Справа № 11-251/11 21.04.2011 21.04.2011 01.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-251/11 Головуючий у 1-й інстанції:Разумовська О. Г.
Категорія: ч.1 ст.309
КК України Доповідач: Войтовський С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого – Войтовського С.А.
суддів – Дзюби Ф. С., Рудяка А. В.
при секретарі – Балмосовій І.В.
з участю прокурора – Максимишина О.Л.
засудженого- Сильченка П. В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією помічника Миколаївського транспортного прокурора на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вистриково Стародубського району Брянської області, Росія, росіянин, громадянин України, не судимий в силу ст.89 КК України,
- засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України він зобов’язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтись для реєстрації в ці органи.
Згідно вироку ОСОБА_1 засуджений за скоєння злочину за наступних обставин.
08.10.2010 року, об 11 год., ОСОБА_1 прибув на зупинку громадського транспорту “Бондаренко”, яка розташована в мікрорайоні “Ракетне урочище” в м. Миколаєві, де у невстановленої слідством особи незаконно придбав для особистого вживання особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс вагою 7,9 гр., який незаконно зберігав при собі без мети збуту. 08.11.2010 року, приблизно о 15 год., ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, а придбаний ним наркотичний засіб вилучений.
В апеляції помічник Миколаївського транспортного прокурора вказує, що суд помилково прийшов до висновку щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України. Стверджує, що в матеріалах кримінальної справи є дані про те, що до вчинення злочину за даним вироком ОСОБА_1 вже було скоєно злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України. Як на доказ, посилається на довідку з ВІТ УМВС України в Миколаївській області, довідку Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області та на копію обвинувального висновку по іншій кримінальній справі. Вважає, що вирок постановлений з порушенням вимог кримінального закону. Просить його скасувати і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покласти обов’язки передбачені п. п. 2,3 ст. 76 КК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримання апеляції, думку засудженого про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція помічника прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєні злочину, за який він засуджений, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема поясненнями засудженого та висновками судової експертизи.
Фактичні обставини справи не оспорюються. Справа розглянута в порядку ст. 299 КПК України.
Доводи апелянта, що суд необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України, являються неспроможними.
Як вбачається з постанови про притягнення в якості обвинувачено та обвинувального висновку по даній кримінальній справі, ОСОБА_1 не інкримінувалось в вину скоєння аналогічного злочину до 08.10.2010 року. У вказаних документах лише зазначено, що він притягується до відповідальності за ч.1 ст.309 КК України і відносно нього обрана міра запобіжного заходу в виді підписку про невиїзд.
В матеріалах справи дійсно наявна довідка Ленінського РВ ММУ УМВС України від 22.11.2010 року, згідно якої, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України 15.11.2010 року в порядку ст. 225 КПК України була направлена в прокуратуру Ленінського району м. Миколаєва для затвердження обвинувального висновку та направлення справи до суду. Однак, вказана довідка і обвинувальний висновок по іншій кримінальній справі не є доказом скоєння злочину ОСОБА_1 При цьому, на момент винесення вироку Заводським районним судом м. Миколаєва, обвинувальний вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України, який би набрав законної сили, був відсутній.
Зазначене підтверджується й довідкою голови Ленінського районного суду м.Миколаєва № 11159, згідно якої кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України знаходиться в провадженні суду з 09.12.2010 року і станом на 29.03.2011 року не розглянута.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в судовому засіданні не підтвердився факт скоєння ОСОБА_1 аналогічного злочину до скоєння злочину за даним вироком і обґрунтовано перекваліфікував його дії на ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Що стосується покарання, то воно призначено ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України.
Таким чином, підстав для скасування вироку та винесення нового вироку, як просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника Миколаївського транспортного прокурора залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2011 року відносно ОСОБА_1 – без змін.
Головуючий
Судді