Справа № 2-930/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси

у складі:

головуючого судді                              Пепеляшкова О.С.

при секретарі                              Шиміній М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 18 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом і просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, свої вимоги обґрунтувала тим,  що  28.06.1995р. року згідно  договору купівлі-продажу  № 95/1224, посвідченого на Одеській універсальній товарній біржі „GIP”, вона придбала у ОСОБА_2, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, вказану квартиру, право власності на яку було зареєстровано на підставі цього договору в КП ОМБТІ та РОН.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність відповідача, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши надані докази, вивчивши матеріали справи, встановив що 28.06.1995р. року згідно договору купівлі-продажу № 95/1224, посвідченого на Одеській універсальній товарній біржі „GIP”, від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 придбала кв. АДРЕСА_1, що також підтверджується відповіддю КП ОМБТІ та РОН ОМР (а.с. 6-7, 51).

Цивільні правовідносини між сторонами по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України і тому, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року, регулюються Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року. Стаття 47 ЦК України якого передбачає можливість визнання судом правочину, що вимагає нотаріального посвідчення дійсним, якщо одна із сторін повністю виконала усі умови договору, але друга ухилилась від його нотаріального посвідчення.

У судовому засіданні встановлено, що від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності ОСОБА_3 з одного боку, а ОСОБА_1 з іншого боку досягли згоди з усіх істотних умов про укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, покупець сплатила продавцю обумовлену суму - сторонами були дотримані всі вимоги статті 224 ЦК України, але продавець ухилявся від нотаріального посвідчення угоди.

З урахування встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довела ті обставини, на які вона посилались в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі статей 47, 224 ЦК України, статей 17, 48 Закону України «Про власність», керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, з одного боку та ОСОБА_1 з іншого, посвідчений 28.06.1995р. за № 95/1224 на Одеській універсальній товарній біржі „GIP”.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя