Справа №22-4416 головуючий в 1 інстанції Кирилюк Г.М.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2011 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И Л А :
ПАТ КБ «Актив-Банк» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, нарахованих процентів та пені за кредитним договором на загальну суму 1939063.57 гривень та звернення стягнення на предмети застави.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 1 грудня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Актив-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1939063.57 гривень .
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.04.2010 року у розмірі 1939063.57 гривень звернуто стягнення на предмети застави: вантажний сідловий тягач, вантажний самоскид, причіп самоскид.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Актив-Банк» 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на ІТЗ.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду у частині звернення стягнення на предмети застави вважає незаконним, просить його скасувати ухваливши нове рішення про відмову у позові.
Зазначає, що оскільки при стягненні заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмети застави буде подвійним стягненням суми заборгованості, то задоволення позову в у цій частині суперечить вимогам закону.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов та стягуючи у солідарному порядку з відповідачів суму непогашеного кредиту, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1. не дотримувався умов кредитного договору щодо строків повернення отриманих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав 1800000 гривень кредиту.
Вказаним договором передбачено, що позичальник зобов’язується: сплачувати необхідні щомісячні платежі, повернути його в терміни відповідно до умов даного Договору, а також виконувати інші свої зобов’язання згідно даного договору.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач ОСОБА_1 не дотримувався умов щодо погашення суми кредиту згідно з встановленим графіком, у зв’язку з чим станом на 3.08.2010 року має заборгованість перед позивачем за кредитом нарахованих відсотках та пені в розмірі 1939063.57 гривень.
Пунктом 1 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя.
Позивач надсилав відповідачам повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, однак заборгованість по кредиту погашена не була.
За таких обставин та враховуючи, що факт порушення умов кредитного договору з боку відповідача ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, то суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову.
Враховуючи, що згідно умов договору поруки з метою забезпечення основного кредитного зобов’язання, ОСОБА_2 виступила поручителем за зобов’язанням ОСОБА_1, сума підлягає солідарному стягненню з відповідачів в порядку ст. 554 ЦК України.
У цій частині рішення є законним та обґрунтованим і ніким не оспорюється.
В той же час, вирішуючи питання про звернення стягнення на предмети застави, суд у порушення вимог ст..592 ЦК України, достроково стягнувши всю суму заборгованості по кредитному договору, відсотки та пеню, не звернув уваги на те, що за умови стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмети застави буде подвійним стягненням суми заборгованості у межах вартості заставленого майна, що суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Зазначена помилка суду у відповідності до ст..309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду у цій частині та ухвалення нового про відмову у позові.
Керуючись ст.301,303,307,309,317,218 ЦПК України, колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 1 грудня 2010 року в частині звернення стягнення на предмети застави скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення про відмову у позові.
В решті це рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: