Судове рішення #15601448

№22-3803                                      головуючий в 1-й інстанції  Чала А.П.

                                    доповідач Остапчук Д.А.

   У Х В А Л А

                І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року Колегія суддів Апеляційного суду м.Києва в складі:

            головуючого Остапчука Д.О.

            суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.

            при секретарі Ражевій В.В.

у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання квартири об’єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири -  ,      

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, у якому посилаючись на те, що вона та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, з 1996 року до дня смерті останнього, проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, просила встановити факт її проживання З ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу у вказаний період та за правилами ст.. 74 СК України визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 22 грудня 2010 року позов задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 15.01.1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті позову відмовлено.

У поданій апеляційній  скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення в частині відмови у позові про визнання за нею права на частину спірної квартири, вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Зазначає, що суд, задовольняючи частково позов, не звернув уваги на те, що спірна квартира була придбана на спільні з ОСОБА_6 кошти, у зв’язку з чим вона має право на її частину.

Перевіривши обґрунтованість та законність, оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що обставини на які посилалась позивачка, знайшли своє підтвердження лише в частині  встановлення факту її проживання з ОСОБА_6 однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15.01.1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1  проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство.

Зазначені обставини встановлені з пояснень сторін та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

У цій частині рішення не оспорюється ніким, воно є законним та обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за позивачкою права на частину квартири АДРЕСА_1, суд обґрунтовано виходив з того, що зазначена квартира була придбана ОСОБА_6 за власні кошти, у період коли чинним законодавством про шлюб та сім’ю, не передбачалось право осіб які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, на спільну сумісну власність як подружжя.

Правила ст..74 СК України, на яку посилається позивачка, як на правову підставу для задоволення позову, спірних правовідносин не регулює, оскільки вони виникли та закінчились до набрання чинності СК України 1.01.2004 року.

 За встановлених обставин, спірна квартира не може бути об’єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6, як осіб які проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

З огляду на таке, суд правильно встановивши фактичні обставини справи дав належну оцінку представленим доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про часткову підставність позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.301,302,305,307,317,218 ЦПК України, колегія

У Х В А Л И Л А  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація