Справа №22-4581 головуючий в 1 інстанції Борисова О.В.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Коваленко Н.С.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Аваль» про визнання кредитного договору та договору застави недійсним,
В С Т А Н О В И Л А :
ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до відповідача про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та нарахованих процентів за кредитними зобов’язаннями на загальну суму 99217.06 гривень та судові витрати.
ОСОБА_1 позов не визнав, звернувся з зустрічним позовом до банку, у якому просить визнати недійсними: кредитний договір від 17.08.2007 року та договір застави транспортного засобу від 17.08.2007 року, посилаючись на те, що зазначені угоди було укладено під впливом помилки.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 21.12.2010 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Розірвано кредитний договір №014/2567/72/59441 укладений 17.08.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 99217 грн. 06 коп., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 992 грн. 17 коп. судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення яким у задоволенні позову банку відмовити, а його позов задовольнити.
Зазначає, що суд, задовольняючи позов банку та стягуючи з нього достроково на користь позивача суму кредиту, не звернув уваги на те, що оспорювані ним угоди були укладені під впливом помилки і ці обставини були ним доведені у судовому засіданні.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача суму непогашеного кредиту, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не дотримувався умов кредитного договору щодо строків повернення отриманих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 17.08.2007 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу 11000 доларів США кредиту на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі визначеному договором.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язань ОСОБА_1О перед позивачем за кредитним договором, 7.08.2007 року сторони уклали договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу, а ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» прийняв автомобіль: марки «Мазда», модель Б, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач ОСОБА_1 не дотримувався умов щодо погашення суми кредиту згідно з встановленим графіком, у зв’язку з чим має кредитну заборгованість перед позивачем.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 12425.43 доларів США, що в еквіваленті складає 99217.06 грн..
Позивач надсилав відповідачу повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, однак заборгованість по кредиту погашена не була.
За таких обставин та враховуючи, що факт порушення умов кредитного договору з боку відповідача ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, то суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову у цій частині.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд обґрунтовано виходив з того, що обставини на які посилався відповідач як на обґрунтування своїх вимог, не є підставою для визнання оспорюваних угод недійсними з підстав визначених позивачем.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.301,303,307,317,218 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: