Справа № 2-80/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

16 лютого 2011  року                                                                          м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого - судді         Домарєва О.В.,

при секретарі                     Луценко А.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача  ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 «Про  розірвання договорів та  стягнення суми»,

В С Т А Н О В И В :

У  січні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживача, уточнивши який, просив розірвати договори від 25.03.08 та 21.05.08, укладені ним з ПП «ОСОБА_4»на поставку та установку металопластикових вікон і дверей та стягнути з відповідача сплачену суму за договорами підряду і судові витрати.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що між позивачем та відповідачкою були укладені договори від 21.03.08 та 25.03.08 на поставку та встановлення металево-пластикових вікон і дверей, за що позивач сплатив відповідачці 79032 грн. Одразу після встановлення вікон позивач помітив недоліки якості товару. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договори та повернути сплачені кошти.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважала позовні вимоги необґрунтованими, оскільки недоліки товару не є істотними, товар можливо використовувати в подальшому за своїм цільовим призначенням.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.08 ПП ОСОБА_4 (постачальник) та ОСОБА_3 (покупець) уклали договір, за яким постачальник зобов’язалася поставити та встановити покупцю металево-пластикові вікна, двері, виготовлені з ПВХ профіль фірми “REHAU” фурнітура фірми “ROTO” згідно з додатком до договору, покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, встановлених договором. На момент укладання договору покупець передав постачальнику 57002 грн., про що є відповідна відмітка в договорі від 25.03.08.

Також 21.05.08 ПП ОСОБА_4 (постачальник) та ОСОБА_3  (покупець) уклали договір, за яким постачальник зобов’язалася поставити та встановити покупцю металево-пластикові вікна, двері, виготовлені з ПВХ профіль фірми “REHAU” фурнітура фірми “ROTO” згідно з додатком до договору, покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, встановлених договором. На момент укладання договору покупець передав постачальнику 1200 грн., про що є відповідна відмітка в договорі від 21.05.08.

Також покупцем було сплачено на користь постачальника у якості доплати за металево-пластикові вироби 13000 грн. та 7830 грн. за квитанціями до прибуткових касових ордерів від 21.05.08 та 21.01.09.

В загальній сумі позивачем було сплачено на користь позивачки за договорами від 25.03.08 та 21.05.08 790332 грн., що також за заперечується сторонами по справі.

Після встановлення металево-пластикових вікон та дверей позивач виявив дефекти у товарі, у зв’язку з чим надіслав на адресу постачальника претензію від 01.02.09 з вимогою про усунення недоліків товару. Відповідь на претензію він не отримував. 19.03.09  позивач надіслав постачальнику лист з вимогою повернення грошових коштів, сплачених за договором відповідно до ч.2 ст. 678 ЦК України. Проте до цього часу недоліки товару не усунуті, грошові кошти не повернуті.

Виходячи із змісту ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”  у разі  виявлення  протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком  експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання  договору  та  повернення  сплаченої  за  товар грошової суми. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві  за  місцем  купівлі товару,  виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Згідно положень ст. 680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором  або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його  недоліками  може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку,  але в межах двох років.

Відповідно до п. 1.4 договорів від 25.03.08, 21.05.08 гарантія якості товару встановлюється у 5 років. Постачальник зобов’язався виконати всі гарантійні зобов’язання, що виникають на підставі законів України та стосуються якості товару. Законодавчо встановлено (ч.4 ст. 673 ЦК України) якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Висновком Донецького обласного центру експертизи та оцінки від 09.06.09 встановлено, що виготовлені віконні блоки у сукупності не відповідають вимогам ДСТУ №30674-99 «Блоки віконні з полівінілхлорид них профілів»ТУ за п.п.5.8.5, 5.8.6, 5.10.3, ДСТУ Б В.2.6.-15.99 ДСУ «Вікна та двері полівенілхлорідні»загальні технічні умови за п.п. 4.2, 4.2.4. Замочні  прибори в роботі вимагають додаткових зусиль при відкритті та закриванні, заїдання; замочні вироби та петлі не забезпечують щільний та рівномірний обтиск прокладок; при відкритті стулок деформуються та відпадають декоративні ковпачки верхніх навісів; у комплекті поставок відсутні документи про якість (паспорт) та інструкції з експлуатації виробу. Елементи рам з профілю мають викривлення та перепад лицьових сполучень більше допустимих нормами ДСТУ. При встановленні віконних заповнень відхилень від вимог будівельних норм не знайдено.

Також по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Згідно з висновком №3437/23 від 15.09.10 віконні блоки в приміщеннях 15,16,17 житлового будинку 24 по вул. Узбекській в м. Донецьку виконані з відхиленням від нормативних вимог. Віконні блоки в приміщеннях 14, 23 вказаного будинку встановлені з відхиленням від нормативних вимог.

Вірогідними причинами виявлених недоліків можуть бути заводські дефекти, порушення правил транспортування товару. Причиною повітропроникності в місцях примикання віконних блоків до підвіконня може бути наявність пустот у розчині монтажної піни, на який встановлюються підвіконня та відливи. На окремих вікнах не виконана регулювання поворотно-відворотних пристроїв.

Недоліки віконних блоків в приміщеннях 15, 16, 17, 24 є значними, недоліки віконних блоків в приміщеннях 14, 23 є малозначними. Встановлені дефекти віконних блоків.

При цьому дефекти віконних вікон у приміщеннях 17, 15, 16, 14, 24, 23 можуть бути усунуті шляхом проведення ремонтних робіт (зокрема, заміна віконного блоку з застосуванням стекло пакету та фурнітури, герметизація зазору, регулювання поворотно-відкидних стулок). Після усунення вказаних дефектів віконні блоки можуть бути використані за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

При цьому стаття 678 ЦК України передбачає можливість покупця відмовитися від договору та вимагати повернення грошових коштів за договором незалежно від можливості використання товару за цільовим призначенням.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що постачальником було порушено одну з суттєвих умов договорів –якість товару. В наслідок невиконання вимог щодо якості товару позивач зазнає незручностей, крім того, усунення недоліків спричинить пошкодження обробочних робіт, втрату часу та додаткових значних витрат для позивача. Позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладанні договору, оскільки наявним є суттєве порушення договору.

В цьому випадку статті 651 та 678 ЦК України передбачають можливість в односторонньому порядку відмовитися від договору, у зв’язку з цим договір вважається розірваним є наявним порушення.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договорі на поставку та встановлення металево-пластикових вікон і дверей від 25.03.08, 21.05.08 ґрунтуються на нормах закону, а тому підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання законності та обґрунтованості позовних вимог про повернення 79032 грн., сплаченими за договорами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов’язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 678 ЦК України передбачено права покупця вимагати від постачальника повернення грошових коштів, сплачених за договором, у разі відмови від нього (розірвання). Одночасно не передбачено законом або договором повернення покупцем одержаного за договором.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи –120 грн., а також судовий збір у сумі 790,32 грн. - на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 651, 653, 678, 680 ЦК України, ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.ст.10, 11, 57, 60, 209, 213-215, 225-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 «Про  розірвання  договорів та стягнення суми»–задовольнити.

Договори від 25.03.08 та  21.05.08 , укладені між  ПП «ОСОБА_4»та ОСОБА_3 на поставку та установку металопластиковіих вікон та дверей –розірвати.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 79032 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи –120 грн., а всього –79132 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 790,32 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                         О.В. Домарєв