копія
Справа 33-176/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Карплюк
Категорія: ст.124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2011 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря Купельської Н.П., апелянта ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 31 березня 2011 року близько 7 год. 25 хв., керуючи автомобілем „Мітсубіші”, номерний знак НОМЕР_1, в м. Хмельницькому по вул. Красовського в напрямку вул. Щорса на перехресті з вул. Чорновола, повертаючи праворуч не зайнявши відповідного крайнього положення, допустив зіткнення з автомобілем „Шевролет”, номерний знак НОМЕР_2, що рухався справа від нього в попутному напрямку. Внаслідок дорожньої-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою і, посилаючись на неповноту та однобічність з’ясування всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нову постанову, якою визнати його невинуватим. Зазначає, що доказів його вини у справі немає, схема ДТП є невірною. Стверджує, що потерпілий, всупереч вимог п.14.1. та підпункту „а” п.14.6. ПДР, хотів його обігнати з правої сторони та на перехресті, тому, на думку апелянта, саме ОСОБА_3 винний у ДТП. Звертає увагу на те, що справа розглянута у його відсутності, чим його було позбавлено права надати свої докази і заперечення.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені у ній доводи, пояснення ОСОБА_2, на думку якого апеляційна скарга є необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як пояснив ОСОБА_1 при апеляційному розгляді справи, копія протоколу про адміністративне правопорушення йому не надавалася.
А розписки про вручення йому копії протоколу, відповідно до вимог ч.2 ст.254 КУпАП, у справі немає.
У зв’язку з цим записи у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що його повідомлено, що розгляд справи відбудеться „14. 04. 2011 року о 10 год. 00 хв. в Хмельницькому міськрайсуді”, не можуть бути визнані належним повідомленням про час і місце розгляду справи.
Зазначені записи не можуть бути визнані належним сповіщенням особи про місце розгляду справи ще й тому, що Хмельницький міськрайонний суд розташований у місті Хмельницькому в трьох приміщеннях за різними адресами, але в якому саме приміщенні, тобто за якою адресою, повинна була розглядатися справа, у протоколі не вказано.
Крім того, час та місце розгляду справи має визначати суддя, у провадженні якого знаходиться справа, щонайменше після виконання вимог п.1 ст.278 КУпАП, і аж ніяк не працівник ДАІ, який складає протокол.
З постанови ж суду видно, що справа розглянута у відсутності апелянта. Хоча відомості у ній про належне повідомлення його судом про місце і час її розгляду відсутні.
Таким чином при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було порушено його право на захист, що за аналогією з положеннями ч.2 пунктів 3, 10 ст.370 КПК України та відповідно до ч.8 п.3 ст.294 КУпАП є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
При апеляційному розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 31 березня 2011 року близько 7 год. 25 хв., керуючи автомобілем „Мітсубіші”, номерний знак НОМЕР_1, в м. Хмельницькому по вул. Красовського в напрямку вул. Щорса, на перехресті з вулицею Чорновола, перед поворотом праворуч не зайняв відповідного крайнього положення і розпочав поворот з лівого краю проїзної частини, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем „Шевролет”, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що рухався справа від нього в попутному напрямку. При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.1., 10.4. та 11.2. Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньої-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення, його вина у цьому підтверджується наступними доказами.
Відповідно до пояснень ОСОБА_2, які він дав у день ДТП та в апеляційному суді, він на автомобілі „Шевролет Авео” рухався ближче до правого краю проїзної частини дороги, яка фактично мала дві смуги руху в одному напрямку. ОСОБА_1, що рухався на „Мітсубіші Лансер” попереду на відстані близько семи метрів від нього в попутному напрямку, раптово, без включення світлових покажчиків повороту, із крайньої лівої частини смуги почав повертати праворуч до магазину „Балтика”, при цьому не пропустив його. Не дивлячись на те, що він (ОСОБА_2.), спрямовуючи свій автомобіль вправо, намагався уникнути зіткнення, воно все ж відбулося.
Сам ОСОБА_1 у своїх поясненнях, які він дав 31 березня 2011 року, тобто в день ДТП, підтвердив, що їдучи по вул. Красовського в напрямку вул. Щорса, в районі перехрестя з вулицею Чорновола він рухався з інтервалом до правого краю дороги біля 2-2,5 м і мав намір повернути праворуч до вказаного магазину, почав повертати праворуч і в цей час відчув удар в праву частину його автомобіля. У цьому поясненні ОСОБА_1 також повідомив, що перед поворотом праворуч він у праве дзеркало не дивився.
Такі пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 співпадають і з даними схеми ДТП від 31.03.2011 року, з якої видно, що гальмівний шлях лівого колеса автомобіля „Шевролет” розпочинається на відстані 1,9 м від правого краю дороги, а зіткнення транспортних засобів відбулося на відстані 1,7 м від цього краю проїзної частини. При цьому передній край правої частини автомобіля „Мітсубіші” знаходиться на відстані 0,2 м від того ж краю проїзної частини на рівні початку самого перехрестя, що, з урахуванням пояснень обох водіїв, свідчить про те, що ОСОБА_1, в порушення вимог п.10.4. ПДР раптово розпочав повертати праворуч з лівої крайньої смуги дороги, що й призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження.
Згідно з даними схеми ДТП у автомобіля „Шевролет” внаслідок зіткнення пошкоджені передній бампер з лівої сторони, передня ліва фара, переднє ліве крило, передні ліві двері, передній лівий та передній правий ковпаки, а також диск переднього правого колеса; у автомобіля „Мітсубіші” пошкоджені переднє праве крило, передні праві двері та праве дзеркало.
Ніхто з учасників ДТП, у тому числі й ОСОБА_1 вказаних у схемі обставин справи та даних про характер пошкоджень транспортних засобів не оспорював.
Підписуючи свої пояснення 31.03.2011 року ОСОБА_1 власноруч зробив запис: „З моїх слів записано вірно і мною прочитано ОСОБА_1”. Тому підстав для сумнівів щодо допустимості цього доказу також немає.
Наведені докази в сукупності не викликають сумнівів й у їх достовірності, оскільки вони узгоджуються між собою, і з достатністю вказують на порушення ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доводи ж апеляції про його невинність спростовуються наведеними доказами в сукупності, тому вважаю їх необґрунтованими.
До того ж, їдучи як найближче до правого краю проїзної частини шириною 4,5 м в одному напрямку позаду автомобіля ОСОБА_1, який їхав попереду на відстані 2-2,5 м від правого краю цієї проїзної частини, тобто ближче до лівого її краю, ОСОБА_2, відповідно до положень п.1.4. ПДР, вправі був розраховувати на те, що водій автомобіля „Мітсубіші” буде виконувати ці Правила.
Однак ОСОБА_1 не тільки перед поворотом праворуч не зайняв відповідного крайнього положення, а й, всупереч вимог п.10.1. ПДР, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Як зазначено в його поясненнях, перед поворотом він у праве дзеркало не дивився. Крім того, при апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 переконував суд, що він включив світловий покажчик повороту за 3-4 метри до повороту. І це тоді, коли, відповідно до вимог п.9.4. ПДР, в населеному пункті це слід робити не менш як за 50-100 м.
Що стосується доводів апелянта про намір ОСОБА_2 обігнати його справа і на перехресті, то вони є лише його припущеннями, які нічим і ніким не підтверджені, а тому не можуть братися до уваги при розгляді справи.
При визначенні виду та розміру стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини ОСОБА_1, а також те, що він раніше правопорушень не вчиняв.
Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.3 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко