Справа №2-34/2007р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем    України

27 грудня 2007  року

Літинський  районний  суд Вінницької  області

                                                           в складі: головуючого судді: Кащук А.С.

                                                                          при секретарі: Новіцька Т.О.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду смт. Літина  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до  Приватного підприємства фірми «Вікторія»  м.Вінниці  про поновлення  на  роботі та  стягнення  оплати  за  час  вимушеного прогулу та  моральної  шкоди та  за  зустрічною  позовною  заявою Приватного підприємства - фірми «Вікторія» до ОСОБА_1  про відшкодування  шкоди, заподіяної  працівником шляхом викрадення  майна, -

В С Т А Н О В И В  :

            ОСОБА_1 звернувся  до  суду з позовною  заявою  про поновлення  на  роботі  та  стягнення оплати за  час вимушеного прогулу  та  моральної шкоди. В заяві  вказано, що з 1.04.2006р. по 13.06.2006 року ОСОБА_1 працював  завідуючим Уладівського  аптечного пункту, який належить  Приватному  підприємству - фірмі «вікторія».

            В кінці  травня  місяця  2006  року без будь-яких  причин керівництво фірми  почало  вимагати  від позивача  заяви  на  звільнення з роботи  за  власним  бажанням. При цьому  поступали  погрози, якщо  він не  напише  заяви  то буде  звільнений з роботи  по ініціативі  адміністрації  за ст.40 КЗпП України.

            Так як ОСОБА_1  заяву  про звільнення з роботи не  писав, то адміністрація  фірми 13.06.2006 року  видала  наказ №25 про звільнення  його з роботи за  власним  бажанням, хоча він  такої  заяви не  писав (запис в трудовій №2). Чим  було порушено  вимоги ст.36 КЗпП України.

            Коли він став  заперечувати щодо  законності  його  звільнення то адміністрація  фірми внесла  запис в трудову книжку про те, що  запис  в  трудовій  книжці за №2 вважати  недійсним, без видання з цього приводу  наказу. Тим  самим  порушує  вимоги  інструкції, порядок ведення трудових книжок на  підприємствах…

            Порушення  трудового  законодавства, адміністрація  фірми цього ж числа 13.06.2006  року видає  другий  наказ №25 про звільнення  ОСОБА_1 по статті 41 п.2 КзпП України  за  втрату  довір»я з боку  власника  до працівника, який обслуговує  грошові  або  товарні  цінності.

            Документів  в адміністрації, які б підтверджували  факт  його неналежного  відношення до ввірених  йому  цінностей  немає  їх втрату  чи  порчу, немає і не  могло  бути, так  як  такого факту  не  було. В крайньому  випадку  такі  документи не  оформлялися і він  їх не  підписував. Тому  позивач  вважає, що  і  другий  наказ  про його звільнення прийнятий з порушенням  трудового законодавства.

            Після того, як ОСОБА_1 звернувся  за  консультацією до  юридичної вірми «Вето» на  предмет  законності  його звільнення з роботи,  та зробленого  запиту фірмою  до  адміністрації  «Вікторія»  щоб  надіслали  необхідні підтверджуючі документи по факту  його звільнення,  то 2.10.2006  року виданий  третій  наказ за №43, яким скасовано  наказ №25 від 13.06.2006  року та  його звільнення з роботи вже  по ст.41 п.1 КЗпП України, за одноразове грубе порушення  трудових  обов»язків керівником, який  також виданий з порушенням  чинного законодавства.

            Останній  наказ  про  звільнення  позивача в трудову  книжку не  внесено, розрахунку  при звільненні, як цього вимагає ст. 116 КЗпП України позивач  до  цього часу  не  одержав.

            В зв»язку з викладеним  ОСОБА_1  просить суд  поновити його на  роботі в приватному  підприємстві  фірмі «Вікторія» на  посаді  завідуючого аптечним  пунктом с.Уладівка Літинського району.

            Приватне  підприємство - фірма «вікторія» м.Вінниці звернулася  до  суду з зустрічною  позовною  заявою  про відшкодування  шкоди, заподіяної працівником  шляхом  викрадення  майна. В заяві  вказано, що з 01.04.2006  року на  посаду  завідуючого аптечним  пунктом  с  Уладовка Літинського району  було  працевлаштовано ОСОБА_1.

            15.06.2006  року ОСОБА_1 разом із  своїм  сином ОСОБА_2  було вчинено  розкрадання  майна  підприємства. ОСОБА_1 та  його  син ОСОБА_2  під»їхали  підводою  до вказаного аптечного пункту, зайшли та в присутності  працівника  аптечного пункту ОСОБА_3 почали  виносити з приміщення  меблі. На  зауваження ОСОБА_3, вони  відповіли  груби  висловлюваннями. Меблі ОСОБА_1 та  його син погрузили  на підводу та  вивезли у невідомому  напрямку. Працівник  аптечного пункту ОСОБА_3 одразу ж зателефонувала  до  іншого працівника аптечного пункту - ОСОБА_4, яка в свою  чергу про даний  випадок  повідомила  працівників  міліції. Балансова  вартість майна, яке  було  викрадено ОСОБА_1 складає 600  гривень.

            Факт  розкрадання  підтверджується матеріалами перевірки органів  міліції.

            16.06.2006 року директором ПП фірми «вікторія»  було видано  наказ, яким винного у розкраданні  майна  підприємства працівника ОСОБА_1 було звільнено з роботи за  недовірою (п.2 ст.41 КЗпП України). Про те, виконуючи  розпорядження  директора ПП Фірми «Вікторія» про підготовку  проекту  наказу про звільнення  ОСОБА_1 інспектор по кадрам Довгань С.В. допустила  помилку, виготовивши  проект  наказу  про звільнення  за  власним  бажанням та  не від 16.06.2006 року, а від 13.06.2006 року.

            Відповідно і в трудову  книжку працівника  було зроблено запис з помилкою.

            Допущення помилки  при виготовленні  проекту  наказу та  запису в трудовій  книжці інспектор по кадрам Довгань С.В. обґрунтовує тим, що 13.06.2006  року з ПП - фірми «вікторія» звільнялося  троє  працівників  за власним бажанням, і вона  автоматично виготовила  наказ та  зробила  запис в трудову книжку про звільнення  за  власним  бажанням  і працівника ОСОБА_1. Зрозумівши  свою  помилку, Довгань С.В. переробила  запис в трудовій  книжці ОСОБА_1, але  подивившись на  зроблений з помилкою  попередній  запис,  знов  поставила  дату звільнення 13.06.2006 року. У зв»язку з допущеною  неуважністю  до Довгань С.В.  було вжито заходів  дисциплінарного характеру у вигляді суворої  догани  та  позбавлення  премії.

            В жовтні місяці, отримавши консультацію  юриста, з питань  трудового законодавства, стало відомо, що підстава звільнення працівника ОСОБА_1  за  недовірою є необґрунтованою, так як з Власійчуком не  укладався договір  про повну  матеріальну  відповідальність. Тому, 2.10.2006 року було видано наказ, яким було скасовано попередній  наказ  про звільнення з підстави, передбаченої п.2 ст.41 КЗпП України та  видано новий, згідно якого ОСОБА_1 було звільнено з роботи  за  грубе  порушення  трудових  обов»яз кув керівника (п.1 ст.41 КЗпП України).

            Відповідно до п.3 ст.134 КЗпП України, працівник  несе  повну  матеріальну  відповідальність  за  шкоду, заподіяну з його вини  підприємству у випадку,  коли  шкоди  завдано діями працівника, які  мають ознаки  діянь, переслідувань у кримінальному  порядку.

            Ст.135-3 КЗпП України встановлює, що  розмір  заподіяної підприємству  шкоди  визначається  за  фактичним  втратами виходячи з балансової  вартості  матеріальних цінностей.

            Таким чином, ОСОБА_1 зобов»язаний  відшкодувати  підприємству  шкоду заподіяну  з його вини, а саме  вартість викрадених  меблів, що становить 600 грн..

            Крім того, вчиненим ОСОБА_1 розкраданням приватному  підприємству  «Вікторія» було  завдано ще й і моральну  шкоду, яка полягає у приниженні ділової репутації  та  доброго ім»я фірми (ст.23 ЦК України). Ситуація, що  сталася навколо  фірми з приводу  вчиненого розкрадання  набула  широкого розголосу та  привернула  увагу до себе  чималої  кількості постійних  клієнтів  фірми. Через цей  випадок  продаж  товару в аптечному  пункті  різко  зменшився, від чого фірма несе  чи ламі  збитки. Моральну  шкоду  підприємство оцінило в 3000 грн..

            Крім  того , під час  розгляду  справи в судді  ПП-фірма «Вікторія» звернулася  до  суду із  заявою  про зміну  підстави  позову та  збільшення  розміру  позовних  вимог. В заяві  вказано, що у відповідності  до п.2 ст.31 ЦПК України підприємство  просить змінити  підставу позову  та  стягнути з ОСОБА_1  завдану  ним  шкоду  на підставі п.5 ст.134 КЗпП України, а саме - недостачі умисного знищення, чи умисного зіпсування майна підприємства.

            Крім того,  у відповідності  до абзацу2  п.4 Постанови ПВСУ №14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування  шкоди, заподіяної  підприємству, установам, організаціям їх  працівниками» - під прямою  дійсною  шкодою слід  розуміти в тому  числі і необхідність  для  підприємства  провести затрати  на  відновлення, або придбання майна. Так як  знищене з вини відповідача  майно використовувалось  для  потреб  підприємства,  були  проведені  витрати на  його відновлення, а саме - придбання аналогічних  за  функціональним  призначенням меблів.

