Справа №22-4397                              головуючий в 1 інстанції Наборозняк М.І.

Категорія                                                               доповідач Остапчук Д.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    15 березня 2011  колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:

                головуючого Остапчука Д.О.

                суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.

                при секретарі Коваленко Н.С.

у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2   на рішення Святошинського районного суду м, Києва від 9  грудня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,  

                    В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Укрсиббанк»  звернулося до суду з позовом до відповідачів про  стягнення заборгованості, нарахованих процентів та пені за кредитним договором  на загальну суму  218320.91 доларів США.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 9 грудня 2010 року позов задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку повернути ПАТ «Укрсиббанк» 218320.91 доларів США заборгованості, нарахованих процентів та пені за кредитним договором, а у разі неможливості повернути зазначену суму, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1735651 гривню еквівалент боргу, 1700 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважають незаконним, просять його скасувати, ухваливши нове рішення яким у задоволенні позову банку відмовити.

Зазначають, що суд, задовольняючи позов банку та стягуючи достроково з відповідачів на користь позивача суму кредиту у солідарному порядку, не прийняв ніяких мір до врегулювання спору у позасудовому порядку та не звернув уваги на те, що договір забезпечено іпотекою.

Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи у солідарному порядку з відповідачів суму непогашеного кредиту, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не дотримувався умов кредитного договору щодо строків повернення отриманих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

 Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав 186906 доларів США  на строк до 2023 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12.4 % річних.

Вказаним договором передбачено, що позичальник зобов’язується: сплачувати необхідні щомісячні платежі, повернути його в терміни відповідно до умов даного Договору, а також виконувати інші свої зобов’язання згідно даного договору.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 не дотримувався умов щодо погашення суми кредиту згідно з встановленим графіком, у зв’язку з чим станом на 15.07.2010 року має заборгованість перед позивачем за кредитом нарахованих відсотках та пені в розмірі 218320 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 1725106.33 гривень.

Пунктом 1 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя.

Позивач надсилав відповідачам повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, однак заборгованість по кредиту погашена не була.

За таких обставин та враховуючи, що факт порушення умов кредитного договору з боку відповідача ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, то суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову.

 Враховуючи, що згідно умов договору поруки з метою забезпечення основного кредитного зобов’язання, ОСОБА_2 виступила поручителем за зобов’язанням ОСОБА_1, сума підлягає солідарному стягненню з відповідачів в порядку ст. 554 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.301,303,307,317,218 ЦПК України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 9  грудня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з  розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: