ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.01.2008 року Справа № 8/572пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
секретар судового засідання: Наумов Б.Є.
за участю представників:
від позивача: -Хомченко Н.П., начальник відділу земельних відносин,
дов. №20/241-1 від 16.01.08;
від відповідача: -Сторчевий О.М., заступник начальника юридичного
управління, дов. №2 від 20.03.07;
розглянувши
у судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 30.11.07
по справі №8/572пд (суддя -Середа А.П.)
за позовом: Краснодонської міської ради,
м. Краснодон Луганської області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства
„Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області
про зобов'язання виконати рішення та укласти
договір оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2007 року Краснодонська міська рада, м. Краснодон Луганської області (далі за текстом -позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою №20/5085-1/20 від 13.09.07 з вимогами про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області (далі за текстом -ВАТ „Краснодонвугілля”, відповідач), виконати рішення №31/1481 від 23.09.05 Краснодонської міської ради та укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 згаданого рішення, з встановленням орендної плати на рівні 3% у розмірі 211524 грн. 38 коп.
29.11.07 позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав до господарського суду Луганської області заяву №20/6802-20/20 від 28.11.07, у якій змінив свої позовні вимоги та просить зобов'язати відповідача укласти з Краснодонською міською радою договір оренди земельної ділянки в редакції проекту договору, який доданий до згаданої заяви.
Як вбачається з матеріалів даної справи, заяву про зміну позовних вимог №20/6802-20/20 від 28.11.07 нарочним вручено представнику відповідача 29.11.07 (а.с. 47).
Оскільки згадана заява відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області долучив її до матеріалів даної справи та врахував при прийнятті кінцевого рішення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.11.07 по даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме:
-зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 16,3896 га, нормативна грошова оцінка якої у 2007 році становить 7050812 грн. 83 коп., що знаходиться у місті Краснодоні та фактично використовується Відокремленим підрозділом „Шахта імені Баракова” Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, - на умовах, викладених у проекті договору оренди земельних ділянок, наданого Краснодонською міською радою Луганської області;
-з відповідача на користь позивача стягнуті витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Дане рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:
-спір у даній справі є підвідомчим та підсудним господарському суду;
-з наявних у даній справі доказів вбачається, що відповідач сам звернувся до позивача з заявою про надання йому в оренду спірної земельної ділянки;
-на підставі заяви ВАТ “Краснодонвугілля” про надання в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться відокремлений підрозділ ВАТ “Краснодонвугілля” -„Шахта імені Баракова” та фактично використовується останнім, 31-а сесія Краснодонської міської ради Луганської області четвертого скликання 23.09.05 прийняла рішення №31/1481 “Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ “Краснодонвугілля”, яким відокремленому підрозділу ВАТ “Краснодонвугілля” - „Шахта імені Баракова” надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 16,3896 га, нормативна грошова оцінка якої становить 6795236 грн. 92 коп. та яку відокремлений підрозділ фактично займає та використовує (п. 1); встановлено орендну плату на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 202722 грн. 47 коп. на рік (п.2); на підставі цього рішення ВАТ “Краснодонвугілля” запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки (п.3);
-в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази того, що це рішення оскаржено, оспорено, визнано нечинним або скасовано, у тому числі -з ініціативи відповідача у цій справі;
-як встановлено в ході судового розгляду спору, відповідач не заперечує проти підписання спірного договору; суперечність має місце лише щодо узгодження розміру орендної плати;
-суд першої інстанції вважає, що відповідач з 23.09.05 мав реальну можливість як оспорити (оскаржити) вищезгадане рішення міськради, так і подати на її розгляд власний проект договору оренди; висловити свої заперечення проти проекту договору, наданого на його адресу позивачем 29.11.07, чи скласти протокол розбіжностей до нього. Відповідачем не було вчинено жодної з таких дій;
-згідно зі ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави;
-розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (пункт „а” частини 1 статті 12 Земельного кодексу України);
-землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (частина 1 статті 83 Земельного кодексу України);
-згідно з частиною 1 статті 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.92 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі;
-грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;
-грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 23 Закону України “Про плату за землю”);
-вищенаведена норма Закону підтверджується матеріалами справи, згідно з якими станом на 2005 рік нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становила 6795236 грн. 92 коп., а у 2007 році -7050812 грн. 83 коп., з огляду на що сума орендної плати у 2005 році була визначена у розмірі 202722 грн. 47 коп., а в 2007 році -211524 грн. 38 коп.;
-відповідачем до матеріалів справи надано документальні докази щодо того, що ВАТ “Краснодонвугілля” не є підприємством державної або комунальної форми власності (п.1.1 Статуту; договір купівлі-продажу №КПП-479 від 08.11.04);
-відповідно до частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, тобто ця норма визнана конституційною;
-у відповідача відсутнє таке право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, а тому, незважаючи на наявність в його розпорядженні Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №005608, виданого Краснодонською міською радою Луганської області 07.07.99 та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №421, яким засвідчено факт надання у постійне користування шахті імені Баракова Державного підприємства “Краснодонвугілля” земельної ділянки площею 16,3896 га, він зобов'язаний оформити з позивачем у цій справі свої земельні правовідносини відповідно до чинного земельного законодавства, у тому числі -вимог частини 2 статті 92 Земельного кодексу України;
-статтею 2 Закону України “Про оренду землі” від 16.10.98 №161-ХІУ встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, тобто чинне законодавство не передбачає можливості користуватися землею з підстав, не визначених законом;
-стороні, зацікавленій в укладенні договору оренди землі (орендарю), належало у письмовій формі запропонувати іншій стороні (у даному випадку -орендодавцеві) проект договору, як те передбачено частинами 2-6 статті 181 Господарського кодексу України, тобто дотриматися встановлено порядку укладення господарських договорів; принципово схожі положення містяться у статтях 641-644 Цивільного кодексу України;
-матеріалами даної справи належним чином доведено, що вимоги чинного законодавства, в тому числі ст. 181 Господарського кодексу України та ст. ст. 641-644 Цивільного кодексу України, відповідачем не виконані та не дотримані;
-наполягання позивача на дотриманні зазначених норм матеріального права відповідає вимогам частини 2 статті 23 Господарського кодексу України, в якій сказано, що відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах;
-позовні вимоги щодо визначення сторонами розміру орендної плати за проектом договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню, оскільки відповідач не довів суду, що позивач розмір орендної плати визначив з порушенням чинного законодавства України;
-матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач впродовж більше ніж двох років не вжив будь-яких заходів, спрямованих на врегулювання спору у цій частині та укладення спірного договору, що, на думку суду першої інстанції, суперечить вимогам частини 1 статті 49 Господарського кодексу України, якою встановлено, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави;
-беручи до уваги те, що позивач довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, а відповідач не спростував останні, суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 30.11.07 у справі №8/572пд відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 14.12.07 №12/1018, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що, на його думку, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повному об'ємі з'ясовані обставини, які мають суттєве значення для справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу від 17.01.08 №35/273-20/20 оспорює доводи апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Луганської області від 30.11.07 по даній справі законним і обґрунтованим та просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Заявник апеляційної скарги в судове засідання надав доповнення до апеляційної скарги від 14.01.08 №12/27, в якому додатковою підставою для скасування оскаржуваного рішення вважає той факт, що позивачем не виконані приписи ст.ст. 179 та 181 Господарського кодексу України, оскільки ним по даній справі не направлявся відповідачу належним чином оформлений проект договору на оренду землі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.12.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області, від 14.12.07 №12/1018 на рішення господарського суду Луганської області від 30.11.07 у справі №8/572пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Єжова С.С., суддя - Баннова Т.М., суддя - Бойченко К.І.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За змістом оскаржуваного рішення господарського суду Луганської області предметом розгляду даної справи є остаточні позовні вимоги, що викладені у заяві від 28.11.07 №20/6802-20/20 про зміну позовних вимог (а.с. 47), яка підписана начальником відділу з земельних відносин Краснодонської міської ради Хомченко Н.П., повноваження якого щодо вчинення таких дій підтверджуються довіреністю б/н від 11.04.07 (а.с. 17).
Виходячи з предмету позову по даній справі правовідносини сторін регулюються нормами Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі”, а також нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено право позивача на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України визначає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі - надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, на підставі заяви ВАТ „Краснодонвугілля” 31-а сесія Краснодонської міської ради Луганської області четвертого скликання 23.09.05 прийняла рішення №31/1481 „Про надання в оренду земельної ділянки відкритому акціонерному товариству „Краснодонвугілля” строком на п'ять років, площею 16,3896 га, яка фактично зайнята, як зазначено у цьому рішенні, відособленим підрозділом ВАТ „Краснодонвугілля” -„Шахта імені Баракова”.
Стаття 1 Господарського кодексу України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією (ст. 2 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю.
Частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від грошової оцінки землі.
Відповідач по даній справі за Статутом є суб'єктом господарювання, позивач є органом місцевого самоврядування, який наділений господарською компетенцією. Договір оренди земельної ділянки є господарським договором.
Порядок укладання договору оренди землі ні Земельний кодекс України, ні Закон України „Про оренду землі” не визначають.
Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Загальний порядок укладення господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України.
За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.
У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина 2 статті 181 Господарського кодексу України).
З матеріалів даної справи вбачається, що всупереч положенням частини 2 статті 181 Господарського кодексу України, проект договору оренди земельної ділянки позивачем з дотриманням вимог частини 1 цієї статті відповідачу не пропонувався.
Під час розгляду справи в місцевому господарському суді позивач надав набраний у комп'ютерному варіанті зміст „проекту договору оренди земельної ділянки” без підпису позивача та скріплення цього змісту своєю печаткою, що також спростовує факт висловлення позивачем відповідачу пропозиції з укладання договору оренди земельної ділянки відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України.
За таких обставин, судова колегія вважає остаточні вимоги позивача необґрунтованими, а тому позов до задоволення не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача від 14.12.07 №12/1018 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 30.11.07 у справі №8/572пд підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Тому, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду приймає по даній справі нове рішення, яким у задоволенні позову Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області, відмовляє у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою покладаються на позивача - Краснодонську міську раду, м. Краснодон Луганської області.
У судовому засіданні за згодою представників сторін прийнято вступну та резолютивну частини даної постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області, від 14.12.07 №12/1018 на рішення господарського суду Луганської області від 30.11.07 у справі №8/572пд задовольнити.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 30.11.07 у справі №8/572пд скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.У задоволенні позову відмовити.
5.Судові витрати за позовом покласти на позивача -Краснодонську міську раду, м. Краснодон Луганської області.
6.Стягнути з Краснодонської міської ради, пл. Леніна, 8, м. Краснодон Луганської області, 94404, ідентифікаційний код №04051939, на користь Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, вул. Комсомольська, 5, м. Краснодон Луганської області, 94400, ідентифікаційний код №32363486, витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко