Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого судді Коробова О.К.,
суддів Матюхи Ю.В., Збитковської Т.І.,
з участю прокурора Лозинського М.Я.,
захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора Лозинського М.Я. на постанову Рівненського міського суду від 25 травня 2011 року .
Указаною постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3. Суд обрав щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді застави.
Як зазначається в поданні слідчого, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що за попередньою змовою з ним ОСОБА_4 25 березня 2011 року перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в спеціально обладнаних тайниках в автомобілі чотирнадцять банок з психотропною речовиною (метамфетаміном і параметоксімметамфетаміном).
У чому полягали дії ОСОБА_3 та яка його роль у вчиненні злочину, відповідно до пред’явленого обвинувачення ,у поданні слідчого не вказано.
Подання слідчого обґрунтовувалось тим, що ОСОБА_3 обвинувачується в у вчиненні особливо тяжкого злочину. Інших доводів щодо неможливості змінити запобіжний захід в подання не наведено.
Подання слідчого надійшло до суду з порушенням строку, передбаченого п.1 ч.2 ст. 1653 КПК України.
Суд відмовляючи в задоволенні подання слідчого і обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави зазначає, що нема підстав стверджувати, що інші (менш суворі ні взяття під варту) запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов’язків. Суд зазначає, що ні слідчий, ні прокурор не навели ніяких доказів, щодо того, що ОСОБА_3 буде продовжувати злочинну діяльність, зможу ухилитись від досудового слідства і суду чи перешкоджати встановленню істини по справі. Не надали вони і даних про обставини, які характеризують обвинуваченого, даних про його соціальні зв’язки, схильності, поведінку при провадженні цієї чи іншої кримінальної справи. Суд визнав за необхідне врахувати, що на утриманні ОСОБА_3 є троє дітей, один із яких неповнолітній, що він раніше не судимий, має поганий стан здоров’я, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує стороннього догляду
В апеляції прокурор Лозинський М.Я. просить згадану постанову суду скасувати і повернути справу по розгляду подання слідчого на новий розгляд до Рівненського міського суду. В доповненні до апеляції прокурор послався на те, що суд не урахував наявних у справі даних про актині дії ОСОБА_3 по перешкоджання встановленню істини по справі. Зокрема, –даних про пошук ОСОБА_3 коштів для підкупу службових осіб, намагання вплину на експертів НДЕКЦ з метою надання ними неправдивого висновку щодо предмету злочину. Посилається прокурор на те, що є підстави турбуватись про можливу неявки ОСОБА_3 до слідчого і суду, зважаючи на дані про його намір залишити територію України і відмову видати закордонний паспорт для долучення до справи.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання прокурора Лозинського М.Я.. про скасування постанови суду і повернення справи на новий розгляд до місцевого суду, прохання захисників про залишення постанови суду без зміни, ознайомившись з матеріалами справи по розгляду подання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Незважаючи на недоліки подання слідчого і неуважність прокурора при його погодженні суд був все ж зобов'язаний ретельно перевірити всі обставини, які мають бути враховані при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка має враховуватись судами України як є джерело права, судам слід враховувати ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Вемгофф проти Німеччини" (Wehoff v. Germeny) від 27 червня 1968 р., Серія А, № 7, п. 14).
Наявність такого ризику по даній справі суд не оцінив.
В матеріалах справи, наданих апеляційному суду, є дані протоколів допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про застосування ОСОБА_3 погроз до працівників СБУ, які приймали участь в огляді автомобіля у зв’язку з провадженням даної справи. Оцінку мав отримати і факт наявності в справі показань свідка про спроби ОСОБА_3 вплинути з метою отримання певних висновків на експертів, які мають проводити експертизу по справі. Невидача органу досудового слідства ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у сукупності даними оперативних працівників про намір обвинуваченого виїхати за кордон, теж мав бути оцінений з точки зору загрози ухилення обвинуваченого від досудового слідства та суду.
Приймаючи рішення про застосування застави суд не виконав вимог про які наголошено в постанові Пленуму Верховного Суду України N 6 від 26.03.1999 року "Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу"(Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 06.06.2003 ) : "…прийняття застави повинно бути належним чином оформлено в окремому протоколі чи в протоколі судового засідання. До протоколу обов'язково повинні долучатися розписки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, заставодавця про роз'яснення їм змісту ч. 3 ст. 154-1 КПК , квитанція чи інший документ про внесення на депозит органу досудового розслідування або суду предмета застави та інші документи (зокрема, про вартість матеріальних цінностей, переданих як застава). ( Абзац четвертий п. 3 зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 06.06.2003 )… Якщо застава вноситься не обвинуваченим чи підсудним, а іншою особою, в протоколі повинні чітко фіксуватися дані про неї
- прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце проживання чи перебування, …Приймаючи як заставу майно, суд повинен визначитися з таких питань:
- чи є підозрюваний, обвинувачений, підсудний або заставодавець власником майна;
- яка вартість останнього;
- як забезпечити зберігання майна, переданого як застава;
- чи не виникнуть труднощі або цивільно-правові спори при вирішенні питання про його звернення в доход держави чи на користь цивільного позивача.
Майно повинно мати такі характеристики, таку якість і такий правовий статус, щоб виконання судового рішення про позбавлення права власності на нього підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи заставодавця не було поєднане з будь-якими труднощами".
Як убачається із протоколу судового засідання (а.с. 36-39) указаних вимог суд не дотримався, з заставодавцем взагалі не спілкувався, факт підписання нею клопотання, яке міститься на а.с. 12, не перевіряв. Цей підпис ніким не посвідчений. Суд не з’ясував чи усвідомлює заставодавець зміст і наслідків внесення частки її будинку, як застави, і можливого позбавлення права власності . Суд не з’ясував можливість виселення тяжко хворої ОСОБА_3 і з будинку і реалізацію частки будинку із зверненням його вартості в дохід держави.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду не може залишитись чинною.
За поясненням слідчого в даний час щодо ОСОБА_3 порушена інша справа і 27 травня судом обраний запобіжний захід у виді взяття під варту. Ближчим часом справи щодо ОСОБА_3 будуть об’єднані в одне провадження.
Зважаючи на викладене, при новому розгляді подання слідчого по даній справі слід врахувати роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду від 25 квітня 2003 року N 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року N 10, від 24 жовтня 2008 року N 15) про те, що подання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуте суддею до закінчення строків, установлених ст. 156 КПК. У залежності від обставин на час повторного розгляду подання, суду слід уточнити зміст прохання слідчого (чи буде йтися про продовження строку тримання під варту, чи про обрання повторно запобіжного заходу, чи про зміну запобіжного заходу чи про закриття провадження за поданням).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Лозинського М.Я. задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду від 25 травня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 обрання запобіжного заходу у виді застави, скасувати.
Справу за поданням слідчого управління СБУ у Рівненській області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 повернути до Рівненського міського суду на новий судовий розгляд іншим суддею.
Судді (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач О.К. Коробов