ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С.(головуючого),                                                                                   Вовка І.В.

                                                  Гончарука П.А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЛІДЕР ПЛАСТ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду  від 18.07.2007 року у справі № 53/21-07 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЛІДЕР ПЛАСТ" про визнання права, припинення дій, 

                                      У С Т А Н О В И В:

У березні  2007 року позивач звернувся  до господарського суду  Харківської  області з позовною  заявою  до відповідача  про   визнання за ним  права користування  нежитловою  будівлею літ. "А-4" загальною площею  14 601,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків,                         АДРЕСА_1, на умовах  договору  оренди  нерухомого  майна  від 01.03.2007 року, зобов'язання  відповідача  передати цю будівлю та про заборону      перешкоджати    користуватися  спірною будівлею.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 14.03.2007 року порушено  провадження  у даній справі та вжито  заходи  забезпечення  позову шляхом  виселення ТзОВ фірми "ЛІДЕР ПЛАСТ" та  будь-яких інших осіб  з  зазначеної  нежитлової будівлі, заборонено ТзОВ фірмі "ЛІДЕР ПЛАСТ" та іншим особам  користуватися цією  нежитловою будівлею до розгляду справи по суті.

ТзОВ "Оптімум", яке не було залучене до участі  у справі ,  звернулося до Харківського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою на  ухвалу господарського суду Харківської області  від 14.03.2007 року в частині  вжиття  заходів  забезпечення  позову, посилаючись на те, що ця ухвала стосується його   прав і обов'язків.

Доповідач-Вовк І.В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 18.07.2007 року зазначену  ухвалу суду  першої інстанції в частині  вжиття  заходів  забезпечення  позову  скасовано, в задоволенні   заяви позивача  про забезпечення позову  відмовлено, і справу  передано до господарського суду Харківської області для розгляду.

У касаційній скарзі  відповідач вважає, що  апеляційним господарським судом порушено  норми      процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та   припинити апеляційне провадження.

Відзив  на касаційну скаргу  від  позивача до суду не надходив.

Дослідивши     доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України.

Приймаючи до розгляду апеляційну скаргу ТзОВ "Оптімум", яке не було залучене до участі  у справі, апеляційний господарський суд встановив, що оскаржена ухвала суду першої інстанції стосується прав та обов'язків скаржника, оскільки  за договором  оренди  укладеним ним  з ОСОБА_2. від 01.01.2007 року йому передано   в оренду нерухоме  майно, щодо якого  судом  було  застосовано  заходи  забезпечення  позову.

Відповідно до ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову  є достатньо  обґрунтоване припущення, що майно ( в тому  числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є  у відповідача  на момент пред'явлення  позову до нього, може зникнути, зменшитись  за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання  рішення. 

Предметом розгляду  даного спору є вимоги  позивача про  визнання за ним права користування  нежитловою  будівлею на умовах  договору  оренди  нерухомого  майна, зобов'язання  відповідача  передати цю будівлю та про заборону   відповідачу   перешкоджати    користуватися  спірною будівлею.

Задовольняючи клопотання позивача про  вжиття  заходів забезпечення  позову шляхом  виселення ТзОВ фірми "ЛІДЕР ПЛАСТ" та  будь-яких інших осіб  з  зазначеної  нежитлової будівлі, заборони ТзОВ фірмі "ЛІДЕР ПЛАСТ" та іншим особам  користуватися цією  нежитловою будівлею до розгляду справи по суті,   місцевий господарський суд не врахував вимог  зазначених норм процесуального права та вживши  такі  заходи  забезпечення  позову вирішив  спір по суті, прийнявши  ухвалу, що стосується  прав і обов'язків особи, яку не було залучено  до участі у справі.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що ухвала суду першої  інстанції про забезпечення позову  стосується  прав і  обов'язків  особи, яку не  не було  залучено до  участі  в справі, й обгрунтовано здійснив  апеляційне провадження та скасував зазначену  судову ухвалу.

Доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків апеляційного суду.

За таких обставин, прийнята ухвала апеляційного суду   відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                        П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЛІДЕР ПЛАСТ" залишити без задоволення, а  постанову Харківського апеляційного господарського суду  від 18.07.2007 року - без змін.          

Матеріали справи №53/21-07 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий          суддя                                                            В. Перепічай

Судді                                                                                І. Вовк

                                                                                         П.Гончарук