Справа № 1-51/11

В  И  Р  О  К

І  М  Е  Н  Е  М        У  К  Р  А  Ї  Н  И

          31 травня  2011 року              Великописарівський районний суд Сумської області

в складі : головуючого судді                                                  В’юник Н.Г.

          при секретарі                                                                       Біла В.В.

          з участю прокурора                                                             Мовчана К.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В-Писарівка кримінальну справу про обвинувачення:                                     

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Луганської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 29 липня 1999 року Первомайським міським  судом Луганської області за ст. 142 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, 28 листопада 2002 року Охтирським районним судом Сумської області   за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України  до трьох років одного місяця позбавлення волі, 11 серпня 2006 року Великописарівським районним судом  Сумської за ст. 263 ч. 1 КК України до 200 годин  громадських робіт, 22 жовтня 2008 року Великописарівським  районним судом Сумської області за ст. 162 ч. 1 КК України  до одного року шести місяців обмеження волі, 9 лютого 2010 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області  за ст. 390 ч.1, ст. 71 КК України  до одного року одного місяця  позбавлення волі

          в скоєнні злочинів,  передбачених ст. 15 ч. 2, ст.  305 ч.2, ст. 307 ч .2  КК України, суд –

в с т а н о в и в :

          Підсудний  ОСОБА_1, мешкаючи в АДРЕСА_1,  Україна, восени 2008 року на околиці села, біля  нежилого господарства, знайшов дикоростучі рослини коноплі, добре розуміючи, що дані рослини  містять  в собі наркотично активний  компонент, зірвав  їх та приніс до власного господарства, де подрібнив, висушив  та  поклав до п’яти пакетів і залишив у приміщенні сараю власного господарства.

         17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками  В. Писарівського РВ УМВС України  в Сумській області за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ст. 162  ч. 1 КК України - незаконне  проникнення в житло  та  22 жовтня 2008 року Великописарівським районним судом Сумської області  визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 162  ч. 1 КК України і за цим законом засуджено до одного року шести місяців обмеження волі. ОСОБА_1 від відбуття покарання, призначеного вироком В.Писарівського районного суду Сумської області став ухилятися і  9 лютого  2010 року  був засуджений за ст. 310 КК України  Конотопським міськрайонним  судом Сумської області  до одного року  одного місяця  позбавлення волі.

         Після відбуття покарання  4 січня 2011 року  підсудний ОСОБА_1 повернувся  з місць позбавлення волі в АДРЕСА_1, за постійним  місцем  свого мешкання. В приміщенні сараю власного господарства знайшов раніше заховані п’ять пакетів подрібненої та висушеної рослини коноплі, які  з метою отримання прибутку вирішив продати на території Російської Федерації.

         14 березня 2011 року підсудний ОСОБА_1,  поклавши до дорожньої сумки п’ять пакетів з висушеними та подрібненими рослинами коноплі, при цьому розуміючи, що в пакетах містяться  наркотичні засоби  рослинного походження,  обіг яких заборонено, з  метою  переміщення  через кордон України  до Російської Федерації  доїхав до  с. Попівка В.Писарівського району Сумської області, Україна,  звідки направився до  с. Сподарюшино  Грайворонського району Бєлгородської області Російської Федерації, розуміючи,  що між  Україною та Російською Федерацією встановлено митний  кордон, через який переміщення наркотичних засобів  здійснюється у встановленому законодавством порядку.             

          14 березня 2011 року близько  21 години 45 хвилин ОСОБА_1 був затриманий працівниками  правоохоронних органів при перетині державного кордону на відстані 10 метрів від інформаційного знаку “Увага! Державний кордон  України. Прохід заборонено”. При затриманні  у  нього було вилучено,  відповідно до висновку хімічної експертизи, особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс»(марихуана) вагою у висушеному  стані 1721,06 грама.

         Згідно  таблиці «Невеликі, великі та особливо великі розміри  наркотичних засобів, що перебувають у незаконному  обігу»затвердженому Наказом  МОЗ України  №188 від 1 серпня 2000 року і зареєстрованому в Міністерстві  юстиції України 16 серпня 2000 року  під № 514/4735, вага «канабісу»(марихуани) у висушеному стані більше 500 грам складає великий розмір.

