Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа №  1-350/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       20 квітня  2011 року                                 м. Київ          

        Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді           Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря         Євтушок Ю.О.,

прокурора                         Черната О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, який має  вищу освіту, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

       Так, ОСОБА_1 працюючи торговим представником напрямку «КОНТІ» фізичної особи підприємця ОСОБА_2, зареєстрованого по АДРЕСА_3 та у відповідності до договору про повну матеріальну відповідальність,від 16.06.2010 року, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_2, являючись матеріально відповідальною особою, якій у відповідності до акту прийому передачі від 16.06.2010 року ввірений, переданий в службове користування автомобіль марки ЗАЗ-1105, державний знак НОМЕР_1 16.06.2010 року, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 06.02.2011 року знаходячись по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 привласнив майно, яке було йому ввірено та перебувало в його віданні, а саме -  зняв з службового автомобіля ЗАЗ 1105 д/з НОМЕР_1  чотири зимові гуми марки «БАРУМ», вартістю 350грн за одну гуму, придбані ним за кошти ФОП ОСОБА_2, з яких дві шини привласнив та зберігав по місцю свого проживання за вищевказаною адресою, а дві шини діючи з корисливих спонукань з метою особистого збагачення продав гр.  ОСОБА_3 за 650 гривень. Вирученні кошти привласнив та розпорядився на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 заподіяв матеріального збитку  ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1400 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що дійсно  21.05.2010 року він працевлаштувався торговим представником напрямку КОНТІ на ФОП ОСОБА_2, який знаходиться по АДРЕСА_3. 16.06.2010 року йому для виконання функціональних обов’язків в користування згідно акту прийому передачі був наданий автомобіль марки ЗАЗ 110557 д/н НОМЕР_1. В листопаді 2010року для експлуатації автомобіля в зимовий час від ФОП ОСОБА_2 він отримав грошові кошти в розмірі 1700грн для придбання зимової резини на вище вказаний автомобіль. Після придбання зимової резини він її встановив на автомобіль.  15.12.2010року він з власної вини потрапив в ДТП в м. Києві по вул. 40-річчя Жовтня. Так як він пошкодив автомобіль наданий йому у користування, то з його заробітної плати почали відраховувати гроші. Після цього службовим автомобілем він не користувався. Після ДТП автомобіль він поставив на автомобільну стоянку біля будинку в якому він проживає, та зайнявся пошуком СТО, на якій планував відремонтувати автомобіль. Нову зимову резину він зняв з автомобіля та поставив стару літню резину, оскільки боявся, що після того як здасть автомобіль до СТО на ремонт, її можуть замінити на іншу. 06.02.2010року в телефонній розмові з його знайомим ОСОБА_3, останній повідомив, що хоче придбати дві зимові  резини на його службовий автомобіль. У зв’язку з тим, що він був звільнений з ФОП ОСОБА_2 та у нього не було грошей необхідних для проживання,  він запропонував придбати у нього дві зимні резини, які він зняв зі свого службового автомобіля, на що ОСОБА_3 погодився. Цього ж дня ОСОБА_3 приїхав до нього по місцю його проживання та купив їх у нього, за що заплатив гроші в сумі 650 грн. Вище вказану суму грошей ОСОБА_1 витратив на власні потреби.  У скоєному щиро кається.

       Суд вважає, що підсудний  давав правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

           У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.

 Суд вважає, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні.

           Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

           Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття.                                                                                                        Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

  Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України, є злочином середньої тяжкості;  враховує особу підсудного, який  посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, суд вважає необхідним призначити йому покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України у виді обмеження  волі в межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України.    

  Враховуючи зазначені вище дані про особу підсудного, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

           Цивільного позову по справі не заявлено.

           Судові витрати по справі відсутні.

           Доля речових доказів вирішується у відповідності зі ст. 81 КПК України.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191  КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді обмеження волі  на строк 1 (один) рік без позбавлення права обіймати  певні посади чи займатися певною діяльністю.

           На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

           На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки  повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтись до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.       

           Речові докази по справі: дві гумові зимові резини марки «БАРУМ», які передані на зберігання   представнику ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_4 (а.с. 51,52), залишити у користуванні  власника ФОП ОСОБА_2

           Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя   Ю.С. Бурбела