Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа №  1-378/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       27 квітня 2011 року                                                                                                                        м. Київ

        Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді                           Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря                   Євтушок Ю.О.,

прокурора                                   Черната О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, неодруженого, який має  середню загальну освіту, працюючого слюсарем в «Тролейбусне депо №3», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

       09.11.2010, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, в ході сварки, яка виникла на фунті різко виниклих неприязних стосунків між ним та його батьком ОСОБА_2, гр. ОСОБА_1 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока потерпілого ОСОБА_2 Від отриманого удару потерпілий ОСОБА_2 впав на ліжко. Після цього обвинувачений підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та схопивши останнього за одяг своїми руками, підняв з ліжка та відштовхнув його на підлогу і потерпілий падаючи вдарився лівою стороною тулуба об металеве бильце ліжка. Від отриманого удару потерпілий втратив свідомість. Обвинувачений ОСОБА_1 нахилившись над потерпілим ОСОБА_2, умисно наніс останньому правою лодонею два удари в ліву частину обличчя, а потім наніс два-три удари ногами в область тулуба. В результаті побиття, потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми лівої надбрівної ділянки, пошкодження монтенджі:  перелом лівої ліктьової кістки у в/З зі зміщенням уламків, вивих голівки лівої променевої кістки, які утворились від дії тупих предметів, якими могли бути руки і ноги та відповідно до висновку судово-медичної експертизи №49/Д від 25.02.2011 не є небезпечними для життя та здоров'я в момент спричинення і відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на строк більше 21-го дня.

     Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні  інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що 09.11.2010 приблизно 08 годин 00 хвилин він пішов на роботу, повернувся він додому близько 22 год. 00 хв. Дома нікого не було, вхідні двері були відчиненні з пошкодженням. Коли він зайшов додому, то виявив, що в двох кімнатах обстановка порушена, в одній кімнаті, а саме в кімнаті батька обстановка не порушена. В своїй кімнаті він виявив, що в нього пропали речі, а саме: електроінструменти, мобільні телефони та деякі коштовності. Він зателефонував своїй співмешканці ОСОБА_3 та повідомив про це. Приблизно о 22 годині 30 хвилин додому прийшов його батько в стані алкогольного сп'яніння. Він зайшов до ОСОБА_2 в кімнату та запитав, що трапилось в квартирі, на що останній відповів нецензурними словами. Його це розізлило і він умисно, на грунті особисто неприязних відносин, наніс ОСОБА_2 один удар по тулубу, останній впав на ліжко. Потім він схватив ОСОБА_2 за одяг обома руками та піднявши, штовхнув, він впав на підлогу, при цьому падаючи, вдарився об бильця ліжка лівим боком тулуба. Потім коли ОСОБА_2 лежав на підлозі, він лодонею два рази вдарив по обличчю, а саме в ліву частину обличчя після чого наніс 2-3 удари ногою. Потім він побачив, що його батько ОСОБА_2 лежачи на підлозі продовжував висловлювати нецензурні слова в його адрес і він вирішив піти з квартири, де зустрів на вул. Вітянській в м. Вишневе свою співмешканку ОСОБА_4 та через годину повернувся з нею додому. Батька та матері вдома не було. У скоєному щиро кається.

           Суд вважає, що підсудний  давав правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

           У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.

           Суд вважає, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров'я в момент спричинення і відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на строк більше 21-го дня.

    Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

    Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

           Призначаючи покарання підсудному,  враховуючи, що злочин, передбачений  ч. 1 ст. 122  КК України, є злочином середньої тяжкості, особу підсудного який посередньо характеризується за місцем проживання, який вчинив злочин уперше, на обліку у  лікаря психіатра та нарколога не перебуває, суд вважає можливим призначити йому покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 122  КК України у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 122  КК України.

    Враховуючи зазначені дані про особу підсудного, а також позицію, суд дійшов до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

           Цивільного позову по справі не заявлено.

           Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

           На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

        На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки  повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

        До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід  підписку про невиїзд.

        Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя   Ю.С.Бурбела