            В зв»язку з викладеним ПП-фірма  «Вікторія»  просить суд  стягнути з ОСОБА_1 вартість майна  необхідного  для  відновлення втраченого з вини працівника  майна в сумі 1840 грн. та  судові  витрати на  правову  допомогу в сумі 1500 грн..

            В судовому  засіданні ОСОБА_1 свої  позовні  вимоги  підтримав в повному  обсязі, а позовні  вимоги ПП-фірми «Вікторія» не  визнав.

            ПП-фірма «вікторія» позовних  вимог  ОСОБА_1 не  визнала, а  підтримала  свої  позовні  вимоги в повному  обсязі.

            Свідки: ОСОБА_3  та ОСОБА_4 суду  пояснили, що 15.06.2006  року  біля 11-00 години, колишній  завідуючий  аптекою с.Уладівки, Літинського району  разом  із  своїм  сином ОСОБА_2, самовільно  забрали  майно ПП-фірми «Вікторія» мотивуючи  це тим, що вони  вклали  свої кошти в приватизацію  аптеки.

            Суд вивчивши  докази  по  справі вважає, що позовні  вимоги ОСОБА_1 задоволенню  не  підлягають, а позовні  вимоги  ПП-фірми «Вікторія»  підлягають частковому  задоволенню.

            Суд  прийшов  до  такого висновку з слідуючих  підстав. Так ОСОБА_1 звільнений  з  роботи за  грубе  порушення  трудових  обов»язків керівника (п.1 ст.41 КЗпП України) з 16.06.2006  року із  виплатою  йому заробітку, що  відповідає  чинному  законодавству і що  найшло  своє  підтвердження в залі  судового засідання. Так 15.06.2006 року ОСОБА_1 самовільно забрав із аптеки с.Уладівки, працюючи  на посаді завідуючого аптечним пунктом, меблі, які належать фірмі «Вікторія», вчинивши фактично їх крадіжку. Даний  факт знайшов  своє  підтвердження в судовому засіданні в поясненнях свідків, матеріалами перевірки органами МВС України, що і не  заперечує і сам ОСОБА_1.

            Суд критично  відноситься  до пояснень ОСОБА_1 в тій  частині пояснень, що його звільнили неправомірно з роботи за попередніми  наказами, тому, що дані попередні  накази скасовані і не є чинними, а тому не є  підставою для поновлення ОСОБА_1  на роботі та стягнення  коштів.

            Що  ж стосується позовних  вимог фірми «Вікторія», то суд вважає, що вони підлягають частковому  задоволенню, а саме на суму балансової  вартості викрадених меблів, а саме 600 грн., що є прямою  шкодою причиненою ОСОБА_1 підприємству. Що ж стосується стягнення вартості майна для відновлення втраченого, то суд вважає, що дані вимоги задоволенню не  підлягають, так як дане  майно не знищене і у  підприємства була можливість витребувати його у ОСОБА_1 у відповідності до закону.

            Суд вважає, що не знайшли  свого підтвердження і витрати підприємства на оплату юридичної допомоги в сумі 1500 грн., так як суду не  надано доказів  про їх оплату. Договір між фірмою та ОСОБА_5 суд вважає не  є підставою для задоволення позовних  вимог фірми «Вікторія» про оплату  юридичної  допомоги, так як він не  виконаний і  ОСОБА_5 не  була  присутня  при закінченні  слухання  справи.

            На підставі  викладеного і керуючись ст.ст.116, 134, 221, 232, 235 КЗпП України, ст. 3, 212, 213 ЦПК України, суд, -

Р  І  Ш  И  В  :

            ОСОБА_1  відмовити  в задоволенні  позову  до  приватного підприємства - фірми «вікторія» м.Вінниці  про поновлення на  роботі та  стягнення оплати за  час  вимушеного  прогулу та  моральної  шкоди.

            Позов  приватного підприємства - фірми  «Вікторія» до ОСОБА_1 про відшкодування  шкоди  заподіяної  працівником  шляхом  викрадення  майна, задовільнити  частково.

            Стягнути з ОСОБА_1 на  користь ПП-фірма «Вікторія» балансову  вартість  викрадених ним  меблів в сумі шістсот  гривень.

            Стягнути з ОСОБА_1 в дохід  держави судовий збір в сумі 51 гривня  та  30  гривень  за інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи, на  відповідні  рахунки.

            Заява  про апеляційне  оскарження  рішення  суду  може  бути  подано  на  протязі  10-ти  днів після проголошення, а апеляційна  скарга  на  протязі  20-ти  днів  після  подання  заяви  через  Літинський  районний  суд  до  Вінницького апеляційного суду.

                                   СУДДЯ:                                 підпис

                        ВІРНО:                                   СУДДЯ:

                                   Секретар: