№22-18389 головуючий в 1-й інстанції Луценко О.М.
доповідач Остапчук Д.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2011 року Колегія суддів Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні у м.Києві розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2010 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві до ОСОБА_1, треті особи: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» про приведення до попереднього стану самовільно реконструйованих квартир -,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про приведення до попереднього стану самовільно реконструйованих квартир АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги посилалась на те, що оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за вказаною адресою гр.. ОСОБА_1 не надавався, то підстав для виконання будівельних робіт по реконструкції вказаних квартир у відповідача не було.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 8 грудня 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_1 знести самовільну надбудову над квартирами АДРЕСА_1 за власний рахунок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 37 гривень витрат на інформайно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 гривню мита на користь держави.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що суд, задовольняючи позов з підстав передбачених ч.7 ст.376 ЦК України, не звернув уваги на те, що відповідач здійснював перепланування квартир на підставі дозволу КМДА, а будь-яких приписів щодо невідповідності будівництва встановленим нормам від позивача він не отримував.
Більше того, вважає, що дана реконструкція квартир є переплануванням квартир, а не перебудовою, що не потребує дозволу позивача на здійснення таких робіт.
Перевіривши обґрунтованість та законність, оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав
Задовольняючи позов та зобов’язуючи відповідача знести самовільну надбудову над належними йому квартирами, суд виходив з того, що відповідач не отримував дозволу позивача на виконання будівельних робіт, внаслідок чого порушуються будівельні правила та норми.
З такими висновками погодитись у повній мірі не можна, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 березня 2010 року № 176 «Про реконструкцію квартир №№ 49, 50 з влаштування мансарди з надбудовою в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідачу дозволено здійснити реконструкцію квартир №№ 49, 50 з влаштування мансарди з надбудовою в житловому будинку АДРЕСА_1 за умови виконання п.2 вказаного розпорядження.
Пунктом 2 цього розпорядження передбачено ряд погоджувальних дій, у тому числі і отримання дозволу на реконструкцію в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
8 березня 2010 року відповідачем на адресу ТОВ «Експлуатаційна компанія», на балансі якої знаходиться зазначений будинок, було направлено лист з підписом всіх мешканців під’їзду № 1 вказаного будинку про отримання згоди, зокрема, на реконструкцію даху в під’їзді № 1 в житловому будинку АДРЕСА_1 від протікань і т.д. над шістнадцятим поверхом з обмеженням доступу на дах з боку сусідніх під’їздів (надбудова мансардних поверхів, благоустрій даху і установка огородження).
З технічного звіту виконаного ТОВ «Творча майстерня «ВІСАК», про перевірочні розрахунки несучої здатності та можливості надбудови житлового будинку про пр-ту Героїв Сталінграда, 4, корп.. 4 надбудова, згідно представлених креслень, передбачається у легких конструкціях несучий каркас – металевий; перекриття – із пінополістиролбетону по профнастилу; заповнення зовнішніх стін – пінобетон); надбудова вентканалів та частина внутрішніх стін виконується із повнотілої силікатної цегли; збільшення загальної ваги будівлі при надбудові становить до 2 %.
В той же час, відповідно до актів перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 02 липня 2010 року та 04 серпня 2010 року, складених інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві виявлено виконання будівельно-монтажних робіт з надбудови двох поверхів АДРЕСА_1
Звертаючись до суду з зазначеним позовом, позивач посилаючись на правила ч.7 ст..376 ЦК України просив задовольнити позов про знесення відповідачем самовільних надбудов.
Відповідно до ч.ч.1 та 7 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
З огляду на правила вказаної норми, які обрані позивачем та судом, як підстава для задоволення позову, збудований об’єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише на підставі судового рішення у виключних випадках, а саме: 1) якщо така забудова порушує права інших осіб; 2) якщо проведення перебудови такого об’єкта є неможливим; 3) якщо особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що зазначеним будівництвом порушуються права інших осіб, а позивачем на адресу відповідача надсилались повідомлення про невідповідність вказаного будівництва будівельним нормам чи правилам та про необхідність приведення такого будівництва у відповідність до вимог закону.
Відсутні у справі і докази того, що відповідач відмовився провести необхідну перебудову відповідно до судового рішення.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З врахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що обставини, які відповідно до закону можуть бути підставою для ухвалення рішення про знесення об’єктів нерухомості, виконаних відповідачем, у даний час відсутні, то ухвалене судом рішення є передчасним і таким, що суперечить вимогам закону і безпосередньо ч.7 ст.367 ЦК України.
Оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно змінити правову підставу позову, а позивач не довів обставин на які посилався як на обґрунтування своїх вимог, то за правилами ст.309 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.301,302,309,317,218 ЦПК України, колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві у позові.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: