  Цвілюк Н.А. в судовому засідання підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог та пояснила, що заявлені Підприємством «Сента»позовні вимоги підтверджені представленими ними письмовими доказами, зокрема, звітом про оцінку транспортного засобу, який проводився спеціалістом –автотоварознавцем. Просить задовольнити  позов у повному об»ємі.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила суду, що не погоджується з розміром заявлених позивачем до стягнення матеріальних збитків, оскільки автотоварознавче дослідження  щодо визначення розміру матеріальних збитків внаслідок ДТП проводилось у її відсутності, однак заявляти клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи в суді наміру не має. Пояснила також, що вважає, що автомобіль позивача не зазнав таких серйозних пошкоджень, які були вказані у звіті експерта, крім того, її автомобіль був застрахований і  вважає, що повну відповідальність за заподіяні внаслідок ДТП матеріальні збитки повинна нести страхова компанія. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачки ОСОБА_3 –ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду, що вважає заявлені Підприємством «Сента»позовні вимоги безпідставними, оскільки позивач не представив належних доказів про розмір заподіяних внаслідок ДТП матеріальних збитків і автотоварознавче дослідження проводилось у відсутності         ОСОБА_3 Крім того, вважає, що втрата товарного вигляду, яку оцінено в 9590,12 грн. взагалі не є матеріальною шкодою і не повинна відшкодовуватись відповідачкою, а решта не виплаченої страховою компанією суми збитку, - вартість відновлювального ремонту, - останні повинні сплатити згідно договору страхування. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3

Представник відповідача –Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»- в судове засідання не з»явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення у повному об»ємі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Крім того, ч.1 ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі  володіє транспортним засобом.

Як вбачається з постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2010 року ОСОБА_3 була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.122-4,124 КУпАП, яке полягало в тому, що  28.03.2010 року о 19 годині 20 хвилин на 99 км 480 м автодороги Ковель-Луцьк, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Чері-Джата», реєстраційний номер НОМЕР_2, виїжджаючи на дорогу з місця стоянки, в порушення вимог п.п.2.10.,10.2 Правил дорожнього руху, не надала переваги в русі автомобілю «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, скоївши дорожньо-транспортну пригоду, після чого залишила місце ДТП  (а.с.8).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, автомобіль «Рено», р.н. НОМЕР_1 належить Підприємству «Сента»(а.с.17,25), а автомобіль  «Чері-Джата», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_3, що підтверджується страховим полісом (а.с.24) та чого не оспорює і сама відповідачка.

Вищевказаними доказами доведено винуватість ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.03.2010 року та приналежність останній на праві власності автомобіля «Чері-Джата», яким і було скоєно дану ДТП.

Факт пошкодження внаслідок ДТП 28.03.2010 року належного позивачу транспортного засобу –автомобіля «Рено»підтверджується довідкою № 241 від 28.03.2010 року (а.с.7), довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 31.05.2010 року №507, в якій зафіксовано які саме механічні пошкодження дістав належний позивачу автомобіль (а.с.6).

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається із представленого позивачем звіту № 05-11 від 15 квітня 2010 року про оцінку транспортного засобу Рено-Преміум 410, державний номер НОМЕР_1, вартість матеріального збитку , завданого власнику даного транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП складає 19180 гривень 24 копійки. При цьому, як вказано в досліджувальній частині звіту, вартість відновлювального ремонту складає 9590,12 грн. із вказаної суми, і втрата товарного вигляду (ВТВ) також складає 9590,12 грн.(а.с.9-11,20-22).

Отже, позивачем доведено як факт заподіяння йому майнової шкоди, так і розмір такої шкоди, тоді як відповідачкою ОСОБА_3, яка заперечила в судовому засіданні розмір завданої шкоди, не представлено суду будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень. Клопотати про призначення судом автотоварознавчої експертизи сторони в судовому засідання відмовились.

Згідно страхового полісу № ВС \  8089788, ОСОБА_3 застрахувала свою відповідальність в ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», - відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за заподіяння шкоди майн на суму 25000 гривень і розмір франшизи, згідно даного договору страхування становить 510 грн. (а.с.24). Статтею 12 названого Закону передбачено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, а згідно п.7 ст.32 цього ж Закону, страховиком не відшкодовується втрата товарного вигляду транспортного засобу (ВТВ).

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб і в межах заявлених ними вимог та на підставі доказів сторін  і інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач в судовому засіданні 03.03.2011 року уточнив заявлені ним позовні вимоги (а.с.66-68)  та просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 10100,12 грн., зазначаючи, що 9590,12 грн. з цієї суми становить матеріальна шкода у вигляді величини ВТВ (втрата товарного вигляду) та 510 грн. становить франшиза, які, як зазначено вище, не підлягають стягненню з страхової компанії, однак, становлять реально заподіяну шкоду.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 10100,12 грн. є підставною, підтверджена зазначеними вище відповідними доказами та підлягає до задоволення.

Також позивач просить стягнути з страхової компанії ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»матеріальну шкоду в розмірі 1148,35 грн., вказуючи, що дана сума є різницею між розміром заподіяної йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту) –9590,12 грн. та фактично сплаченим страховим відшкодуванням, яке становить 7931,77 грн. (9590,12 –7931,77 = 1148,35 грн.).

Дана вимога позивача також підставна, підтверджена вказаними вище відповідними доказами та підлягає до задоволення.

Підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою –ОСОБА_3, передбачених ст.1193 ЦК України , суд не вбачає, оскільки відповідачкою не представлено належних доказів про її скрутне матеріальне становище, а проживання однією сім»єю з батьками пенсійного віку (згідно довідки №116 від 3.02.2011 року) та той факт, що батько відповідачки являється дитиною війни (посвідчення серії НОМЕР_4) не підтверджують самі по собі перебування ОСОБА_3 у скрутному матеріальному становищі, оскільки остання є працездатною особою, має у власності транспортний засіб.

Крім того, позивач просить стягнути з обох відповідачів понесені ним судові витрати  - 131,98 грн. державного мита, 120 грн. витрат на ІТЗ, 450 грн. по оплаті автотоварознавчного дослідження та 1500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Факт сплати позивачем при зверненні до суду вищеназваних сум державного мита та витрат на ІТЗ підтверджується платіжними дорученнями №№ 7 та 8 від 6.01.2011 року (а.с.2,3). Згідно платіжного доручення №657 від 21.04.2010 року позивачем було сплачено також 450 грн. на рахунок ПП «Альянс»(а.с.23), яке, згідно сертифікату №6269/07 від 19.11.2007 року є суб»єктом оціночної діяльності. (а.с.18) та проводило оцінку транспортного засобу позивача після ДТП (а.с.9-17), відповідно до Договору №2010/05-11 від 6.04.2010 року (а.с.26) та акту  здачі-прийняття виконаних робіт від 15.04.2010 року (а.с.27).   

Окрім того, як вбачається з Угоди №1 від 30.12.2010 року, укладеної між Підприємством «Сента»та адвокатом ОСОБА_4, останній надавав правову допомогу позивачу по витребуванню з ОСОБА_3 відшкодування збитків, завданих під час ДТП, яке мало місце 28.03.2010 року (а.с.30)., а згідно Додатку  до даної угоди розмір гонорару за вказаною угодою становить 1500 грн. (.а.с.31). Факт оплати позивачем вказаних послуг адвоката в розмірі 1500 грн.  підтверджується видатковим ордером від 30.12.2010 року (а.с.73).

Таким чином, усі понесені позивачем по даній справі та заявлені до стягнення судові витрати підтверджені належними доказами та підлягають стягненню з відповідачів, - відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Вирахування судових витрат суд проводить наступним чином.

Загальний розмір усіх вище перелічених судових витрат становить 2201,98 грн. (120+131,98+450+1500), загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з обох відповідачів становить 11248,47 грн. (10100,12+1148,35). Відповідно, з ОСОБА_3 стягується 90% від загальної суми заявлених позовних вимог (10100,12х100:11248,47 = 89,79% (90%), а з страхової компанії, відповідно, стягується 10% від заявлених в цілому позовних вимог.  Таким чином, 90% судових витрат, які підлягають стягненню з         ОСОБА_3, становлять 1981,78 грн. (2201,98х90:100=1981,78), а решта 10% судових витрат, які підлягають стягненню з страхової компанії становлять 220,20 грн.(2201,98-1981,78=220,20).

Керуючись ст. ст.5-11, 60, 61, 88, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст.ст.1166,1187,1188,1193,1194 ЦК України, ст.ст.12,31 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

                                                              В И Р І Ш И В :

                        Позов задовольнити повністю.

                        Стягнути з ОСОБА_3 на користь Підприємства «Сента»(43010 , Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 11, ЄДРПОУ 13348532) 10100 (десять тисяч сто) гривень 12 копійок матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 1981 (одну тисячу дев»ятсот вісімдесят одну гривню) 78 копійок судових витрат по справі.

                        Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053 , м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, оф.208) на користь Підприємства «Сента»(43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 11, ЄДРПОУ 1348532) 1148 (одну тисячу сто сорок вісім гривень) 35 копійок матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 220 (двісті двадцять гривень) 20 копійок судових витрат по справі.  

                       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання ними копії цього рішення.

Головуюча                                                                                                                   О.А.ВОСКОВСЬКА