Справа № 2-1726/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

23.03.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –         судді   Шестакової З.С.,

          при секретарі –                     Пометій Є.Т.,

          за участю позивача –            ОСОБА_1,

представника відповідача –Чміль Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського виробничо-заготівельного підприємства Дніпропетровської облспоживспілки, 3-я особа Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись на наступні обставини.

29 листопада 2010 року він на Придніпровський товарній біржі придбав наступне майно:

1.          будівлю забійного цеху, літера «В», загальною площею 295,2 кв.м, 1966 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

2.          загін для худоби, літера «А», загальною площею 186,3 кв.м, 1986 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

3.          вбиральню, літера «Е», загальною площею 15 кв.м, 1970 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

4.          будівлю побутових приміщень, літера «Б», загальною площею 150,2 кв.м, 1981 р.,
по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

5.   контору овочевої перевалки та вагову, літера «А», загальною площею 130,1 кв.м.,
     1963 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

6.          споруду огородження в’їзду на базу овочевої перевалки, 1998 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

7.          металеву конструкція промислових автоматичних відкатних воріт (11 м х 2 м), 1998
р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

8.          ворота металеві на вагову (6 м х 4 м), 1963 р., по АДРЕСА_2 у м.
Нікополь Дніпропетровської області;

9.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 7,5 м х 17 м,
загальною площею 127,5 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

10.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 25 м х 20 м,
загальною площею 500 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

11.          залізобетонні споруди пожежних ємностей, 1991 р., у кількості 2 штук, по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області.

На підставі протоколу Придніпровської товарної біржі від 29 листопада 2010 року за № 1 про проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки між позивачем та відповідачем були укладені договори купівлі-продажу за № 13-10 від 29 листопада 2010 року та № 26 від 02 грудня 2010 року.

Сторони виконали умови договору купівлі-продажу № 13-10 від 29 листопада 2010 року та договору купівлі-продажу № 26 від 02 грудня 2010 року. Так, 30 грудня 2010 року позивач сплатив відповідачу суму в розмірі 90 904,0 грн., а відповідач передав вказане майно позивачу на підставі акту прийому-передачі за № 26 від 30.12.2010 р. З цього часу позивач користується майном та стежить за його технічним станом.

В грудні 2010 року позивач намагався провести реєстрацію права власності на спірне майно у КП „Нікопольське МБТІ”, але зареєструвати договори купівлі-продажу майна не мав можливості через те, що вони не були посвідчені нотаріально та Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки розпоряджалося спірними  об’єктами на праві повного господарського відання.

Позивач звернувся до відповідача з проханням нотаріально посвідчити спірні договори, але ліквідатор Нікопольської ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки Чміль Л.В. відмовилася від нотаріального укладення такого договору, посилаючись на те, що згідно ст. 15 Закону України „Про товарну біржу” від 10.12.1991 р. № 1956-ХП, угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Тому, вказані договори чинні та є правовстановлюючими документами. Також вона посилалась на те, що підприємство, яке продало вказане майно, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2005 р. на підставі ст.ст. 16,22-34 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343-XII визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б26/3 6/05 і коштів на нотаріальне посвідчення договору Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки не має.

Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем під час укладення спірних договору купівлі-продажу № 13-10 від 29 листопада 2010 року та договору купівлі-продажу № 26 від 02 грудня 2010 року було досягнуто згоди з усіх їх істотних умов,  договори були виконані у повному обсязі, а саме: позивач на підставі акту прийому-передачі від 30.12.2010 р. отримав у власність спірне майно та сплатив за нього гроші у повному обсязі, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечив. Підтвердив, що на підставі протоколу Придніпровської товарної біржі від 29 листопада 2010 року за № 1 про проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки між Нікопольським ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки ним та позивачем ОСОБА_1 були укладені договори № 13-10 від 29 листопада 2010 року та № 26 від 02 грудня 2010 року купівлі-продажу наступного майна:

1.          будівлю забійного цеху, літера «В», загальною площею 295,2 кв.м, 1966 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

2.          загін для худоби, літера «А», загальною площею 186,3 кв.м, 1986 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

3.          вбиральню, літера «Е», загальною площею 15 кв.м, 1970 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

4.          будівлю побутових приміщень, літера «Б», загальною площею 150,2 кв.м, 1981 р.,
по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

     5.          контору овочевої перевалки та вагову, літера «А», загальною площею 130,1 кв.м.,
           1963 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

6.          споруду огородження в’їзду на базу овочевої перевалки, 1998 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

7.          металеву конструкція промислових автоматичних відкатних воріт (11 м х 2 м), 1998
р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

8.          ворота металеві на вагову (6 м х 4 м), 1963 р., по АДРЕСА_2 у м.
Нікополь Дніпропетровської області;

9.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 7,5 м х 17 м,
загальною площею 127,5 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

10.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 25 м х 20 м,
загальною площею 500 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

11.          залізобетонні споруди пожежних ємностей, 1991 р., у кількості 2 штук, по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області.

Позивач сплатив за ці об’єкти гроші згідно з умовами договорів, та на підставі акту прийому-передачі від 30.12.2010 р. нерухоме майно було передано ОСОБА_1

При реєстрації права власності на спірне майно було встановлено, що договори купівлі-продажу майна не були посвідчені нотаріально та Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки розпоряджувалося спірними  об’єктами на праві повного господарського відання.

Так, об’єкти нерухомого майна, які були продані позивачеві, належали Нікопольському ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки згідно наступних документів:

-          контора овочевої перевалки та вагова, літера «А»по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно САА № 906531 від 03.03.2003 р., видане Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств (Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству) на підставі рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.02.2003 р. за № 62/5;

-          будівля забійного цеху, літера «В»по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області на підставі реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 13.02.1997 р., видане Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств (Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству) на підставі рішення Нікопольської міської Ради народних депутатів від 11.02.1997 р. за № 64, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 142. В подальшому на будівлі забійного цеху, загону для худоби, вбиральні, будівлі побутових приміщень, будівлі ковбасного цеху, гаража та споруджень виготовлено свідоцтво на право власності на об’єкти нерухомого майна від 28.01.2002 р., видане Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств на підставі рішення виконкому Нікопольської міської ради від 23.01.2002 р. за № 17/3.

Спірні об’єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці, якою Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки користується на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП від 12.06.1996 р., зареєстрованого під № 12 у книзі записів державних актів на право постійного користування землею. Землю надано у постійне користування Нікопольському ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки для цільового призначення відповідно до рішення Нікопольської міської ради народних депутатів від 12.03.1993 р. № 125.

В ході ліквідаційної процедури отримано від Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області дві книги основних засобів Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки за 1997-1998 рр. та 1999-2000 рр. (лист Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.01.2008 р. за № 178), повернених ліквідатору Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки в якості речових доказів, відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2007 р. Це стало підставою для остаточного формування ліквідаційної маси банкрута. На підставі ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до складу ліквідаційної маси включені об’єкти, які належать Нікопольському ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки на праві повного господарського відання, у тому числі й ті що придбав позивач

Відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”, який є спеціальним по відношенню до інших законодавчих актів, у разі банкрутства підприємства ліквідатор, призначений господарським судом зобов’язаний виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута (п. 1 ст. 25 Закону); виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута (п. 1 ст. 25 Закону); реалізувати майно банкрута на праві повного господарського відання для задоволення вимог кредиторів, у порядку, передбаченому п. 1 ст. 25 та п. 1 ст. 26 цим Законом, без будь-якого погодження з власником майна, тобто Дніпропетровською облспоживспілкою, повноваження якої відносно розпорядження майном банкрута вважаються припиненими (п. 2 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Таким чином ліквідатор правомірно розпорядився майном, закріпленим за Нікопольським ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки на праві господарського відання.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2005 р. на підставі ст.ст. 16,22-34 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343-XII Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б26/3 6/05, тому коштів на нотаріальне посвідчення договору Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки не має.

Враховуючи те, що Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки правомірно володіло нерухомим майном, яке було продано ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 13-10 від 29 листопада 2010 року та договору купівлі-продажу № 26 від 02 грудня 2010 року, сторони за договорами купівлі-продажу домовилися відносно всіх істотних умов договорів та відбулося повне виконання договорів, представник відповідача просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Представник 3-ої особи Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств з позовом ознайомлений про день слухання справи повідомлений, але в судове засідання не з’явився та ніяких заперечень не надав. Суд, за згодою сторін, вважає доцільним розглянути справу без 3-ої особи.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України  власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення.

Як встановлено судом, Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки створено як самостійне підприємство на підставі розпорядження райдержадміністрації від 18.08.1997 року за № 487.

Згідно п. 1.3 Статуту виробничо-заготівельне підприємство є юридичною особою, користується правами та виконує обов’язки, пов’язані з його діяльністю, керуючись діючим законодавством та Статутом.

Відповідно п.п. 4.2, 4.4, 4.5, 4.6 Статуту Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки має обособлене майно; діяльність підприємства здійснюється на основі повного господарського розрахунку, самостійності, самокерування та самофінансування; підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, на яке згідно законодавства України може бути звернено стягнення; підприємство вправі приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України та Статуту, може укладати від свого ім’я договори (контракти), придбавати майнові та немайнові права та нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді.

Згідно п. 7.1. Статуту та у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 37 Закону України „Про власність”, якій діяв на момент передачі нерухомого майна відповідачу, майно закріплене за Нікопольським ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки належить йому на праві повного господарського відання.

Так, Нікопольському ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки належать об’єкти нерухомого майна згідно наступних документів:

-          контора овочевої перевалки та вагова, літера «А»по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно САА № 906531 від 03.03.2003 р., видане Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств (Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству) на підставі рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.02.2003 р. за № 62/5;

-          будівля забійного цеху, літера «В»по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області на підставі реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 13.02.1997 р., видане Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств (Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству) на підставі рішення Нікопольської міської Ради народних депутатів від 11.02.1997 р. за № 64, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 142. В подальшому на будівлі забійного цеху, загону для худоби, вбиральні, будівлі побутових приміщень, будівлі ковбасного цеху, гаража та споруджень виготовлено свідоцтво на право власності на об’єкти нерухомого майна від 28.01.2002 р., видане Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств на підставі рішення виконкому Нікопольської міської ради від 23.01.2002 р. за № 17/3.

Дані об’єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці, якою Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки користується на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП від 12.06.1996 р., зареєстрованого під № 12 у книзі записів державних актів на право постійного користування землею. Землю надано у постійне користування Нікопольському ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки для цільового призначення відповідно до рішення Нікопольської міської ради народних депутатів від 12.03.1993 р. № 125.

На підставі ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до складу ліквідаційної маси включено об’єкти, які належать Нікопольському ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки на праві повного господарського відання, у тому числі:

1.          будівля забійного цеху, літера «В», загальною площею 295,2 кв.м, 1966 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

2.          загін для худоби, літера «А», загальною площею 186,3 кв.м, 1986 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

3.          вбиральня, літера «Е», загальною площею 15 кв.м, 1970 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

4.          будівля побутових приміщень, літера «Б», загальною площею 150,2 кв.м, 1981 р.,
по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

5.          контора овочевої перевалки та вагову, літера «А», загальною площею 130,1 кв.м.,
1963 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

6.          споруда огородження в’їзду на базу овочевої перевалки, 1998 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

7.          металева конструкція промислових автоматичних відкатних воріт (11 м х 2 м), 1998
р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

8.          ворота металеві на вагову (6 м х 4 м), 1963 р., по АДРЕСА_2 у м.
Нікополь Дніпропетровської області;

9.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 7,5 м х 17 м,
загальною площею 127,5 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

10.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 25 м х 20 м,
загальною площею 500 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

11.          залізобетонні споруди пожежних ємностей, 1991 р., у кількості 2 штук, по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”, якій є спеціальним по відношенню до інших законодавчих актів, у разі банкрутства підприємства ліквідатор, призначений господарським судом зобов’язаний виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута; реалізувати майно банкрута на праві повного господарського відання для задоволення вимог кредиторів, у порядку, передбаченому п. 1 ст. 25 та п. 1 ст. 26 цим Законом, без будь-якого погодження з власником майна, повноваження якого, відносно розпорядження майном банкрута, вважаються припиненими на підставі п. 2 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, ліквідатор має повноваження розпоряджатись майном, закріпленим за підприємством на праві господарського відання.

29 листопада 2010 року при проведені аукціону з продажу майна підприємства-банкрута Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки на Придніпровській товарній біржі, був визначений покупець ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 1 від 29.11.2010 р.

На підставі протоколу Придніпровської товарної біржі № 1 від 29 листопада 2010 року про проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки між Нікопольським ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки ним та позивачем ОСОБА_1 були укладені договори № 13-10 від 29 листопада 2010 року та № 26 від 02 грудня 2010 року купівлі-продажу наступного майна:

1.          будівлю забійного цеху, літера «В», загальною площею 295,2 кв.м, 1966 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

2.          загін для худоби, літера «А», загальною площею 186,3 кв.м, 1986 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

3.          вбиральню, літера «Е», загальною площею 15 кв.м, 1970 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

4.          будівлю побутових приміщень, літера «Б», загальною площею 150,2 кв.м, 1981 р.,
по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

     5.          контору овочевої перевалки та вагову, літера «А», загальною площею 130,1 кв.м.,
           1963 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

6.          споруду огородження в’їзду на базу овочевої перевалки, 1998 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

7.          металеву конструкція промислових автоматичних відкатних воріт (11 м х 2 м), 1998
р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

8.          ворота металеві на вагову (6 м х 4 м), 1963 р., по АДРЕСА_2 у м.
Нікополь Дніпропетровської області;

9.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 7,5 м х 17 м,
загальною площею 127,5 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

10.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 25 м х 20 м,
загальною площею 500 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

11.          залізобетонні споруди пожежних ємностей, 1991 р., у кількості 2 штук, по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області.

Відповідно до розділу 4 договору № 13-10 купівлі-продажу від 29.11.2010 р. покупець зобов’язаний протягом місяця з моменту підписання даного договору шляхом безготівкового перерахування внести 3 003,00 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 500,5 грн. на ліквідаційний рахунок продавця.   

Відповідно до розділу 2 договору № 26 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. покупець зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання даного договору шляхом безготівкового перерахування внести 87 901,00 грн. у тому числі ПДВ на ліквідаційний рахунок продавця.   

Згідно з розділом 3 договору № 13-10 купівлі-продажу від 29.11.2010 р. та розділом 3 договору № 26 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. передача об’єкту здійснюється продавцем покупцю в 3-дений строк після зарахування на рахунок продавця грошових коштів та підписанням акту прийому-передачі.

30 грудня 2010 року ОСОБА_1 сплатив відповідачу кошти в розмірі 90 904,00 грн., що підтверджується платіжними квитанціями № 12 від 30.12.2010 р., № 38401 від 30.12.2010 р. і довідкою ліквідатора Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки Чміль Л.В. за № 192 від 30.12.2010 р., та 30.12.2010 р.  Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки передало ОСОБА_1 у власність спірне майно, що підтверджується актом прийому-передачі № 26 від 30.12.2010 р.

У судовому засіданні сторони підтвердили, що між ними була досягнута згода з усіх істотних умов договорів купівлі-продажу № 13-10 від 29.11.2010 р. та № 26 від 02.12.2010 р. Сторони не мають яких-небудь претензій один до одного.

ОСОБА_1 намагався зареєструвати право власності на придбане нерухоме майно, але було встановлено, що договори купівлі-продажу майна не були посвідчені нотаріально та Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки розпоряджалося спірними  об’єктами на праві повного господарського відання.

Під час судового засідання судом перевірявся факт правомірності розпорядження ліквідатором майном, закріпленим за Нікопольським ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки на праві господарського відання, та суд дійшов висновку про те, що порушень діючого законодавства з боку ліквідатора не існує.   

Так, відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”, який є спеціальним по відношенню до інших законодавчих актів, у разі банкрутства підприємства ліквідатор, призначений господарським судом зобов’язаний виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута (п. 1 ст. 25 Закону); виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута (п. 1 ст. 25 Закону); реалізувати майно банкрута на праві повного господарського відання для задоволення вимог кредиторів, у порядку, передбаченому п. 1 ст. 25 та п. 1 ст. 26 цим Законом, без будь-якого погодження з власником майна, тобто Дніпропетровською облспоживспілкою, повноваження якої відносно розпорядження майном банкрута вважаються припиненими (п. 2 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Також у суду не викликає сумніву той факт, що спірне майно, яке придбав позивач на підставі договорів купівлі-продажу № 13-10 від 29.11.2010 р. та № 26 від 02.12.2010 р. було закріплено за Нікопольським ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки на праві господарського відання

В той же час, ліквідатор Нікопольського ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки Чміль Л.В. відмовилася від нотаріального посвідчення договорів та суду показала, що згідно ст. 15 Закону України „Про товарну біржу” від 10.12.1991 р. № 1956-ХП, угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Тому, вказані договори чинні та є правовстановлюючими документами. Також вона пояснила, що Нікопольське ВЗП Дніпропетровської облспоживспілки постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2005 р. на підставі ст.ст. 16, 22-34 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343-XII визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б26/3 6/05 і коштів на нотаріальне посвідчення договору вона не має.

Враховуючи те, що сторони за договорами купівлі-продажу № 13-10 від 29.11.2010 р. та № 26 від 02.12.2010 р. ОСОБА_1 та Нікопольське виробничо-заготівельне підприємство Дніпропетровської облспоживспілки в особі його ліквідатора Чміль Л.В. домовилися відносно всіх істотних умов договорів, та відбулося повне виконання договорів, суд вважає доцільним визнати договори купівлі-продажу № 13-10 від 29.11.2010 р. та  № 26 від 02.12.2010 р. дійсними та визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, яке він придбав за вказаними договорами купівлі-продажу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,217,218 ЦПК, 220 ЦК України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд

вирішив:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати дійсними договір купівлі-продажу № 13-10 від 29 листопада 2010 року та договір купівлі-продажу № 26 від 02 грудня 2010 року, укладених між ОСОБА_1 та Нікопольським виробничо-заготівельним підприємством Дніпропетровської облспоживспілки.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, придбане їм за договорами купівлі-продажу № 13-10 від 29 листопада 2010 року та № 26 від 02 грудня 2010 року, а саме на:

1.          будівлю забійного цеху, літера «В», загальною площею 295,2 кв.м, 1966 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

2.          загін для худоби, літера «А», загальною площею 186,3 кв.м, 1986 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

3.          вбиральню, літера «Е», загальною площею 15 кв.м, 1970 р., по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

4.          будівлю побутових приміщень, літера «Б», загальною площею 150,2 кв.м, 1981 р.,
по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області;

     5.          контору овочевої перевалки та вагову, літера «А», загальною площею 130,1 кв.м.,
           1963 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

6.          споруду огородження в’їзду на базу овочевої перевалки, 1998 р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

7.          металеву конструкція промислових автоматичних відкатних воріт (11 м х 2 м), 1998
р., по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області;

8.          ворота металеві на вагову (6 м х 4 м), 1963 р., по АДРЕСА_2 у м.
Нікополь Дніпропетровської області;

9.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 7,5 м х 17 м,
загальною площею 127,5 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

10.          асфальтне покриття (благоустрій двору) на базі овочевої перевалки 25 м х 20 м,
загальною площею 500 кв.м, 1968 р., по АДРЕСА_2
Дніпропетровської області;

11.          залізобетонні споруди пожежних ємностей, 1991 р., у кількості 2 штук, по АДРЕСА_2 Дніпропетровської області.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.                                                                      

Суддя:З. С. Шестакова