ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
№4-100/2008
ПОСТАНОВА
28 січня 2007 року Печерський районний суд м.Києва в складі
головуючого судді Гримич М.К. ,
при секретарі Новак Р.В.,
з участю прокурора Кензір А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. про порушення кримінальної справи від 03.10.2007 року відносно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.1 та 364 ч.1 КК України ,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з скаргою на вищезазначену постанову, посилаючись на те, що приватний нотаріус не є службовою особою, відповідно до Закону України «Про нотаріат» не виконує ніяких організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків і тому не може бути суб»єктом злочинів, передбачених ст.ст. 364 та 366 КК України, тому постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.
Заявник, з”явившись у судове засідання, підтримав скаргу, просив скасувати постанову, посилаючись на те, що в Законі України “Про нотаріат”, на підставі якого діють нотаріуси в Україні, зазначено, що нотаріус не може вчиняти нотаріальну дію за власним бажанням або розсудом, а лише фіксує волевиявлення сторін, що вчиняється на користь сторони по угоді, є незалежним, не може перебувати в штаті будь-якого підприємства, установи, організаці, займатися будь-якою іншою роботою. В разі порушення вимог, що ставляться до здійснення нотаріальної діяльності в Україні приватними нотаріусами, несе відповідальність у виді анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю.
Прокурор, з”явившись у судове засідання , проти скарги заперечував, надав при цьому копію вироку по іншій кримінальній справі, порушеній відносно нотаріуса за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, при цьому посилаючись на те, що ст. Закону України “Про нотаріат” чітко визначено, що обов”язком приватного нотаріуса є додержання таємниці вчинених нотаріальних дій, про які йому стало відомо в зв”язку з виконанням службових обов”язків. Крім того, приватні нотаріуси мають печатки з засвідченням посади, прізвища, імені та по-батькові й округу діяльності, наділені повноваженнями видавати та засвідчувати документи , які надають права та покладають обов”язки, у тому числі і по розпорядженню і управлінню майном. З аналізу наведених норм закону та судової практики вбачається, що діяльність приватного нотаріуса має всі ознаки виконання адміністративно-господарських обов”язків та функцій, делегованих державою.
Суд, вислухавши пояснення прокурора та адвоката, дослідивши матеріали наданої кримінальної справи, на підставі яких було порушено кримінальну справу, встановив наступне.
Постановою Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. від 03.10.2007 року порушено кримінальну справу відносно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 та 364 ч.1 КК України. Приводом для порушення кримінальної справи стало звернення директора ТОВ “О.М.С.” Пінчука К.Г., згідно якого 30.11.2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_1, було посвідчено угоду купівлі-продажу між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3частини не житлового приміщення АДРЕСА_1, в той час як Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2006 року на це приміщення було накладено арешт, що зареєстрований в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об”єктів нерухомого майна від 29.09.2006 року та від 05.10.2006 року, що нотаріусом враховано не було.
Згідно зі ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Верховною Радою України 11.09.1997 року, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли у офіційній якості. Таким чином, повноваження і процедурні гарантії будь-якого конкретного органу є важливими факторами для визначення ефективності будь-якого конкретного виду правового захисту.
Згідно з КПК України:
- справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (частина друга статті 94);
- при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий або орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування (частина перша статті 98);
- якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи (частина друга статті 98);
- досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом (частина перша статті 113).
Відповідно до примітки до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов”язків або виконують такі обов”язки за спеціальним повноваженням. Відповідно до ст.7 Закону України “Про нотаріат” нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами
Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента
України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, законодавством
Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними
актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій. Відповідно до ч.1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що
мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії,
передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної
вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на
нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах,
державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або
займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Специфіка визначення правових основ організації та діяльності органів влади в Україні передбачає обов”язковість закріплення статусу кожного органу влади в відповідному нормативному акті. Жодним нормативним актом в Україні не визначено нотаріат як орган влади, Законом України ”Про нотаріат” закріплено виключно індивідуальний характер діяльності приватного нотаріуса, про що свідчить характер оподаткування приватної нотаріальної діяльності, характер відповідальності нотаріусів, що визначені ст. 7 та 21 Закону України “Про нотаріат”, згідно з якими за шкоду, заподіяну приватним нотаріусом при здійсненні нотаріальної діяльності він несе відповідальність в повному обсязі, шкода, заподіяна державним нотаріусом підлягає відшкодуванню в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до ст.2, 3 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Відповідно до ст.ст. 11,18 КК України злочином є суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб”єктом злочину. Спеціальним суб”єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого настає кримінальна відповідальність, злочин, суб”єктом якого може бути лише певна особа.
На підставі наведених норм законодавства України, суд вважає, що приватний нотаріус не може бути суб”єктом службового злочину, оскільки здійснює діяльність з посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення, з виконання нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності, а не на виконання функцій представника влади, специфіка правового статусу якого є обов”язковою ознакою суб”єкта службового злочину, тому постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню в зв”язку з відсутністю підстав для порушення кримінальної справи, а кримінальна справа закриттю в зв”язку з відсутністю в діянні особи складу злочину.
На підставі викладеного і керуючись ст. 94,97,98 КК України 236-7,236-8 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. про порушення кримінальної справи від 03.10.2007 року відносно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.1 та 364 ч.1 КК України - задовольнити .
Постанову Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. про порушення кримінальної справи від 03.10.2007 року відносно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч.1 та 364 ч.1 КК України року - скасувати та в порушенні кримінальної справи відмовити на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя: