Справа № 2-а-520/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03.06.2011                             

          Суддя Корецького районного суду Рівненської області Павловський В.К., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фону України в Корецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю

в с т а н о в и в:

10.05.2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом III-гої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі –Закон № 796-XII). Розміри призначених і виплачуваних йому пенсій, не відповідають розмірам, передбаченим Законом № 796-XII, і на відмову відповідача привести їх у відповідність з цим Законом, він і просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки.

          Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

Управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі подало суду письмове заперечення, яким позов не визнало і просить суд в позові відмовити з підстав, викладених у запереченні. Також просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно посвідчення НОМЕР_1 від 02.05.1992 року та довідки до акта огляду МСЕК серії РВН № 049094 від 28.10.2003 року є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і являється інвалідом III-ої групи.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія інваліда III-гої групи не може бути нижчою, як вісім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону України додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю інвалідам III-гої групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, визначає КМ України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має обраховуватись пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, є встановлений законом прожитковий мінімум.

          Тобто, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсії, визначеної відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Прожитковий мінімум для осіб, які втратила працездатність визначений у ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 2010 році становить: з 1 січня –695 гривень; з 1 квітня –706 гривні; з 1 липня –709 гривень; з 1 жовтня –723 гривень; з 1 грудня –734 гривні;

              Однак, всупереч вимогам Закону, управління ПФУ проводить нарахування основної та додаткової пенсії, як інваліду III групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", а не відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому пенсію виплачували в менших розмірах ніж це визначено Законом.          

          За Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів, перед підзаконними актами при визначені пенсії позивачу застосуванню підлягають не Постанови КМ України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача, а застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсію за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого порядку передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

          Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

          Зі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

          Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав  цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

          З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Відповідно до ч. З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

          Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

          За таких обставин суд вважає правильним вимоги позивача щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі Рівненської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно з ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

          Суд  вважає  за  необхідне  зазначити, що такий  перерахунок пенсії повинен бути проведений у відповідності до заявлених вимог, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, тому вимога позивача про зобов»язання  відповідача  в подальшому  нараховувати  та  виплачувати  позивачу  пенсію, як  інваліду  IІІ-ої групи, захворювання  якого  пов»язане  з ліквідацією  аварії  на ЧАЕС виходячи  з восьми  розмірів  мінімальних  пенсій  за  віком  та  з урахуванням  збільшення мінімальної  пенсії автоматично  проводити  перерахунок  в  сторону  збільшення  виплат відповідно  до  ст.ст. 50, 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист  громадян, що  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».  

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої підвищення до пенсії підлягають задоволенню (з застосуванням наслідків пропущення строків звернення до суду) за період з 10.11.2010 р. по 03.06.2011 р.    

          На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 10, 31, 59, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691-УІ, суд -

Постановив:

          Адміністративний  позов  задовольнити повністю.            

          Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фону України в Корецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю - задовольнити повністю.

          Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі Рівненської області, зробити перерахунок та виплатити між фактично отриманою та належної до сплати суми ОСОБА_1 пенсії в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 10.11.2010 р. по 03.06.2011 року.

          Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного  адміністративного  суду через Корецький районний суд в десятиденний строк з часу проголошення.

                    Суддя                                                                       Павловський В.К.