             Підсудний ОСОБА_1, допитаний в судовому засіданні, свою вину в скоєному визнав повністю і підтвердив, що дійсно, восени 2008 року на околиці с. Широкий Берег Писарівського району Сумської області зірвав дикоростучі рослини коноплі, які приніс до свого господарства в АДРЕСА_1, де подрібнив, висушив та склав в п’ять пакетів і сховав у приміщенні сараю. Цього ж року  був засуджений В.Писарівським районим судом Сумської області  за ст. 162 ч. 1 КК України до обмеження волі, а потім Конотопським  міськрайонним судом Сумської області за ст. 310 КК України  до позбавлення волі  строком один рік шість місяців. 4 січня  2011 року звільнився і прибув за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1.  У приміщенні сараю знайшов  пакети з висушеною коноплею та знаючи, що це є наркотичний засіб, який він особисто придбав, виготовив та зберігав, вирішив перемістити його до Російської Федерації  з метою збуту, при цьому розумів, що між Україною та Російською Федерацією є митний кордон, переміщення через який наркотичних засобів заборонено. 14 березня 2011 року,   поклавши п’ять пакетів з наркотичним  засобом до дорожньої сумки, попутним транспортом  доїхав з с. Широкий Берег В.Писарівського району Сумської області до с.  Попівка В.Писарівського району Сумської області, звідки пішком направився  до с. Сподарюшино Грайворонського району Бєлгородської області Російської Федерації, де був затриманий в 10 метрах від інформаційного  знаку з написом  «Увага! Державний кордон України. Прохід заборонено». При  затриманні прикордонниками  в дорожній сумці було вилучено п’ять пакетів  з  наркотичними засобами.

           З висновком судово-хімічної експертизи згоден.   

          Щиро кається в скоєному. Просить суворо не карати.

           Справа слухалась в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України. Підсудний  не оспорює фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст ч. 3 ст. 299 КПК України.

          Суд, давши аналіз дослідженим доказам в ході судового слідства, вважає, що вина підсудного   в скоєнні злочину доказана достатньо повно.

          Дії підсудного ОСОБА_1  суд кваліфікує за  ст. 307 ч. 2 КК України, як    незаконне придбання, виготовлення, зберігання  та перевезення з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс»(марихуана)  у великому розмірі   та  ст. 15 ч. 2,  ст. 305 ч. 2 КК України,  як закінчений замах  на переміщення  через митний кордон  України  поза митним  контролем особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс»(марихуана)  у великому  розмірі.

            При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що підсудний за місцем проживання характеризується задовільно, щиро кається в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, не  працює, має тяжке захворювання та потребує лікування.                        

           Враховуючи обставини справи та обставини, що пом’якшують покарання, особу підсудного, суд приходить до висновку про призначення    покарання   в межах санкцій  ст. 307 ч. 2, ст. 305 ч. 2 КК України з конфіскацією наркотичних засобів та особистого майна підсудного.       

           Покарання підсудному необхідно призначити на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

          Відповідно до ст. 92 КПК України з підсудного необхідно стягнути  кошти за проведення хімічної  експертизи у сумі 562,56 гривень.

          Речові докази: прозорий поліетиленовий пакет, в який поміщено п’ять поліетиленових пакунків  з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс»(марихуана) загальною вагою 1716,06 грам, дорожню сумку, які зберігаються в камері речових  доказів СВ УСБУ в Сумській області, підлягають знищенню.

                                                  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

           ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч. 2, 305 ч.2, 307 ч. 2 КК України  і призначити покарання:          

         -за ст.15 ч. 2, ст. 305 ч.2 КК України  у виді позбавлення волі  строком п’ять років  один місяць з конфіскацією наркотичних засобів та  з конфіскацією майна;

-за ст. 307 ч.2 КК України  у виді позбавлення волі  строком  п’ять років з  конфіскацією   майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення  волі строком п’ять років один  місяць  з конфіскацією наркотичних засобів, предметів контрабанди  та з конфіскацією особистого майна.

          Міру запобіжного  заходу  ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу- залишити попередню - тримання під вартою.

          Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1  рахувати  з 18 березня 2011 року.

       Стягнути з ОСОБА_1   кошти за проведення хімічної експертизи у сумі 562 гривень 56 копійок, які перерахувати на рахунок  НДЕКЦ при УМВС України в Сумській  області, Р/Р № 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області, код за ЄДРПОУ 25574892, МФО 837013, код класифікації доходів бюджету 25010100.

            Речові докази: прозорий поліетиленовий пакет, в який поміщено п’ять поліетиленових пакунків  з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс»(марихуана) загальною вагою 1716,06 грам, дорожню сумку, які зберігаються в камері речових  доказів СВ УСБУ в Сумській області,  після вступу вироку в законну силу - знищити.

           На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через В-Писарівський районний суд, а засудженому з моменту вручення копії вироку.

Суддя                            Н.Г. В’юник