Справа № 33-148/11 06.05.2011 02.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-148/2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Рудяк О.С.
Доповідач Куценко О.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2011 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Куценко О.В.
при секретарі Шаткову В.М.
за участю захисника ОСОБА_2
особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2011 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Згідно постанови суду, 11 грудня 2010 року о 10 годині 45 хвилин в м. Нова Одеса Миколаївської області ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, в стані наркотичного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить постанову суду стосовно ОСОБА_3 скасувати з закриттям провадження по справі.
Вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою.
Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення та висновок медичного огляду складені з порушенням вимог діючого законодавства.
Вказує, що під час проведення медичного огляду ОСОБА_3 були порушені вимоги Інструкції від 9 вересня 2009 року № 440/666, оскільки біологічні середовища ОСОБА_3 не були направлені до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру для проведення лабораторних досліджень, а тому, на його думку, висновок медичного огляду № 465 від 11 грудня 2010 року не може вважатися дійсним.
Також вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази проведення тестів біологічного середовища ОСОБА_3 та інші докази, які б вказували керування транспортним засобом в стані наркотичного сп’яніння.
Вважає, що суд необґрунтовано не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_3 не знаходиться на обліку Миколаївського обласного наркологічного диспансеру.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, який винним себе у вчиненні правопорушення не визнав, захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В судовому засіданні суду першої інстанції, а також в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 показав, що він не вчиняв правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, 11 грудня 2010 року він управляв транспортним засобом в тверезому стані. Медичний працівник Новоодеської ЦРБ не проводив тести на стан наркотичного сп’яніння, лише візуально його оглянув і на підставі цього зробив висновок про те, що він знаходиться в стані наркотичного сп’яніння, а також відібрав у нього біологічне середовище на аналізи і повідомив, що остаточний результат буде відомий після проведення дослідження в Миколаївському обласному наркологічному диспансері.
З постанови суду вбачається, що суд, визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ1 №147996 від 11 грудня 2010 року та на висновок № 465 Новоодеської ЦРБ від 11 грудня 2010 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп’яніння, в якому вказано, що ОСОБА_3 перебуває в стані наркотичного сп’яніння, що встановлено по тесту.
Проте, відповідно до п. 3.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння затвердженого наказом МВС України та МОЗ України 09.09.2009 р. № 400/666 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов’язковим.
Однак, як вбачається із висновку Новоодеської ЦРБ № 465 від 11 грудня 2010 року висновок про те, що ОСОБА_3 знаходився в стані наркотичного сп’яніння медичним працівником був зроблений по тесту.
Згідно листа Миколаївського обласного наркологічного диспансеру біологічні середовища гр. ОСОБА_3 до ОНД для проведення лабораторних досліджень не надходили.
Із пояснень ОСОБА_3 в апеляційній інстанції вбачається, він 11 грудня 2010 року наркотичні засоби та алкоголю не вживав, був втомлений, у зв’язку з чим на його думку лікар і діййшов висновку, що він знаходиться в стані наркотичного сп’яніння.
Тому висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є неправильними і такими, що не ґрунтуються на доказах.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2011 року, якою ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, а провадження по справі закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.В. Куценко