2-1882/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

27 травня 2011 року                                                                      м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі :

головуючого судді –Микуляк П.П.

при секретарі –Король К.І.

за участю представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»Переста С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду,  цивільну  справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк  «ПриватБанк» до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості за кредитом ,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ “Приват Банк” звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості за кредитом  в розмірі 41335,85 грн., мотивуючи її тим, що 11.06.2009 року між банком та ОСОБА_2 був укладений  договір №004 Є/V-U,  за умовами якого остання отримала кредит в сумі 31 тис. грн.,  із сплатою за його користування 30% річних, з кінцевим терміном повернення 11.06.2012 року.

З метою забезпечення зобов’язань за договором між сторонами 27.05.2009 року був укладений договір застави товару в обороті, згідно якого відповідачка передала в заставу банку товар в обороті (покрівельні матеріали,  сантехніка в асортименті), та 11.06.2009 року  договір застави майна (холодильник, газову плиту, пральну машину, комп’ютер та ін.), а також 11.06.2009 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір  застави автотранспорту, згідно якого відповідач передав в заставу банку автомобіль марки ВАЗ 2101, 1980 р.в., кузов/шасі  номер  НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2.,  та договір поруки №004.

Взяті на себе зобов’язання Позичальник ОСОБА_2  щодо повернення кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконує, станом на  04.06.2010 р. заборгованість останньої складає 41335,85 грн., а тому позивачем ставиться питання з метою стягнення наявної заборгованості звернути стягнення на майно, що знаходиться в заставі.

В процесі розгляду справи представник позивача подала заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з позичальника ОСОБА_2 та поручителя  ОСОБА_3, солідарно на користь банку  заборгованість за договором №004 Є/V-U від 11.06.2009 р. в розмірі 52782,77 грн.,  з яких: сума заборгованості по основному боргу -17253,02 грн., сума заборгованості по простроченому основному боргу –13202,19 грн., сума заборгованості по нарахованих відсотках –330,69 грн., сума заборгованості по простроченим відсоткам –16204,75 грн., штраф за порушення виконання зобов’язань  (фіксована частина) –250 грн.,  штраф за порушення виконання зобов’язань  (% складова) –1956,46 грн., а також понесені судові витрати  в розмірі 533,36 грн.  

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»Переста С.М. уточнені (збільшені) позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечила.

Відповідачі в судове засідання повторно не з’явилась, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, про причини не явки суд не повідомила, а тому суд в порядку ст. 169 ч.4 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що уточнена позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2011 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк  «ПриватБанк»  (змінено назву на публічне акціонерне товариство комерційний банк  «ПриватБанк»)   та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду №004 Є/V-U, згідно умов якого остання  отримала, окремими частинами (траншами) кредит в розмірі 31 тис. грн., із сплатою за користування кредитом 30% річних, від суми залишку кредиту, з кінцевим терміном  повернення не пізніше 11 червня 2012 року. 15 червня 2009 року  між сторонами був укладений договір про видачу траншу.   

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами угоди Позичальник взяла на себе зобов’язання сплатити відсотки за користування кредитом,  зазначених в цій угоді,  а також договору про видачу траншу, та повертати отримані суми траншу, щомісячно, відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складаються для кожного траншу окремо і є невід’ємним додатком до кожного договору про видачу траншу. При несплаті відсоток у термін, зазначений графіком,  вони  вважаються простроченими.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2  взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконував.

Згідно наданого представником позивача розрахунку, станом на 15.03.2011 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитною угодою №004 Є/V-U від 11.06.2009 р. становить 52782,77 грн.,  з яких: сума заборгованості по основному боргу -17253,02 грн., сума заборгованості по простроченому основному боргу –13202,19 грн., сума заборгованості по нарахованих відсотках –330,69 грн., сума заборгованості по простроченим відсоткам –16204,75 грн., штраф за порушення виконання зобов’язань  (фіксована частина) –250 грн.,  штраф за порушення виконання зобов’язань  (% складова) –1956,46 грн.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення Позичальником чергової частини кредиту та/або сплати відсотків Кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився .

З дослідженого судом договору  поруки №004 від 11.06.2009 року укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк  «ПриватБанк»  (змінено назву на публічне акціонерне товариство комерційний банк  «ПриватБанк»)   та ОСОБА_3 слідує, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором  в тому ж розмірі,  що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом,  винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання Боржником обов’язків за договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, солідарно, слід стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість за кредитною угодою №004 Є/V-U від 11.06.2009 р. в розмірі 52782,77 грн., а також у відповідності до ст..88 ЦПК України понесені позивачем витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 413,36 грн., а також на користь держави державне вито в розмірі 114,47 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 224, 226, 227, 233, 294 ЦПК України, суд, -  

Р І Ш И В  :

Уточнену позовну заяву -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, солідарно,  на користь  публічного акціонерного товариства комерційний банк  «ПриватБанк»  заборгованість за кредитною угодою №004 Є/V-U від 11.06.2009 р. в розмірі 52782,77 грн., а також у відповідності до ст..88 ЦПК України понесені позивачем витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 413,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, солідарно,  на користь держави державне мито в розмірі 114,47 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                              Микуляк П.П.