копія
Справа 10-109/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Чорний С.Б.
Категорія ст.1652 КПК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Зарєчної І.В., Ковтуна В.П.,
з участю прокурора Колчинського Г.С.,
слідчого Дрозда О.В.,
підозрюваного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією прокурора на постанову Волочиського районного суду від 14 травня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання начальника СВ Волочиського РВ УМВС України в Хмельницькій області, погодженого із заступником прокурора Волочиського району, про обрання запобіжного заходу взяття під варту щодо підозрюваного за ч.3 ст.185 КК України
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там же, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у тому, що 10 травня 2011 року біля 22 години, за попередньою змовою з ОСОБА_2, обоє у стані алкогольного сп’яніння, шляхом витягування скоби вхідних дверей, проникли у житловий будинок АДРЕСА_2, звідки таємно викрали кольоровий телевізор та дві ікони, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на суму біля 1000 грн.
11.05.2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ч.3 ст.185 КК України.
Того ж дня ОСОБА_1 затримано в порядку ст.115 КПК України.
13.05.2011 року слідчий звернувся до Волочиського районного суду з поданням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу –взяття під варту, посилаючись на те, що останній вчинив тяжкий злочин за попередньою змовою групою осіб, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, перебуваючи на волі може ухилитися від слідства, що перешкодить встановленню істини по справі.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходив з того, що подання ґрунтується на припущеннях, будь-які дані, які б давали підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі чи продовжуватиме злочинну діяльність, у матеріалах справи відсутні, суду таких даних не надано, що підозрюваний має постійне місце проживання, характеризується посередньо, раніше не судимий, а сама тяжкість злочину не є єдиною та достатньою умовою для взяття під варту.
В апеляції прокурор, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону, просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому вказує на те, що ОСОБА_1 не працює, вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння. На думку апелянта ці обставини, тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, та дані, що характеризують його особу, не виключають можливості підозрюваного продовжувати свою злочинну діяльність, ухилитися від слідства, що перешкодить встановленню істини у справі, тому щодо нього слід обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з посиланням на зазначені в ній доводи, слідчого, у провадження якої перебуває кримінальна справа, пояснення підозрюваного, який просив у задоволенні апеляції відмовити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
За змістом частини другої цієї статті запобіжні заходи застосовуються лише за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.150 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.148 цього Кодексу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
У постанові №4 від 25.04.2003р. „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” з наступними змінами Пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що при вирішенні питань, пов’язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суди мають додержуватися вимог ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст.14 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою (п.1), а також роз’яснив, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК, і його належної поведінки (п.3).
Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 з’являється на виклики до слідчого, сприяє розкриттю злочину та щиро кається у скоєному, характеризується посередньо, має постійне місце проживання, викрадене майно знайдене, потерпілий претензій до нього не має.
При цьому відомості, які з достатністю вказували б на те, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК, і його належної поведінки, у справі відсутні, таких відомостей слідчим та прокурором апеляційному суду не надано.
Сама ж по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, не може бути підставою для взяття особи під варту.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам закону, і підстав для його скасування не убачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Постанову Волочиського районного суду від 14 травня 2011 року про відмову в задоволенні подання слідчого та обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко