ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.06р.

Справа № 22/272

За позовом  Статутне територіальне-галузеве об`єднання “Південна залізниця”

                    м.Харків

До  Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс"  м.Дніпропетровськ                      

Про стягнення 27237 грн. 04 коп.

                                                                                                   Суддя   Пуппо Л.Д.      

Представники від: позивача –  

                    відповідача –Луц О.В.

          СУТЬ СПРАВИ

          Позивач просить стягнути з  відповідача 27237 грн. 04 коп., які складають 4220 грн. 13 коп. плати за користування вагонами, 307 грн. 80 коп. –збір за маневрову роботу, 112 грн. –послуги телеграфу, 18057 грн. 60 коп. плата за зберігання вантажу, 4539 грн. 51 коп. –ПДВ. Вимоги пояснює тим, що митницею вагон 50687326 було затримано з причин неприйняття до митного оформлення із-за порушення митних правил, –невідповідності найменування вантажу в накладній і в вантажній митній декларації.

          Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що спірні вимоги були предметом розгляду Куп"янським місцевим райсудом у справі про адміністративне правопорушення із залученням до відповідальності митного брокера ПП "Інкетермс-БРОК", яка судом визнана винною. На цих підставах відповідач вважає, що він не належним відповідачем у даній справі. Посилається на пропушення позивачем строку  позовної давності Крім того. вказує на те, що у позовній заяві позивач висуває вимоги не до нього, а до іншої особи.

ВСТАНОВЛЕНО          

07.09.05. за залізничною накладною №45071485 відповідач передав станції Діївка Придніпровської залізниці вагон № 50687326 для перевезення вантажу на адресу одержувача на станцію Володимир, Росія.

Позивач посилається на те, що 24.11.05. на прикордонній станції Куп"янськ-Сортувальний Південної залізниці Куп"янською митницею було затримано спірний вагон з причин неприйняття до митного оформлення із-за порушення митних правил, а саме, невідповідності найменування вантажу в залізничній накладній і в графі 31 вантажної митної декларації (ВМД).

Згідно зі статтею 4 Статуту залізниць України (далі –Статут) перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Для даного випадку це –Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі –УМВС).

Дані перевезення є міжнародними і регулюються статтею 5 Статуту залізниць України (далі Статут), УМВС та іншими локальними нор0мативними актами, які мають обов"язкову силу для залізниць, відправників і одержувачів і діє незалежно від державної належності сторін договору (статті 2 УМВС і Статуту.

Відповідно до норм §§ 1, 2 статті 11, § 7  статті 21 УМВС вантажовідправник зобовґязаний до міжнародної залізничної накладної додати супроводжуючі документи, які необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху прямування вантажу.

Відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли в результаті відсутності, недостатності або неправильності супроводжуючих документів, якщо перевезення або видача вантажу затримуються із-за відсутності зазначених документів, то  за час затримки стягуються штрафи, збори, як то, за збереження вантажу, простій вагонів та інші витрати, які залізниця понесла з причин затримки перевезення вантажу.

 Згідно статті 129 Статуту  обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються  комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У підтвердження факту затримки вагону позивач надав акт загальної форми № 15843 від 12.09.05. станції Куп"янськ-Сортувальний щодо виставлення вагону під рампу для митного огляду і перевірки митного оформлення (за заявкою митниці від 11.09.05).

З доданого до справи протоколу про порушення митних правил від 13.10.05. йдеться про те, що згідно довідки експерта Харківської лабораторії з експертного забезпечення митних органів від 15.09.05. встановлено невідповідність даних графи 31 ВМД даним  ТУ в частині марки товару. Тобто мало місце неправильне найменування вантажу.

24.11.05. Куп"янською митницею було надано дозвіл на відправлення спірного вигону на станцію призначення (акт загальної форми 19689 від 24.09.05.).

Позивачем подано достатньо матеріалів у підтвердження вимог, проте суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

 

частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин субґєктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України. Це стосується і положень про позовну давність. Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Згідно з частиною пґятою статті 315 Господарського кодексу України для предґявлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають з Статуту залізниць.

Позивач звернувся з позовом до суду 30.05.06.,  подія, що стала підставою для подання позову, затримка вагону, сталася 12.09.05., про що складений акт загальної форми № 15843,тобто позивач 6-місячний строк пропустив.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не  клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

Керуючись статтями 9, 267 Цивільного кодексу України, статтями 223, 315 Господарського кодексу України, статтями 129, 137 Статуту залізниць України,  статтями 44, 49,   82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

          

В позові відмовити.

          

        Суддя                                                                          Л.Д.Пуппо