ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" січня 2008 р. |
Справа № 17/184-07-7033 |
За позовом: Санаторія "АРКАДІЯ";
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області;
2. Прокурор Приморського району м. Одеси
про стягнення 29067,97 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
П р е д с т а в н и к и :
Від позивача: Манушин В.О. - повірений;
Від відповідача: ОСОБА_2 - повірений;
Від 3-іх осіб: 1. Стогнійчук С.О. -на підставі довіреності;
2. Кірющенко А.В. -посвідчення;
СУТЬ СПОРУ: Санаторій „Аркадія” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача СПД -фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з останньої 10420,97 грн. -плати за фактичне користування приміщенням, 17147 грн. -неустойки у вигляді подвійної облікової ставки орендної плати; 1500 грн. -витрат пов'язаних з наданням позивачу юридичних послуг.
Представник відповідача в засідання суду з'явився, надав відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у наданих письмових запереченнях.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва починаючи з 05.12.2007р. по 14.01.2008р. о 11 год. 20 хв.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
17.04.2006р. між РВ ФДМ України по Одеській області та СПД -фізичною особою ОСОБА_1, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної і комунальної власності, відповідно до умов якого перший передав, а другий прийняв строкове платне користування державне майно, а саме приміщення розташовані на 1-му поверсі у корпусі №5 санаторію „Аркадія”, загальною площею 54,3 кв.м., що перебувають на балансі санаторію „Аркадія” та розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 40.
У відповідності до вимог п. 10.1 укладеного договору, вказаний договір укладено терміном до 31.03.2007р. включно, який діє з моменту його підписання сторонами.
З урахуванням вимог закону і договору позивач неодноразово до спливу строку дії договору оренди надсилав відповідачу листа про припинення зобов'язань по договору оренди, припинення орендних відносин з обов'язковим звільненням поверненням орендованого приміщення в строк до 31 березня 2007 року в день закінчення строку дії договору.
На адресу відповідача позивачем направлялися листи №665 від 15 січня 2007 року, №693 від 13 лютого 2007 року, №731 від 27 березня 2007 року, однак, орендар всупереч вимогам балансоутримувача і всупереч вимогам діючого законодавства орендоване приміщення у встановлений строк 17 квітня 2007 року не звільнив і балансоутримувачу об'єкт оренди не повернув.
Не зважаючи на те, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення сплинув, відповідач по справі продовжував користуватися зазначеним приміщенням.
Таким чином, позивачем по справі відповідачу була нарахована плата за фактичне користування, яка згідно до представленого розрахунку, з урахуванням послуг по забезпеченню водою та електричною енергією та земельним податком відповідно наданого розрахунку з урахуванням індексу інфляції за квітень, травень, червень, липень складає 10420,97 грн.
Крім того, позивачем у відповідності до ст. 785 ЦК України була нарахована неустойка від ставки оренди з урахуванням індексу інфляції в розмірі подвійної орендної плати, яка згідно представленого розрахунку становить 17147 грн.
Зазначені обставини спонукали Санаторій „Аркадія” звернутися до суду з позовною заявою (вхід.№8882) від 23.08.2007р. до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 27 567,97 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2007р. порушено провадження по справі №17/184-07-7033 за позовом Санаторія „Аркадія” до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та прокурора Приморського району м. Одеса про стягнення 27567,97 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2007р. прийнято до спільного розгляду разом зі справою №17/184-07-7033 позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору РВ ФДМ України по Одеській області про стягнення з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 10551,79 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2008р. провадження у справі в частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору РВ ФДМ України по Одеській області про стягнення 10551,79 грн. -припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою від позову.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява Санаторію „Аркадія” підлягає задоволенню частково з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до п.3.1 договору оренди від 17.04.2006р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного та комунального майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 19.01.200р. №75 і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2006р.): 2294,60 грн.
У відповідності до п. 3.4 орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем.
У відповідності до вимог п. 10.1 укладеного договору, вказаний договір укладено терміном до 31.03.2007р. включно, який діє з моменту його підписання сторонами.
Так позивачем неодноразово до спливу строку на адресу відповідача направлялися листи повідомлення про не бажання в подальшому продовжувати строк дії договору та з вимогою в строк до 17.04.2007р. звільнити вказане орендоване приміщення. Однак відповідач вимоги викладені у надісланому йому повідомленні не виконав та продовжував користуватися нежитловим приміщенням навіть після спливу строку договору оренди, при цьому не сплачуючи плату за фактичне користування даним приміщенням.
Так згідно наданого Санаторієм „Аркадія” розрахунку суми позовних вимог вбачається, що позивач нарахував відповідачу плату за фактичне користування нежитловим приміщенням, з урахуванням послуг по водопостачанню, електропостачанню та земельного податку, в тому числі з урахуванням індексу інфляції, що становить за квітень -2668,74 грн., травень -2533,99 грн., червень -2584,20 грн., липень 2007 року -2634,04 грн., а всього 10420,97 грн.
Однак з таким розрахунком суд погодитися не може, оскільки він розрахований не у відповідності з умовами укладеного договору та з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.
Як вбачається з умов укладеного договору, а саме п. 5.8 орендар зобов'язався укласти з балансоутримувачем об'єкту оренди, тобто Санаторієм „Аркадія”, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкту оренди, надання комунальних послуг орендарю та користування земельною ділянкою.
Ухвалами суду позивача неодноразово було зобов'язано надати в судові засідання належним чином завірені копії договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкту оренди, надання комунальних послуг та користування земельною ділянкою, докази споживання відповідачем комунальних послуг, води та електроенергії.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду було надано копію договору №114 від 17.04.2006р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання та обслуговування приміщень та прибудинкової території загального користування, надання комунальних послуг орендарю та сплату земельного податку.
У відповідності до умов договору №114 від 17.04.2006р., а саме п. 6.1 зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі терміну дії договору оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності від 17.04.2006р. між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 та санаторієм „Аркадія”.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності від 17.04.2006р., відповідно до п. 10.1 сплинув 31.03.2007р. то і договір №114 від 17.04.2006р. припинив свою дію 31.03.2007р., а отже у санаторія „Аркадія” відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат по електропостачанню, водопостачанню, земельному податку та інших комунальних послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням приміщення та при будинкової території після закінчення строку дії цих договорів.
Крім цього необхідно зазначити, що згідно додатку №1 до Договору №114 від 17.04.2006р. зазначені у цьому переліку витрати відшкодовуються відповідно до показників відповідних приладів обліку шляхом складання актів про зняття показників лічильників, однак позивачем не надано суду взагалі будь-яких доказів щодо використання СПД -фізичною особою ОСОБА_1 комунальних послуг, електрики та води на суму, яку позивачем заявлено до стягнення. Також необхідно зазначити, що при примусовому виселенню відповідача з раніш орендованого приміщення позивачем та державним виконавцем не були зафіксовані показники лічильників по водопостачанню та електроенергії, що знайшло своє відображення в акті державного виконавця від 29.11.2007р..
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно до ст. 43 ГПК України.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з послуг по водопостачанню, електропостачанню та земельного податку є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, внаслідок чого в цій частині позову слід відмовити.
Стосовно заявлених позовних вимог по стягненню з відповідача плати за фактичне користування нежитловим приміщення у квітні, травні, червні, липні у загальному розмірі 8573,70 грн., суд вважає зазначені вимоги також не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст. 785 ЦК України встановлено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві майно в стані, в якому воно було одержано з урахуванням нормального зносу, і якщо наймач не виконує обов'язку повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача оплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такі вимоги заявлені позивачем в розмірі 17147 грн., відповідно терміну фактичного користування, тому стягнення ще додатково коштів за фактичне користування в сумі 8573,70 грн. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Вимогами п. 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином позивач правомірно, на підставі вимог викладених у ст. 785 ЦК України нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка згідно наданого суду розрахунку становить 17147 грн.
Стосовно заявлених позивачем вимог по стягненню з відповідача витрат понесених внаслідок звернення до адвоката за отриманням юридичних послуг, суд зазначає, що зазначені витрати підтверджені належними документами, а саме квитанцією №1 від 20.08.2007р. та ордером 5992 від 20.08.2007р.
Згідно з ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет свого позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Але волевиявлення позивача повинно викладатися в письмовій формі.
Незважаючи на те, що в матеріалах справи міститься надані представником позивача уточненні розрахунки заборгованості відповідача перед позивачем, яка збільшилася за період розгляду справи у суді, судом зазначені розрахунки до уваги не приймаються, оскільки заявлені позивачем вимоги не були оформлені відповідною заявою про збільшення позовних вимог в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України.
Що стосується заперечень представника відповідача щодо відсутності підстав стягнення коштів, оскільки орендоване приміщення було передано за актом-приймання передачі (повернення) державного нерухомого майна від СПД ОСОБА_1 до балансоутримувача -Санаторію „Аркадія” від 25.06.2007р. і по цю дату відповідачем сплачені РВ ФДМ України кошти за фактичне використання приміщення в сумі 1798,28 грн. судом не приймаються, т. я. по - перше виходячи зі змісту назви цього акту вбачається, що приміщення повинно було бути передано саме балансоутримувачу -Санаторію „Аркадія”, який як встановлено в ході розгляду справи не приймав участі у складанні цього акту та наполягає на тому, що з орендованого приміщення відповідач був виселений примусово тільки 29.11.2007р. Державною виконавчою службою Приморського РУЮ м. Одеси при примусовому виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №17/94-07-3400, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом державного виконавця від 29.11.2007р та постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2007р., а по -друге акт-приймання передачі (повернення ) державного нерухомого майна є невід'ємною частиною договору оренди та повинен укладатися в такій самій формі, як і договір оренди , в якому мається печатка та підпис головного лікаря санаторію „Аркадія”, тому судом не приймається до уваги як належний доказ акт-приймання передачі (повернення ) державного нерухомого майна від 25.06.2007р.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.11, 12, 204, 525, 526, 530, 549, 614, 785 Цивільного кодексу України, позовна заява Санаторія „Аркадія”, підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 слід стягнути на користь Санаторія „Аркадія” 17 147 грн. -неустойки у розмірі подвійної орендної плати та 1500 грн. -витрат на адвокатські послуги.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1ідентифікаційний код №НОМЕР_1 на користь Санаторія „Аркадія” /65058, м. Одеса, Французький бульвар,40, код ЄДРПОУ 01982091) - 17 147 грн. 00 коп. /сімнадцять тисяч сто сорок сім грн. 00 коп./ - неустойку у розмірі подвійної орендної плати; 1500 грн. 00 коп. /одна тисяча п'ятсот грн. коп./ - витрат на послуги адвоката; 171 грн. 47 коп. /сто сімдесят одна грн. 47 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після вступу рішення в законну силу.
Рішення підписано 18.01.2008р.
Суддя Зуєва Л.Є.