ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
14.12.07 Справа№ 1/206-14/8
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Вільна Україна”, м. Львів
До відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів
Про відшкодування збитків, завданих затримкою в передачі орендованого майна та сплати неустойки на загальну суму 38564,12 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Митник Ю.
Представники:
від позивача: Квочка А.В. -представник (довіреність №667 від 10.10.2007 р.)
від відповідача: не з”явився.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Видавництво “Вільна Україна”, м. Львів, звернулося з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення 38564,12 грн., з яких 17285,11 грн. -несплачувана орендна плата, 5323,81 грн. -збитки за період з 03.01.2005 р. по 28.02.2007 р., 15955,2 грн. -неустойка за неповернення орендованого майна.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2007 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 20.03.2007 р.. Ухвалою суду від 20.03.2007 р. відкладено розгляд справи на 11.04.2007 р.. Ухвалою суду від 11.04.2007 р. позов було залишено без розгляду у зв'язку із підписанням позовної заяви не уповноваженою особою. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2007 р. було частково задоволено апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Вільна Україна”, ухвалу господарського суду Львівської області від 11.04.2007 р. скасовано, а справу скеровано на розгляд до господарського суду Львівської області. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що на час звернення до суду із позовом у даній справі ОСОБА_2 був правомочним головою правління відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Вільна Україна”, а отже, відповідно, наділений повноваженнями на підписання позовної заяви від імені товариства.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.08.2007 р. призначено справу до розгляду на 05.09.2007 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 05.09.2007 р., 02.10.2007 р., 08.11.2007 р., 05.12.2007 р. В судове засідання 14.12.2007 року відповідач не забезпечив явку повноважного представника.
Представники ознайомлені із правами та обов'язками, передбаченими у ст. 22 ГПК України. У відповідності до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України господарським судом було створено сторонам усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у тому числі з ініціативи суду витребовувались, зокрема, у органу державної виконавчої служби матеріали, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, пояснені, заяві про збільшення розміру позовних вимог. Ствердив, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №11 нерухомого майна (не житлового приміщення) від 01.04.2004 р., за яким позивач надав відповідачу в оренду до 31.12.2004 р. приміщення площею 47,5 кв.м. по вул. В. Великого, 2 у м. Львові. Не зважаючи на припинення договору оренди відповідач орендоване приміщення не звільнив. Рішенням господарського суду Львівської області від 31.01.2006 р. у справі №1/1216-9/414 відповідача зобов'язано усунути перешкоди позивачу в користуванні приміщенням та звільнити його. Тим не менш, приміщення повернуто не було. З врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача збитки в сумі 30147,07 грн., з яких 21938,40 грн. -неотримана орендна плата за 33 місяці (з 31.12.2004 р. по 30.09.2007 р.) інфляційні та 3% річних, передбачених у ст. 625 ЦК України, в сумі 8208,67 грн.; а також неустойка в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди, передбачена у ст. 785 ЦК України в сумі 43876,80 грн.. Усього, просить стягнути з відповідача 74023,87 грн. та судові витрати.
Представник відповідача в судових засіданнях позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву, заяві. Ствердив, що позовна заява підписана не уповноваженою особою -ОСОБА_2, хоча рішенням Франківського районного суду м. Львова на дату підписання позовної заяви було вирішено поновити на роботі на посаді голови правління ОСОБА_3. Зазначив також, що 12.03.2007 р. між ним та позивачем був укладений договір оренди цього ж приміщення, який згодом був розірваний угодою сторін від 29.06.2007 р.. Зазначені договір та угоду від імені позивача підписав ОСОБА_3. 29.06.2007 р. датований і акт передачі -приймання, за яким приміщення було належно передане позивачу. Просить у позові відмовити.
Відповідно до ч.2 ст..85 ГПК України, за згодою представника позивача, в судовому засіданні 14.12.2007 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
28.02.2007 р. в канцелярії господарського суду Львівської області була зареєстрована позовна заява, яка містить підпис особи, зазначеної як голова правління ОСОБА_2. Відповідач, із посиланням, зокрема, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 09.03.2005 р., яким вирішено поновити на посаді голови правління ВАТ “Видавництво “Вільна Україна” ОСОБА_3, ствердив про підписання позовної заяви не уповноваженою особою. Однак, ухвала господарського суду Львівської області від 11.04.2007 р. про залишення позову без розгляду з цієї підстави була скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2007 р., оскільки на час звернення до суду із позовом у даній справі ОСОБА_2 був правомочним головою правління відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Вільна Україна”, а отже, відповідно, наділений повноваженнями на підписання позовної заяви від імені товариства. Зазначений висновок також випливає з рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Видавництво “Вільна Україна”, оформленого протоколом №1 від 26.01.2007 р., яким на виконання рішення Франківського районного суду від 09.03.2005 р. відкликано голову правління ВАТ “Видавництво “Вільна Україна” ОСОБА_2, обравши головою правління ОСОБА_3 (п. 1), а рішенням по п. 3 порядку денного відкликано правління ВАТ “Видавництво “Вільна Україна”, включаючи ОСОБА_3 та обрано правління у складі, зокрема, голови ОСОБА_2; контрактом з головою правління ОСОБА_2 від 26.01.2007 р., укладеним на виконання зазначеного рішення.
01.04.2004 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №11 нерухомого майна (не житлового приміщення), згідно із п. п. 1.1., 10.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування не житлове приміщення площею 47,5 кв.м., розташоване за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 2 для гуртової і роздрібної торгівлі періодичними виданнями терміном до 31.12.2004 р.. Відповідно до п. п. 2.1., 2.4. договору, орендар вступає у строкове платне користування приміщеннями у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі приміщень (майна). У разі припинення цього договору, орендар зобов'язаний звільнити приміщення у 14-денний строк. Приміщення повертається орендодавцю в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю. При цьому, відповідно до п. 2.5. договору, обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення (майно) іншій стороні договору.
Відповідач фактично отримав приміщення в користування, що підтверджується актом від 01.04.2004 р., згідно із яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду зазначене приміщення.
У визначений договором термін договір припинив чинність. Вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до орендодавця про спонукання до продовження договірних відносин на новий термін були визнані безпідставними рішенням господарського суду Львівської області від 10.03.2005 р. у справі №1/22-22/10.
Проте, відповідач свій обов'язок, передбачений в п. 2.4 договору оренди не виконав, приміщення у встановленому порядку не повернув, належних доказів зворотнього суду не надано. Водночас, з рішення господарського суду Львівської області від 31.01.2006 р. у справі №1/1216-9/414 випливає, що орендоване приміщення повернуто не було, у зв'язку із чим суд вирішив зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні частиною приміщення видавничого корпусу за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 2 та звільнити займане приміщення.
У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, які встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідач не надав належних доказів звільнення орендованого приміщення у встановлений договором 14-денний строк чи звернення до позивача за підписанням актів прийому-передачі.
Документи про договірні відносини відповідача із ВАТ “УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка” з 01.07.2007 р. не стосуються суті цієї справи, оскільки об'єктом такої оренди є інше приміщення. Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Не заперечивши зазначені вище обставини належними доказами відповідач, водночас, надав копії договору оренди б/н від 12.03.2007 р. цього ж приміщення, угоду від 29.06.2007 р. про припинення дії договору оренди від 12.03.2007 р., акт приймання-передачі від 29.06.2007 р., в підтвердження підставності користування приміщеннями протягом відповідного строку та їх повернення орендодавцеві. Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Однак, належних доказів повноважень особи, яка від імені позивача підписала вказані документи, суду не надано, з форми цих документів не вбачається скріплення їх печаткою, докази фактичного виконання зазначеного правочину не надані.
Матеріали справи свідчать, що приміщення площею 47,5 кв.м. розташоване за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 2, станом на дату розгляду справи судом не звільнене та позивачу у встановленому порядку не повернуте, що підтверджується, зокрема, листами органу державної виконавчої служби, постановою державного виконавця про накладення на відповідача штрафу та тим фактом, що виконавче провадження з виконання рішення господарського суду Львівської області від 31.01.2006 р. у справі №1/1216-9/414 не закінчено.
У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо ж наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За заявлений позивачем період з 31.12.2004 р. по 30.09.2007 р. (33 місяці) з розрахунку встановленої договором суми орендної плати з врахуванням ПДВ (664,8 грн./міс.) сума зазначеної неустойки становить 43876,8 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Позивач також просить стягнути збитки з розрахунку неотриманої суми орендної плати, 3% річних та індексу інфляції.
Згідно із ст.. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Позивач обґрунтовує розмір збитків сумою орендної плати, яка мала бути отримана ним при належному виконанні відповідачем свого обов'язку щодо звільнення приміщення після припинення договору оренди. Однак, належних доказів вжиття кредитором відповідних заходів, спрямованих на передачу цього приміщення в оренду та одержання орендної плати, суду не надано. Навпаки, як випливає з матеріалів справи, позивач відмовився продовжувати орендні відносини із відповідачем, за наслідками яких він мав би можливість отримувати зазначену орендну плату. Оскільки у відповідності до п. 4 ст. 623 ЦК України суд зобов'язаний враховувати заходи, вжиті кредитором для одержання неодержаних доходів (упущеної вигоди) при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди), підставність вимоги про стягнення таких збитків у зазначеній сумі не доведена суду у встановленому порядку.
У зв'язку з цим не заслуговує на увагу й посилання на ч. 2 ст. 625 ЦК України в обґрунтування нарахувань на суму заявлених збитків 3% річних та індексу інфляції. Крім того, згідно із вказаною нормою, обов'язок на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом покладається на боржника, який прострочив грошове зобов'язання.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1,2,32,33, 34,35,36,38, 43,44, 49, 75, 82 - 85, ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідент. Код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 325570) на користь відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Вільна Україна” (м. Львів, вул. В. Великого, 2, ЄДРПОУ 05905697) 43876,80 грн. неустойки.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідент. Код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 325570) на користь відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Вільна Україна” (м. Львів, вул. В. Великого, 2, ЄДРПОУ 05905697) 438,77 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті вимог у позові відмовити.
5. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.