Справа №  1-21/11       

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 травня 2011 року                                                                                      м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., за участю прокурора Мосюк Б.В., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, військовозобов»язаного, непрацюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною середньою освітою, депутата Вижньоберезівської с/Ради, неодруженого, віцськовонезобов»язаного, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,

за ст.296 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю в групі осіб.

          Злочин було вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4, 11.04.2010 року близько 00 год. 30 хв., зайшов в приміщення кафе - бару «База», що в с. Середній Березів, Косівського району де проходила дискотека. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, останній почав грубо виражатися нецензурною лайкою і поводив себе зухвало, чим проявив демонстративну зневагу до норм моралі та поведінки.

На вказану появу ОСОБА_4 у нетверезому стані в громадському місці і його протиправну поведінку, власник бару ОСОБА_5 зробив йому зауваження та попросив покинути приміщення бару. Не реагуючи на зауваження, ОСОБА_6 в присутності сторонніх осіб вступив у конфлікт з власником бару та чіплявся до відвідувачів. Під час конфлікту між підсудним ОСОБА_4 та власником бару (потерпілим по справі) ОСОБА_3 сталася фізична штовханина, внаслідок якої обома сторонами застосовувалась фізична сила і було заподіяно незначні тілесні ушкодження.

Надалі, ОСОБА_4 спільно зі своїм рідним братом ОСОБА_3, який перебував на вулиці і маючи на меті захист свого брата, в присутності значної кількості людей, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почали висловлюватися щодо оточуючих нецензурною лайкою. Діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, кидали камінням та іншими предметами, що попадали під руку, по будівлі бару та особах, що вийшли з бару, переслідуючи ОСОБА_4, наносили удари дерев'яними палками по вікнах, стінах, покрівлі будівлі бару. Внаслідок протиправних дій підсудних було перервано роботу розважального закладу, пошкоджено майно власника бару ОСОБА_5, а також спричинено ОСОБА_7, яка в момент вчинення підсудними протиправних дій вийшла з бару на вулицю, фізичну біль і тілесні ушкодження у вигляді ран в ділянці голови, які утворилися від предметів, що летіли в сторону бару.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини у вчиненому та цивільний позов не визнав і дав суду показання про те, що вночі 11.04.2010 року дійсно під»їхав разом з братом ОСОБА_4 до бару «БАЗА», щоб купити сигарет. Вони зайшли в бар і він, купивши сигарети, вийшов, а брат залишився в приміщенні. Через деякий час він побачив, як брат вибіг з бару, а за ним потерпілий і ще декілька людей. Щоби брата не били він схопив палицю і розмахував перед людьми, але ні по людях ні по приміщенню бару ударів не наносив.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав частково і дав суду показання, що перебуваючи у барі до нього в агресивній формі звернувся власник бару ОСОБА_3 (потерпілий по справі) з вимогою покинути приміщення. На дану вимогу він не відреагував, але вишов на вулицю, щоб позичити у когось грошей і купити пиво. Повернувшись у бар, його почав бити по голові і інших частинах тіла потерпілий по справі. На це він спочатку відштовхувався, а потім побіг на вулицю. Не заперечив, що на вулиці його брат (підсудний ОСОБА_3) розмахував дерев»яною палицею, а він, з метою захисту кидав у сторону бару та осіб, що нападали, камінням. Вважає, що вони з братом тільки оборонялися, через неправомірну поведінку інших осіб.

Незважаючи на заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_3 і часткове визнання вини підсудним ОСОБА_4 їх вина у вчиненому підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, частково показаннями свідків та зібраними по справі доказами.

Так потерпілий ОСОБА_3 (власник бару) дав суду показання про те, що брати ОСОБА_3 (підсудні) неодноразово порушували порядок у барі при проведенні дискотек, а тому побачивши ОСОБА_4 в не тверезому стані в барі 11.04.2010 року, попросив того вийти. Оскільки останній не погоджувався і висловлювався грубою нецензурною лайкою, то він з застосуванням фізичної сили попробував його виштовхати з бару. Допускає, що при цьому міг заподіяти тілесні ушкодження. Коли з допомогою інших осіб вдалося ОСОБА_4 вивести на вулицю, то там обидва підсудні почали палицями і камінням нищити приміщення бару, а саме бити вікна та пластикову обшивку і нецензурно висловлюватись. Внаслідок таких дій підсудних було зірвано проведення дискотеки, оскільки всі присутні на дискотеці, повтікали, а приміщення бару було суттєво пошкоджено. З урахуванням пошкодженого майна та перенесених моральних страждань, просить задоволити позов у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8 ствердив, що знаходився в барі біля комп»ютера, коли почув, як б»ються вікна і у приміщення, де проводилась дискотека, залітало каміння. Присутні почали вибігати з приміщення, а він виключив комп»ютер і припинив дискотеку.

У відповідності з показаннями свідка ОСОБА_9 вона 11.04.2010 р. перебувала у барі «БАЗА»на дискотеці, коли в приміщення бару почало залітато каміння. Всі відвідувачі почали тікати і вона також вийшла на вулицю, де побачила оголеного до поясу ОСОБА_4 та його брата (підсудних по справі), які з нецензурною лайкою нищили приміщення бару. В процесі цього вона побачила, як хтось відвів у сторону потерпілу ОСОБА_7, у якої була закривавлена голова і вона допомогла тій помитись від крові. Після цього приїхав ще один брат підсудних і забрав тих додому.

Свідок ОСОБА_10 дала показання про те, що бачила, як в процесі суперечки між підсудним ОСОБА_4 та власником бару ОСОБА_3, останній наніс підсудному один удар якимось предметом в ділянку голови. Після цього підсудний кудись побіг, а вона одразу ж пішла додому і розвитку подій не бачила.

Аналогічні показанням свідка ОСОБА_10 дав суду свідок ОСОБА_11, який також бачив конфлікт між потерпілим та підсудним ОСОБА_4 і після цього пішов додому.

Згідно оголошених в порядку ст.306 КПК України показань потерпілої ОСОБА_7 вона в ніч з 10 на 11 квітня 2010 року перебувала у барі «БАЗА»на дискотеці, коли почула, як хтось б»є вікна. Вона вибігла з усіма на вулицю і отримала удар пляшкою у голову та втратила свідомість. Коли прийшла до свідомості, то знаходилась всередині приміщення, де їй обробили рану і вона пішла додому.

Протоколом заяви про злочин від 14.04.2010 року підтверджено факт і місце вчинення підсудними інкримінованих їм дій з пошкодженням приміщення бару «БАЗА», що в с. Середній Березів, Косівського району (а.с.12).

Протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього встановлено, що дійсно приміщення бару «БАЗА», було пошкоджено, а саме пошкоджено пластикову обшивку та вибито вікна, що також підтверджує обставини справи, які встановлено в ході судового слідства (а.с.13-15).

Підтвердженням правомірності вимог потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної йому шкоди служить копія торгового патенту на ім»я ОСОБА_3 про вчинення ним підприємницької діяльності в барі «БАЗА», що в с. Середній Березів (а.с.25) а також висновок експерта про вартість втратних матеріалів необхідних для відновлення пошкодженого майна (а.с.71).

Підтвердженням фактичних обставин справи служить і висновок експерта №614 від 26.05.2010 року в якому вказано про виявлення у потерпілої ОСОБА_7 рани голови (а.с.78-79).

          Таким чином оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази у сукупності суд вважає вину ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю в групі осіб, доведеною, а їх дії слід кваліфікувати за ст.296 ч.2 КК України.

          Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди слід задоволити у повному обсязі, як доведений а в частині стягнення моральної шкоди, частково, оскільки потерпілий, внаслідок протиправних дій вчинених відносно нього та належного йому майна не мав змоги нормально працювати і переніс певні моральні переживання. Сума моральної шкоди судом визначається з принципів розумності і достатності та з урахуванням майнового стану підсудних.

          Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

          Обставинами, які пом»якшують покарання обом підсудним суд визнає те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності і виключно позитивно характеризуються по місцю проживання, а крім того підсудному ОСОБА_4 – щире каяття у вчиненому, а підсудному ОСОБА_3 –наявність на утриманні особи, у якої він являється опікуном.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудним, як в ході досудового так і судового слідства, не встановлено.

          Наявність вищенаведених обставин у сукупності та безальтернативність санкції статті, за якою притягуються до відповідальності підсудні дають суду підстави вважати, що виправлення і перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства.

          Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд –

з а с у д и в :

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання –3 (три) роки обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк –1 (один) рік.

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання –3 (три) роки обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк –1 (один) рік.

          З урахуванням вимог ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

          Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя с. Вижній Березів, Косівського району 4576 (чотири тисячі п»ятсот сімдесят шість) грн. матеріальної шкоди та 1500 (одна тисяча п»ятсот) грн. моральної шкоди, а також 1200 грн. витрат на оплату праці адвоката.

          Запобіжний захід засудженим у вигляді підписки про невиїзд, залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції через Косівський райсуд.

          Головуючий суддя :                                                                                Турянський І.Є.