Справа № 2-2089/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

16.03.2011 року           Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого –судді   Шестакової З.С.

          при секретарі –            Пометій Є.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за заповітом, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входив житловий АДРЕСА_1 у місті Нікополі Дніпропетровської області, що належав померлій на підставі рішення Нікопольського народного суду від 20 грудня 1976 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження стосовно належного їй майна в якому все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося вона заповіла їй ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат ОСОБА_4. Інших спадкоємців які мають право на обов’язкову частину у спадковому майні після смерті ОСОБА_3 немає.

Позивач у встановленому законом порядку звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що нею був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Позивач посилається на те, що на момент смерті матері вона проживала разом із нею за однією адресою, де мешкає по теперішній час тому вважає, що прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння майном.

Крім неї, у спадковому будинку мешкає її син ОСОБА_2 (відповідач по справі), який претендує на спадщину та не бажає визнавати за нею право власності на вказаний будинок, мотивуючи тим, що на протязі двадцяти років доглядає за технічним станом будинку та виконує поточні ремонтні роботи у будинку за власні кошти.

Окрім того у спірному спадковому будинку виявлено самовільно проведені реконструкції з прибудовою та самовільно побудованими господарськими будівлями з приводу чого 08 грудня 2010 року виконком Нікопольської міської ради надав лист-повідомлення про те, що розглянувши технічний висновок про відповідність вимогам державних будівельних норм самовільної проведеної реконструкції в житловому будинку з прибудовою та самовільно побудованих господарських будівель по АДРЕСА_1 у м. Нікополі, який виготовлений КП „АПБ”, вважає можливим визнання права власності у судовому порядку на:

-          Житловий будинок «А», загальною площею 49,5 кв.м, житловою площею 32,3 кв.м;

-          Прибудову «а’», розміром 2,90х2,46 м, площею 7,2 кв.м;

-          Сарай «б», розміром 1,65х3,25 м, площею 5,4 кв.м;

-          Літню кухню «б’», площею 5,1 кв.м;

-          Сарай «В», розміром 3,57х6,20м, площею 22,1 кв.м;

-          Гараж «З», розміром 3,58х6,20 м, площею 22,2 кв.м.

Враховуючи те, що вона є спадкоємцем спірного домоволодіння за заповітом, фактично прийняла його як частину спадщини, але через незалежні від неї причини не може належним чином посвідчити своє право власності на нього, вона просить суд задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.          

          Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 534 ЦК України (в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

Як було встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входив житловий АДРЕСА_1 у місті Нікополі Дніпропетровської області, що належав померлій на підставі рішення Нікопольського народного суду від 20 грудня 1976 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження стосовно належного їй майна в якому все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося вона заповіла ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер брат позивача ОСОБА_4. Інших спадкоємців які мають право на обов’язкову частину у спадковому майні після смерті ОСОБА_3 немає.

Позивач у встановленому законом порядку звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що нею був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Разом з тим позивач прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння та розпорядження майном, так на час смерті вона проживала разом з померлою ОСОБА_3 де і продовжує проживати по теперішній час, займалась її похованням що підтверджується довідкою наданою квартального комітету №11 від 21 серпня 2010 року.  

          Згідно технічного висновку на відповідність вимогам державних будівельних норм самовільної реконструкції житлового будинку з прибудовою „а’” та будівництво господарських будівель на вул. Дибенко, 1 в м. Нікополі комунальне підприємство „Архітектурно-планувальне бюро” вважає можливим експлуатацію житлового будинку «А» з прибудовою «а’», сараю «б», літньої кухні «б’»сараю «В», гаражів: «З»і «Ж»на вул. Дибенко, 1 в м. Нікополі.

          Виконавчий комітет Нікопольської міської ради розглянувши вищезазначений технічний висновок, рішення суду від 20.12.1976 року, свідоцтво про смерть від 01.12.1990 року, технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений КП „НМБТІ” від 02.09.2010 року, вважає можливим визнання права власності у судовому порядку на:

-          Житловий будинок «А», загальною площею 49,5 кв.м, житловою площею 32,3 кв.м;

-          Прибудову «а’», розміром 2,90х2,46 м, площею 7,2 кв.м;

-          Сарай «б», розміром 1,65х3,25 м, площею 5,4 кв.м;

-          Літню кухню «б’», площею 5,1 кв.м;

-          Сарай «В», розміром 3,57х6,20м, площею 22,1 кв.м;

-          Гараж «З», розміром 3,58х6,20 м, площею 22,2 кв.м.

Виходячи із наведеного, суд  дійшов висновку про те, що позивач правомірно володіє спадковим майном, є його спадкоємцем за заповітом, від спадкування не усувався, самовільно збудовані господарські будівлі відповідають вимогам будівельних норм та стандартів, його можливо прийняти до експлуатації, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218 ЦПК України, 534,549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 в м. Нікополі Дніпропетровської області з урахуванням самочинно проведеної реконструкції з прибудовою та самовільно побудованими господарськими будівлями, а саме:  житловим будинком «А», загальною площею 49,5 кв.м, житловою площею 32,3 кв.м; прибудовою «а’», розміром 2,90х2,46 м, площею 7,2 кв.м; сараєм «б», розміром 1,65х3,25 м, площею 5,4 кв.м; літньою кухню «б’», площею 5,1 кв.м; сарай «В», розміром 3,57х6,20м, площею 22,1 кв.м; гаражем «З», розміром 3,58х6,20 м, площею 22,2 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:З. С. Шестакова