НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року           справа №  2-334/11         м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області  під головуванням

судді                                             Федонюк С.Ю.,                                                            

при секретарі                               Навроцькій М.Р.,                                                  

з участю :

позивача                                       ОСОБА_1,

представника позивача               ОСОБА_2,

відповідача                                   ОСОБА_3,

представника відповідача           ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за   позовом    ОСОБА_1  до  ОСОБА_3 про  стягнення додаткових витрат на дитину, третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ,     

встановив :

          17 березня  2011 року    ОСОБА_1   звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3  про стягнення додаткових витрат, пов»язаних із навчанням    дитини  ОСОБА_6, в розмірі 4800 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що  від шлюбу з відповідачем   має дочку  ОСОБА_6  ІНФОРМАЦІЯ_1, яка  постійно  проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач до повноліття сплачував аліменти на утримання дочки згідно рішення суду. Однак дочка навчається на денному відділенні  Нововолинського електромеханічного коледжу за спеціальністю «Економіка підприємства» на контрактній основі з 01 вересня 2008 року по 01 липня  2011 року, і оплата за навчання становить 3200 грн. в рік. До даного часу за навчання вже сплачено  9600 грн., тому  просила стягнути з відповідача  кошти , які витратила на навчання дочки, в сумі 4800 грн.

          До початку судового розгляду справи до суду звернулася в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору із позовом ОСОБА_5  до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання  неповнолітніх дітей. Позовні вимоги мотивувала тим, що від шлюбу з відповідачем має двох неповнолітніх дітей, на утримання яких бувший чоловік не надає матеріальної допомоги в належному розмірі, тому просила стягувати з нього в її користь на утримання двох дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3,-   аліменти в розмірі    1/3   частини його заробітку    щомісячно, починаючи  від дати винесення рішення судом до повноліття дітей.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, і пояснили, що     відповідач  ОСОБА_3 з 1994 року   сплачував  позивачці з певними  перервами до  даного часу  згідно рішення суду   аліменти   по  ј частині заробітку на місяць. Позивач несе витрати на утримання  дочки, яка проживає разом з нею і перебуває на її повному утриманні . З 1 вересня 2008 року дочка навчається в Нововолинському ЕМК, за що позивач також несе витрати по 3200 грн. щороку, і нею вже всього сплачено 9600 грн., тому, покликаючись на ст.ст.185,199 СК України, просили позов задовольнити і стягнути з відповідача вказані витрати на навчання дочки.

Третя особа на стороні позивача із самостійними вимогами ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, подала до суду заяву, в якій просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві,  і провести судовий розгляд  справи у її відсутності.

Відповідач  ОСОБА_3 та його представник  ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги  третьої особи із самостійними вимогами   ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку визнали повністю, а щодо вимог ОСОБА_1 повністю заперечили і просили в позові відмовити.   Пояснили, що  відповідач сплачував  позивачці ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 до 18-річного віку аліменти, присуджені судом у розмірі по 25% заробітку. Ствердили, що відповідач перебуває в іншому шлюбі і продовжує надавати допомогу дитині на навчання в такому ж розмірі.  За період після повноліття дитини ОСОБА_3 всього перераховано добровільно матеріальної допомоги на суму,що перевищує позовні вимоги . Зазначили, що останнім часом  позивачка і донька ОСОБА_6 не бажають спілкуватись із відповідачем, однак він не відмовляється від надання посильної допомоги дочці, тому  просили  в позові відмовити.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 ствердила,що вона навчається на денному відділенні Нововолинського електромеханічного коледжу з 01 вересня 2008 року ,  проживає зі  своєю матір»ю  ОСОБА_1, яка несе всі витрати за її  утримання і навчання. Згідно договору  за її навчання  мати сплачує по 3200 грн. щороку, від батька регулярно отримують аліменти до даного часу.  

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін , їх представників, свідка та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку,що позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а в позові ОСОБА_1 слід відмовити.

          Як вбачається із свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6), ОСОБА_3 і ОСОБА_1 зареєстрували розірвання шлюбу 25 жовтня 1995 року.

          Згідно із свідоцтвом про народження (а.с.8) їх дочка ОСОБА_6 народилася  15 травня 1992 року та проживає і зареєстрована АДРЕСА_1 разом із  матір»ю  ОСОБА_1 і перебуває в неї на утриманні.

          Як видно із довідки № 789 від 23.04.2010 р. (а.с.9) ОСОБА_8 є студенткою 2 курсу  денного відділення Нововолинського електромеханічного коледжу з терміном навчання з 01.09.2008 року по 01 липня 2011 року.

          Відповідно до договору про навчання (а.с.14) , укладеного позивачкою ОСОБА_1, та згідно із квитанціями банку (а.с.10-13) за навчання дочки позивачкою сплачено 07.08.2008 року 3200 грн.,18.05.2009 року –1600 грн., 10.12.2009 року –1600 грн. та 09.08.2010 року 3200 грн.

          З копії листа від 22.10.2010 року (а.с.16,17) видно, що позивачка ОСОБА_1 надсилала  до відповідача ОСОБА_3 письмову пропозицію добровільно  сплатити їй 4800 грн. додаткових витрат  на навчання дочки, покликаючись на ст..185 СК України.

Згідно з довідкою № 126 від 19.05.2011 року УДАІ УМВС України у Волинській області (а.с.69) ОСОБА_3 сплачує аліменти в розмірі 25 % на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з 18 квітня 1994 року по даний час, згідно виконавчого листа  Нововолинського міського суду № АЕ-47 від 28.04.1994 р.  Як видно з довідки № 133 від 23.05.2011 р. , ОСОБА_3 за період з червня 2010 року –після виповнення дочкою повноліття і по квітень 2011 року включно продовжував без відповідного рішення суду добровільно сплачувати  кошти матеріальної допомоги дочці ОСОБА_6 у тому ж розмірі . Даний факт також підтвердила позивач ОСОБА_1, хоча і зазначала, що  вважає ці кошти  аліментами. За вказаний період ним виплачено 4882 грн.

Як передбачено ст.185 СК України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків,до кого вимога про стягнення аліментів не була подана , зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою,каліцтвом тощо).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують  матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення  двадцяти трьох років за умови, що  вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син ,які продовжують навчання.

          Зі змісту ст.185 СК України випливає, що вимоги про участь у додаткових витратах батьків може бути пред»явлено  за понесені витрати до моменту виповнення повноліття дитини. Отже , суд вважає, що  немає підстав для стягнення  додаткових витрат на дитину у зв»язку із її навчанням у коледжі, оскільки відповідач добровільно надає відповідну матеріальну допомогу дочці і сума цієї допомоги  компенсує розмір заявлених позовних вимог на оплату за навчання.          

          В суді також встановлено, що третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвали 02 вересня 2009 року, що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.36). Від шлюбу у них є неповнолітні діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.37), які навчаються у ЗОШ № 2 м.Нововолинська (а.с.38-39) та перебувають на утриманні в їх матері ОСОБА_5

          Враховуючи повне визнання позовних вимог ОСОБА_5 відповідачем ОСОБА_3, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утриманні двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку  підлягають до задоволення.

          Відповідно до ст. 191 СК України  аліменти на дитину присуджуються від дня пред»явлення позову,  однак  ОСОБА_5 просила стягувати аліменти з дня винесення рішення судом,  тому суд не виходить за межі позовних вимог, дотримуючись вимог диспозитивності, передбачених ст.11 ЦПК України.

          Відповідно до   ст. 81 ЦПК України при зверненні до суду у справі про  стягнення аліментів не підлягають оплаті  і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на судовий збір та інформаційно-технічне забезпечення.

          Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 174, 209, 210, 212-215, 218  ЦПК України, ст. ст.180-182,183 185,199-201 Сімейного Кодексу України, суд,-           

вирішив :

          В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.

          Позов  ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.

          Стягувати з  ОСОБА_3, 1968 року народження. уродженця м.Нововолинська Волинської області,  в користь ОСОБА_5   аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3,   аліменти в розмірі   1/3 (однієї третьої ) частини його заробітку (доходу)  щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину,  починаючи  з   27 травня   2011 року і до   повноліття найстаршої дитини.              

           Стягнути з   ОСОБА_3  в доход держави судовий збір в розмірі 51 (пґятидесяти однієї) гривні, а також   120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005  в  ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 220500001 (за розгляд справи в Нововолинському міському суді Волинської області) .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом 10 днів з дня його проголошення   до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної  скарги, якщо  апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

З оригіналом згідно

Суддя                                                         С.Ю.Федонюк