АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 –688/11
Категорія ст.185 ч.2 КК України
Головуючий 1 інст. Купавська Н.М.
Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого судді Алейнікова Г.І.,
суддів Булейко О.Л., Дадашевої С.В.,
за участю прокурора Стоматової В.П.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09. 12. 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Веселе Запорізькій області, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працює, раніше судимий:
1) 06.12.2005 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст.187 ч.2, 69 КК України на 3 роки позбавлення волі;
2) 09.12.2008 р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід –тримання під вартою. Строк тримання під вартою обчислювати з 06.04.2010 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 матеріальний збиток на користь: ОСОБА_3 –1403 грн.; ОСОБА_4 –135 грн.; ОСОБА_5 –235 грн., ОСОБА_6 –705 грн.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_2, засуджений за те, що він 26 березня 2010 р. в період часу з 20-00 годин до 22-00 годин, знаходячись у вагоні № 3 потягу № 342 повідомленням «Сімферополь - Луганськ», на перегоні «ст. Сокологорне - ст. Федорівка»Придніпровської залізниці, розташованому на території Мелітопольського району Запорізької області, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, повторно таємно викрав у ОСОБА_6 сумку вартістю 180 грн. з речами, які в ній знаходилися: мобільним телефоном «Самсунг х Е 350 Е» вартістю 500 грн. з сім -картою оператора МТС вартістю 35 грн. і грошима на рахунку 70 грн..; духами Givenehy вартістю 600 грн.; косметичним набором, вартістю 560 грн., гаманцем вартістю 80 грн.; грошима в сумі 100 грн.; гребінцем, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 2125 грн.
26 березня 2010 року в період часу з 22-00 годин до 23-30 годин ОСОБА_2, у вагоні № 4 потяги № 342 повідомленням «Сімферополь - Луганськ», який в цей час знаходився на перегоні «ст. Мелітополь - ст. Великий Токмак»Придніпровської залізниці, розташованому на території Токмацького району Запорізької області, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, повторно таємно викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон «Самсунг Х120»вартістю 200 грн., з сім - картой оператора «Джинс» вартістю 20 грн,, на рахунку якої знаходилися гроші 15 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 235 грн.
28 березня 2010 року в період часу з 02-00 годин до 02-20 годин ОСОБА_2, у вагоні № 12 потягу № 81 повідомленням «Харків - Сімферополь», який в цей час знаходився на перегоні «ст. Запоріжжя - ст. Таврічеськ»Придніпровською залізної дороги розташованому на території Василівського району Запорізької області, маючи намірі на таємне викрадання чужого майна, через незачинені двері увійшов до одного з купе вагону №12, де повторно таємно викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон LG KP 500 вартістю 1287 грн. 60 коп. з картою пам'яті вартістю 100 грн., чип –картою оператора на «МТС»вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 15 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1422 грн. 60 коп.
28 березня 2010 року в період з 03-50 годин до 04-18 годин ОСОБА_2 у вагоні № 11 потягу № 81 повідомленням «Харків - Сімферополь», який в цей час знаходився на перегоні «ст. Федорівка - ст. Мелітополь»Придніпровської залізниці, розташованій на території Мелітопольського району Запорізької області, маючи намір на таємне викрадання чужого майна, через незачинені двері увійшов до одного з купе вагону №11, де повторно таємно викрав у ОСОБА_3 жіночу сумку вартістю 500 грн.; цифровий фотоапарат «Соні DSC Т50»вартістю 2380 грн. 00 коп.; карту пам'яті вартістю 400 грн.; сумку для фотоапарата вартістю 100 грн.; косметичний набір, вартістю 600 грн.; гроші в сумі 1003 грн., гаманець, чим причинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 4983 грн..
01 квітня 2010 року в період часу з 22-00 годин до 24-00 годин ОСОБА_2, знаходячись в залі очікування залізничного вокзалу ст. Мелітополь Придніпровської залізниці, розташованої в м. Мелітополь Запорізької області, скориставшись тим, що ОСОБА_10 спав, повторно таємно викрав його ним мобільний телефон «Нокіа 5320 Хргезз Мизіс»вартістю 80 грн. 65 коп. з сім - картою оператора «Київстар»вартістю 30 грн., на рахунку якої знаходилося 10 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 120 грн. 65 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду змінити, призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Між тим, за текстом апеляції, він вважає, що його незаконно засуджено, крадіжки він не вчиняв, покази дав під тиском працівників міліції, які незаконно його затримали.
Заслухав доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який просить задовольнити його апеляцію, прокурора, яка вважає вирок районного суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчинененні зазначених у вироку злочинів, грунтується на доказах, здобутих з додержанням норм КПК України, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.
Цей висновок, зокрема грунтується на показах свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, які підтвердила, що ОСОБА_2 здавав до ломбарду мобільні телефони та цифровий фотоапарат, при цьому він пред’являв свій паспорт на призвище ОСОБА_2; свідка ОСОБА_13, яка підтвердила, що ОСОБА_2 продав їй телефон, взяв гроші, пообіцяв ввечері принести аксесуари до телефону, між тим свою обіцянку не виконав; заявами потеріплих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та їх показами, відповідно до яких, 26, 28 березня та 01 квітня 2010 року, в нічний час у поїзді, у якому вони знаходилися, було викрадене їх мобільні телефони; протоколами очних ставок між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_12, протоколами пред’явлення до впізнання майна потерпілим, в ході яки вони впізнали свої телефони.
Позиція ОСОБА_2, який на досудовому слідстві вину визнавав повністю, давав пояснення з приводу вчинених крадіжок, у судовому засіданні пояснень не давав, однак, свою вину визнав, суд розцінив як позицію захисту та наміру уникнути відповідальності.
Судом належним чином була перевірена заява ОСОБА_2 щодо застосування до нього недозволених методів ведення слідства, яка не знайшла свого підтвердження.
Вина ОСОБА_2 підтверджується також договорами (а.с. 40, 219, 220, 222 т.1) відповідно до яких він отримував ссуду за мобільні телефони; протоколами очних ставок (т. 2 а.с. 50-52); протоколом обшуку ломбарду, де були знайдені телефони (т. а.с. 195-199)
Правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2, суд при вирішення питання про призначення йому покарання, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини що пом’якшують та обтяжують покарання, у тому числі і ті, на які послався в апеляції засуджений.
Доводи ОСОБА_2 про те, що вирок районного суду є занадто суворим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи.
Не підтвердилися також доводи засудженого про порушення норм кримінально-процесуального кодексу органами досудового слідства щодо незаконного затримання його та дачи показань, які не відповідають дійсності.
Судом першої інстанції проведена перевірка заяв ОСОБА_2 з цього приводу, висновки суду грунтуються на матеріалах перевірки і матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09. 12. 2010 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий
Судді