2-225/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р.                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді                                        Шеремета Г. І.

при секретарі Литвинов Є.О.

за участю представника позивача

представника відповідача  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованостей, суд –

в с т а н о в и в :

Позивач  звернувся з позовом до відповідача  про стягнення боргу за кредитним договором від 3 липня 2007 року в сумі 53496,51 дол. США, що еквівалентно 408590,30 грн. В подальшому представник позивача уточняв позовні вимоги, просить стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 15.03.2011 року складає 44816,08 дол. США, що еквівалентно 353392 грн. 89 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що 3 липня 2007 року  між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір згідно якого позивач зобов»язався надати відповідачу кредит в розмірі 47000 дол. США  з відсотковою ставкою 15% річних з кінцевим терміном погашення 2 липня 2012 року. Додатковим договором №1 від 20.10.2008 року встановлено відсоткову ставку за користування кредитними коштами в розмірі 17%. Зі сторони позивача умови договору виконано в повному обсязі, що підтверджується копією заяви на видачу готівки, однак відповідачем не виконуються зобов»язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування цими кредитними коштами. Станом на 15 березня 2011 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 44816,08 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ на день проведення розрахунку складає 353392 грн. 89 коп., тому просить позов задоволити. Від стягнення судових витрат з відповідача відмовився, оскільки такі останнім відшкодовані банку.

Представник  відповідача   в судовому засіданні проти позову заперечив, суду  пояснив, що позов в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає, оскільки позивач намагається стягнути з відповідача ОСОБА_1 подвійну відповідальність, а саме штраф та пеню, тому вважає що сума штрафу в розмірі 4700 дол. США нарахована неправомірно. Також заперечує проти стягнення з відповідача 3% річних в сумі 702,32 дол. США, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості банк нараховує відповідачу проценти на повну суму заборгованості, однак розмір процентів встановлений договором. Також просить суд зменшити розмір пені, оскільки через фінансову кризу не має змоги оплачувати кредит.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи  з наступних підстав.

Згідно кредитного  договору  від 3 липня 2007 року укладеного між АБ «Банк регіонального розвитку»та ОСОБА_1, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 47000 дол. США із сплатою 15% річних та порядком погашення суми основної заборгованості згідно графіку погашення кредиту наведеним у додатку до цього договору з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 2 липня 2012 року. Позичальник зобов»язується використати кредит на цілі зазначені в п.1.2 договору, сплачувати банку відсотки за користування кредитом виконати інші умови договору і своєчасно повернути кредит банку. ( а.с.7-9)

Підтвердження виконання банком зобов»язань за кредитним договором стверджується копією заяви на видачу готівки від 4 липня 2007 року ( а.с.12)

20 жовтня 2008 року між сторонами укладено додатковий договір до договору кредиту від 3.07.2007 року згідно якого сторони домовились внести зміни до кредитного договору в частині зміни відсоткової ставки, а саме змінивши відсоткову ставку з 15% річних на 17% річних у дол..США з 20 жовтня 2008 року.( а.с.13)

Згідно ст..526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).   

У відповідності до статті 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.   

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.   

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу направлялися вимоги про дострокове повернення кредиту у зв»язку з неналежним виконанням договору. ( а.с.27), однак як пояснив представник позивача останній на такі не реагує та заборгованість по кредиту в повному обсязі не погашає.

Розрахунком заборгованості по кредитному договору встановлено, що така станом на 15.03.2011 року складає 44816,08 дол. США, що еквівалентно 353392,89 грн., яка складається заборгованість по кредиту –30595,91 дол. США  що становить 242781,61 грн.; заборгованість по відсотках –7277,80 дол. США що складає 57750,07 грн.; заборгованість по щорічній комісії 611,92 дол. США, що складає 4855,63 грн., пеня за несплату кредитних коштів –613,88 дол. США, що складає 4871,18 грн.; пеня за несплату відсотків за користування кредитним коштами –144,11 дол. США що складає 1143,49 грн.; заборгованість по пені по не сплаті щорічної комісії –9,61 дол. США що складає 76,28 грн.; три відсотки річних за невиконання грошового зобов»язання –862,85 дол. США що складає 6846,82 грн., штраф 10% за несвоєчасну сплату відсотків  по кредиту –4700 дол. США що складає 37294,97грн.

Щодо вимог відповідача про зменшення розміру неустойки відповідно до вимог ст..551 ЦК України, то суд в таких відмовляє, оскільки розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Однак відповідачем суду не доведено наявність істотних обставин ( важкий майновий стан, наявність на утриманні малолітніх дітей, та ін.)  за яких такий розмір повинен бути зменшений.

Щодо заперечень відповідача по стягненню 3 % річних за прострочення виконання зобов»язання, то суд такі оцінює критично, оскільки нарахування трьох процентів річних  та стягнення цих сум є заходом цивільно-правової відповідності  за порушення грошового зобов»язання, а стягнення процентів є платою за користування грошовими коштами , тому одночасне стягнення цих сум відповідає вимогам закону.

Щодо вимог позивача по стягненню штрафу, то суд такі задовольняє незважаючи на заперечення відповідача, оскільки п. 4.2 договору кредиту, який сторонами підписано передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2-3.3.13 договору, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеного п.1.1. договору за кожний випадок.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом встановлено, що відповідач   не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання відповідно до укладеного кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості,   суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3,4-6,10, 57-60, 209, 294,  ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 509, 610-614, 1048, 1049, 1050, 1054   ЦК України

суд-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути  з ОСОБА_1  на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку » в особі Львівської філії Акціонерного банку  «Банк регіонального розвитку»заборгованість за кредитним договором від 3 липня 2007 року в сумі 353392 ( триста п’ятдесят три тисячі триста дев’яносто дві) грн.. 89 коп.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області в порядок та строк передбачений ст..294 ЦПК України.

Суддя:                                                                 Шеремета Г. І.