АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-158/11Головуючий у 1-й інстанції  Парфенюк В.І.

Категорія -  Доповідач - Жолудько Л.Д.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Жолудько Л.Д.

суддів -  Сташківа  Б. І., Шевчук  Г. М.,

при секретарі - Юрдига  Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду від 27 серпня 2010 року  у справі за позовом  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості та зобов’язання вчинити нарахування і виплату додаткової пенсії та доплати як постраждалій 4 категорії від Чорнобильської катастрофи за 2005-2010 роки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Чортківського районного суду від 27 серпня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити  перерахунок та виплатити            ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 20 серпня 2007 року по 20 серпня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, а також здійснити перерахунок та  виплату  додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року року по 20 серпня 2010 року.

          У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

          Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, управління ПФУ в    Чортківському районі звернулося із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати  рішення суду від 27 серпня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

          Апелянт вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ч.3 ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим Законом. Позивачці пенсія призначена за ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому встановлений у ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії не може поширюватись на правовідносини, що виникли на підставі інших законів. Крім того,  фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону здійснюється за рахунок державного бюджету, а управління ПФУ виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування, виплачує їх за цільовим призначенням.

У судове засідання сторони не з’явились. Про час і місце його повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснюється.

    Судом установлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що підтверджується посвідченням  серії В-П №111851  громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, виданим 01 березня 1993 року Тернопільською обласною державною адміністрацією.

Позивач ОСОБА_1  перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області та одержує пенсію за віком .

Доплата до пенсії та додаткова пенсія виплачувались їй у меншому розмірі від передбаченого в ст.ст. 39,51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що позивачка має право на виплату щомісячної грошової доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого  радіоекологічного контролю  та на додаткову пенсію відповідно до вимог ст.ст.39, 51 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          З таким висновком суду погоджується  колегія суддів.

          Відповідно до вимог ст. 49 Закону, пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

          Відповідно до вимог ч.3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

          Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 ЗУ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Дія ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  була зупинена  Законом України від 19 грудня 2006 року “Про державний бюджет на 2007 рік” і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним.

Підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. за     № 107-VI внесено зміни до ст.39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими виключено норму, яка передбачає право непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю на отримання доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за                   № 10-рп/2008 ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

          Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          На підставі наведених норм законодавства суд обґрунтовано дійшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату щомісячної грошової доплати як непрацююча пенсіонерка, що проживає в зоні радіоекологічного контролю та на додаткову пенсію на підставі ст.с. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Разом з тим, при визначенні періоду, за який повинен бути здійснений перерахунок і виплата позивачці доплата до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, не відповідає встановленим обставинам.

Наведене відповідно до вимог ст.198 ч.1,п.2 КАС України є підставою для зміни рішення суду в цій частині.

Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог Закону, позивачці повинен бути здійснений перерахунок і виплата доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за періоди з 20.08.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 20.08.2010 року включно у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць з урахуванням уже виплачених сум.

          Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 3 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим Законом,оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з  нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.

          Відповідно до вимог ст.ст. 2, 8 ЦПК України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно із ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року по справі “Кечко проти України” звернув увагу на те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити надбавки або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє. (п. 23).

Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв до уваги аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

          Виходячи із наведених вимог законодавства, доводи апелянта про відсутність бюджетних асигнувань для реалізації ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є безпідставними.

          Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

          Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування, з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.

               Справа розглянута в межах та в порядку діючого на час її розгляду законодавства.

          Керуючись  ст. 195, ст. 197; п.п.1,2.ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,   

      постановила:

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в  Чортківському районі задовольнити частково.

          Рішення Чортківського районного суду від 27 серпня 2010 рокув частині визначення періоду, за який необхідно здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, змінити.

          Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, за періоди з 20.08.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 20.08.2010 року включно у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць з урахуванням уже виплачених сум.

У решті рішення Чортківського районного суду від 27 серпня 2010 року залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Д. Жолудько