ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

 

ПОСТАНОВА

 

Іменем України

23.01.2008

Справа №2-22/16341-2007А

 

За позовом - СПД ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)До відповідача  -  ДПІ в м.  Сімферополі  ( м. Сімферополь,  вул.М.Залкі 1/9).

Про визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень.

                                                                                                    Суддя  ЯковлєвС.В.

                                                                                                 За участю секретаря Дулімової В.І.

                    представники:

Від позивача - ОСОБА_2 - пред-к, дов. выд 22.01.2008 р.

Від відповідача -  не з'явився .

Сутність спору:  СПД ОСОБА_1( далі позивач)  звернувся до суду   з позовом, в якому просив   визнати неправомірними  дії ДПІ у м.Сімферополі ( далі відповідач) по складанню  податкових  повідомлень - рішень № 0008521701/0 та № 0008531701/0, визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.10.2007 р.  № 0008521701/0 та № 0008531701/0  Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України  “Про податок  на додану вартість” та Закону України  “Про податок з доходів фізичних осіб”.

             Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 10.01.2008 р. ,  надав відзив на позовну заяву ( вих. № 78/9/100  від 10.01.2008 р.) , в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що у позивача згідно з законом України “Про податок  на додану вартість” не було підстав для включення сум  податку на додану вартість  до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що  засновницькі документи ТОВ “Ерматекс” згідно з рішенням Подільського районного суду м.Києва від  04.08.2005 р. визнані недійсними  .Крім того відповідач вважає, що у позивача, згідно з Декретом КМУ “Про прибутковий податок з громадян”,  були відсутні  документально  підтвердженими витрати  на суму 73856,46 грн. , у зв'язку з чим ним у 2005 р. занижений дохід на зазначену суму , тому  йому правомірно  нарахований податок з доходів  фізичних осіб у сумі  9601,34  грн. 

               Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

               Відповідач явку свого представника у судове засідання. яке відбулось 23.01.2008 р., не забезпечив , про час та день його проведення був сповіщений належним чином.

 У судовому засіданні представник позивача наполягав на розгляді справи, вказавши, що відповідач  не забезпечує свого представника у судові засідання, про час та день проведення яких він був сповіщений належним чином.

 Суд, вислухавши пояснення  представника позивача, приймаючи до уваги надіслання відповідачем відзиву на позов, доведення до його відома часу та дня проведення судового засідання, відсутність його клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ч. 4 ст. 128 КАСУ, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.  

     Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

встановив

         У період часу з 24.09.2007 р.  по 28.09.2007 р.  відповідачем  проводилась  позапланова  невиїзна документальна  перевірка позивача  з питань дотримання  вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені взаємовідносин з ТОВ “Ерматекс”  за період з 01.03.2005 р. по 31.05.2005 р. За результатами вказаної перевірки  28.09.2007 р.  складений акт  № 6292/17-1/НОМЕР_1.

             У вказаному акті перевірки зафіксовані висновки відповідача  про те, що позивач в порушення  ст.13  Декрету КМУ “Про прибутковий  податок з громадян”  відніс до складу витрат кошти , які документально не підтверджені, в наслідок чого йому донарахований  податок з доходів фізичних осіб у сумі 9601,34 грн., а також те, що в наслідок порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у березні , квітні та травні 2005 р. занижено податкове зобов'язання  та завишений податковий кредит  на суму 147771,29 грн.

               На підставі акту перевірки від 28.09.2007 р. № 6292/17-1/НОМЕР_1  відповідачем  прийнято податкове повідомлення -рішення від 10.10.2007 р. № 0008531701/0, яким позивачу  донараховане податкове зобов'язання  з ПДВ в сумі 14771,3 грн. та відповідно до п.п.17.1.3 ст. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  до нього застосовані  фінансові санкції у сумі 7385,65 грн.  Крім того відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки  10.10.2007 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008521701/0, яким позивачу  донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі  9601,34 грн.

                       Ст.19 Конституції України встановлює, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                 Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що  Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються   зокрема Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України”  здійснення документальних невиїзних перевірок,  а також планових та позапланових  виїзних перевірок  своєчасності , достовірності  повноти нарахування  і сплати податків  та зборів ( обов'язкових  платежів ), додержання  валютного законодавства юридичними  особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус  юридичної особи а також фізичними  особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.  У ст. 11-1 вказаного закону  визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.

                   Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в України” посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення  планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення  та за умови надання платнику податків під розписку  направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу  про проведення позапланової виїзної перевірки.

                 Наказом ДПА України  від 10.08.2005 р. № 327 затверджений Порядок  оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ( далі Порядок № 327), який зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 . 

                  Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання  це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит  - це сума, на яку платник податку  має право зменшити податкове зобов'язання  звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

                 Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

                 П.п. 7.4.1. п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначає, що  податковий кредит  звітного періоду  складається  із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься  до складу  валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

                 Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає  сплаті ( перерахуванню) до бюджету  або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця  між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою  податкового кредиту  такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні  суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується  у зменшення  суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні  податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 

                Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

                Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

                  Відповідач у акті перевірки № 6292/17-1/НОМЕР_1 від 28.09.2007 р. та у своїх запереченнях вказує на те, що  рішенням Подільського районного суду м.Києва  від 04.08.2005 р.  по справі № 2-2196 визнані недійсними Статут та  Установчий договір  ТОВ “Ерматекс”   з моменту  їх реєстрації,  свідоцтво  про реєстрацію  платника податку на додану вартість ТОВ “ Ерматекс ” № 37065837.

                 Матеріали справи свідчать про те, що позивач на підставі  податкових накладних № 123/3 від 21.03.2005 р. , № 141/3 від 28.03.2005 р.,  № 155/4 від 05.04.2005 р., № 181/4 від 19.04.2005 р., № 196/4 від 28.04.2005 р.,№ 207/5 від 10.05.2005 р. № 253/3 від 16.05.2005 р. отримав від ТОВ “ Ерматекс ”   товару  на загальну суму 88627,75 грн.  (у тому числі ПДВ у розмірі 14771,3 грн.), сплативши останньому у повному обсязі зазначену суму.

                 З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним  під час здійснення розрахунків з ТОВ “Ерматекс ”     ПДВ до складу податкового кредиту  відповідних звітних періодів.

               Надані сторонами документи  свідчать про те, що позивач мав правовідносини  з ТОВ “Ерматекс ”      до прийняття   Подільським районним судом  м. Києва  рішення по справі № 2-2196 про визнання  недійсними Статут та  Установчий договір  ТОВ “Ерматекс”   та його   свідоцтва  про реєстрацію  платника податку на додану вартість № 37065837.

                Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач під час віднесення сплаченого ним при здійсненні розрахунків з ТОВ “Ерматекс ”     ПДВ у сумі  14771,3 грн. до складу податкового кредиту знав про рішення  Подільського районного суду м.Києва  рішення по справі № 2-2196 від 04.08.2005 р. 

                 За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача  сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування  по ПДВ , які були не менш  сум його зобов'язань по ПДВ у зазначені  звітні періоди, надання ним усіх  податкових накладних на товар , отриманий у ТОВ “Ерматекс ” ,  суд вважає, що позивач правомірно включив 14771,3 грн.  до сум бюджетного відшкодування.

                  Суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв'язку з визнанням Подільським районним судом м.Києва недійсним свідоцтва  про реєстрацію ТОВ  “Ерматекс”   платником податку на додану вартість № 37065837  на момент перевірки  позивача  ПДВ у вказаній вище сумі, включені останнім до податкового кредиту, залишився не підтвердженим  зазначеними у п. 7.4. Закону України “Про податок на додану вартість” документами.

                При цьому суд бере до уваги те, що матеріали справи свідчать про те, що на час проведення перевірки та  під час слухання справи у суді ТОВ  “Ерматекс” не виключено з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а ,  як вказано вище,  не підтверджується те, що позивач , здійснюючи з ТОВ  “Ерматекс”  правочини, взагалі знав про  порушення  діючого законодавства, допущені  під час реєстрації установчих документів останнього.

                         У зв'язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення  бюджетного відшкодування позивача  за  вказаний період часу  на 14771,3грн.

                          Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                           Ст.17 Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок  нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

                           Як зазначено вище , суд не встановив порушення Закону України «Про податок на додану вартість»  в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ  у розмірі 14771,3 грн. , сплаченої ним під час розрахунків  за отриманий від ТОВ  “Ерматекс”  товар. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування  штрафних санкцій у сумі 7385,65  грн.

                           Таким чином, суд приходить до висновку , що відповідач в акті   № 6292/17-1/НОМЕР_1 від 28.09.2007 р.  зробив висновки, які не відповідають діючому законодавству та обставинам справи, що призвело до необґрунтованого визначення позивачу суми податкового зобов'язання по ПДВ та  нарахування  штрафних санкції.

                   В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги  у частині визнання нечинним   податкового повідомлення рішення  відповідача від 10.10.2007 р. № 0008531701/0  підлягають задоволенню.

                  Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

                   Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, визначений у Законі України “Про податок  з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 01.01.2004 р. (п. 22.1.)

                   Відповідно до п. 22.10 зазначеного закону  до набрання чинності  спеціальним законом з питань  оподаткування  фізичних осіб - суб'єктів  підприємницької діяльності  продовжує діяти р.IV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок громадян” у частині оподаткування  доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

                   У ст.13 Декрету визначено, що  оподаткованим доходом вважається  сукупний чистий доход, тобто різниця  між валовим доходом (виручки у грошовій та  натуральній формі) і документально  підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними  з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних  з одержанням доходу, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

                  Ст. 2 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає , що платниками  податку  з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності , бюджетні, громадські та інші  підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання  прибутку.

                   Згідно з п. 5.1 ст.5 вказаного закону  валові витрати виробництва  та обігу  це сума  будь-яких витрат платника податків  у грошовій матеріальній  або нематеріальній формах, здійснюваних  як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником  податку для їх подальшого використання  у власній господарській діяльності.

        П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що  не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені  розрахунковими, платіжними та іншими  документами, обов'язковість  ведення та зберігання яких  передбачена правилами ведення податкового обліку.

                    Як зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що на позивач придбав  у ТОВ “Ерматекс” за період часу з березня по травень 2005 р. товар на суму 88627,75 грн.  (у тому числі ПДВ у розмірі 14771,3 грн.). Під час розгляду справи сторони  не заперечували проти перерахування зазначеної суми позивачем . 

                      Відповідач у акті перевірки № 6292/17-1/НОМЕР_1  та у своїх запереченнях вказує на те, що в наслідок визнання   Подільським районним судом  м.Києва недійсними установчих  документів ТОВ “Ерматекс” та його свідоцтва платника ПДВ   у позивача були відсутні правові підстави відносити кошти , витрачені на  придбання товару ТОВ “Ерматекс” ,  до валових витрат , безпосередньо пов'язаними  з одержанням доходу.

                    Проте, з такими висновками погодитись неможна тому, що, у матеріалів справи відсутні докази того , що позивач не перерахував ТОВ “Ерматекс” 88627,75 грн.  (у тому числі ПДВ у розмірі 14771,3 грн.) за придбаний у нього товар , або докази неотримання товару на вказану суму першим.

                 За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про понесення позивачам витрат на придбання у ТОВ “Ерматекс” на суму  88627,75 грн.   , його отримання  першим,  суд вважає, що він, керуючись Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок громадян” та Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” , правомірно включив до валових витрат суму коштів , перерахованих ТОВ “Ерматекс”  за придбаний товар.

                Суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв'язку з визнанням Подільським районним судом  м.Києва недійсними установчих  документів ТОВ “Ерматекс” та його свідоцтва платника  ПДВ    понесені позивачем  витрати на придбання товару у останнього не можуть підтверджуватись податковими накладними , оформленими ТОВ “Ерматекс”.

                        На підставі викладеного,  суд приходить до висновку , що відповідач в акті  №6292/17-1/НОМЕР_1 зробив висновки, які не відповідають діючому законодавству, та дійсним обставинам справи, що призвело до необґрунтованого виключення з валових витрат , безпосередньо пов'язаними  з одержанням доходу позивачем, сум сплачених ним ТОВ “Ерматекс”  за придбаний у останнього товар.

                 В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги  у частині визнання нечинним   податкового повідомлення рішення  відповідача від 10.10.2007 р. № 0008521701/0  підлягають задоволенню.

               У порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ позивач під час слухання справи не надав доказів того, що відповідач під час прийняття податкових повідомлень - рішень №0008521701/0  та № 0008531701/0  діяв за  межами повноважень , передбачених чинним законодавством України, або  у спосіб, який  суперечить  Конституції та законам України.

                В силу викладеного суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню  неправомірними  дії  відповідача по складанню  податкових  повідомлень - рішень № 0008521701/0 та № 0008531701/0

             Під час судового засідання, яке відбулось  23.01.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 26.01.2008 р.

                             Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд 

                                              п о с т а н о в и в

1. Позов задовольнити частково.

           2. Визнати нечинними  податкові повідомлення- рішення  ДПІ в м.  Сімферополі  (м.Сімферополь,  вул.М. Залкі 1\9) від 10.10.2007 р. №  0008521701/0 та  № 0008531701/0 .

           3.Стягнути з Державного бюджету України на користь СПДОСОБА_1 (  АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 1,70 грн. - судового збору.

            4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження. 

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.