ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Касаційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1від 16.11.07 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.07, яка отримана судом 19.12.07 не відповідає вимогам розділу ХІІ¹ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111  Господарського  процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом  повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні  їх пункти та статті.

Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 111⁵ та частин 1, 2 статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, доводи касаційної скарги ґрунтуються на твердженні про невірну оцінку судом доказів у справі. Так, заявник не погоджується з тим, що ним не надані докази про виділення ділянки під самочинне будівництво.

Однак у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 111⁵, 111⁷ Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто,  в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу  встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи,  враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 111³ Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 111³ Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 111³, статтями 111⁵, 111⁷  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В  :

Справу №18/249-07 скерувати до господарського суду Дніпропетровської  області.

Головуючий                                                                   Т.Добролюбова          

Судді                                                                             Т.Гоголь

             В.Швець